14 травня в англійському Манчестері український півзахисник Анатолій Тимощук виведе санкт-петербурзький «Зеніт» на поле місцевого стадіону, щоб у протистоянні з шотландським «Глазго Рейнджерс» здобути Кубок УЄФА.
У разі успішного для нашого краянина результату (чого ми всі йому бажаємо) Росія вдруге привезе додому один з найпрестижніших призів європейського футболу. Вперше, три роки тому, позолочену чашу кубка УЄФА завоював для наших сусідів московський ЦСКА на чолі з Валерієм Газзаєвим.Чому кубок УЄФА жодного разу не підкорявся українським командам? Адже вітчизняні гранди «Динамо» і «Шахтар» нібито не бідніші від лідерів російського футболу, із базами у них все гаразд, на купівлю західних зірок їх бюджету вистачає. В Україні працюють імениті тренери, та й доморощені таланти не в дефіциті… Думками з цього приводу кореспондент «Високого Замку» попросив поділитися заслуженого тренера України Лева Броварського.
– Я би не стверджував, що українські клуби заможніші від російських, – каже Лев Рудольфович. – І київське «Динамо», і «Шахтар» далекі за своїми фінансовими можливостями від того ж «Зеніта». Міцні матеріальні тили відіграють чималу роль у спортивних успіхах Росії. В останні роки тамтешній футбол за рахунок вкладення великих коштів суттєво піднявся. У російській прем’єр-лізі ви не побачите очевидних аутсайдерів.
Що стосується «Зеніта», то тут теж зіграв фактор грошей. Нікому з російських тренерів власники цього клубу не дали б змоги придбати таких «коштовних» гравців, яких взяв до себе Дік Адвокат – Тимощук, Ломбертс, Домінгес, Кім Донг-жін, Погребняк, Зирянов, Файзулін. Йшлося про захмарні суми! Згадайте і такий факт: минулого року Адвокат готовий був розпрощатися із «Зенітом», підписав контракт із австралійською федерацією футболу. Але спонсор команди – «Газпром» – умовив тренера залишитися. Компанія вдвічі – до 4 млн. євро – підвищила йому річну платню і взяла на себе штрафні санкції, які випливали внаслідок розірвання угоди Адвоката з австралійцями.
– Можливо, йдеться не лише про фінансовий бік, а й про творчу свободу, якою наділений голландський наставник «Зеніта»?..
– В Адвоката раніше були невдачі, він недалекий був від звільнення у «Зеніті». Але йому повірили й дали працювати. Я розмовляв з одним тренером, який добре знайомий з Тимощуком, і він розказує, що нічого надзвичайного Адвокат не вигадує. Однак голландець зумів створити таку обстановку у своєму колективі, яка дозволяє йому обходитися без «накачок». Одна з умов, яку поставив Адвокат перед керівництвом клубу, – всі 18 гравців, які включені на гру, отримують однакові преміальні, незалежно від того, виходять вони на поле чи сидять на лаві запасних. Це згуртовує команду, кожен футболіст однаково переживає за результат поєдинку, лягає кістьми. Це засвідчив останній поєдинок «Зеніта» з «Баварією».
Звичайно, має значення сама особистість наставника, його авторитет. Західні тренери не шукають, як декотрі наші, ворогів на стороні, не «закипають» з будь-якого приводу. У них інша ментальність, інша футбольна і людська культура. Адвокат каже своїм хлопцям, що не збирається їх вчити грати у футбол, пояснювати, куди бігти, коли бити по м’ячу тощо – а лише даватиме загальні рекомендації. Голландець пояснив банальні речі: ви професіонали, тож повинні професіонально грати.
– Яка роль українця Анатолія Тимощука у феноменальному злеті російського клубу?
– Вона беззаперечна. Тимощук навів порядок у середній лінії команди, а від цього залежить дуже багато. Він – гравець строгий, без претензій на якісь зовнішні ефекти, сумлінно виконує вкрай важливу чорнову роботу. Він – «робоча конячка». За працездатністю і самовіддачею порівняв би Анатолія із Гаттузо з італійського «Мілана». Невипадково Адвокат призначив Тимощука капітаном команди.
– Ваш прогноз на цьогорічний фінал Кубка УЄФА…
– Незважаючи на те, що один із ключових гравців «Зеніта» Погребняк у цьому матчі не братиме участі, санкт-петербурзька команда є фаворитом, і переможе. Вона перебуває на такому піднесенні, яке повинно привести їх до кінцевої мети. «Зеніт» навіть пожертвував російським чемпіонатом, щоб зосередитися на престижному єврокубку.
– То що заважає українським командам здобувати європейські кубки?
– Не в останню чергу – «ручне керування», яке присутнє у багатьох клубах. Наші тренери не гірші від голландських, але їм треба дати можливість проявити себе, вони не повинні озиратися, що скаже власник клубу, бути самостійними, у тому числі мати матеріальні важелі. У заснованій Ринатом Ахметовим академії працюють два голландці. Один отримує щомісяця 50 тисяч євро, інший – 45 тисяч. Минуло два роки, але особливого результату ці «специ» не показали, навряд чи він буде. Так що не все вирішують «чужаки»…
Навряд чи найближчим часом нам слід сподіватися на «європейський прорив». «Шахтар» ще зможе потріпати нерви європейським грандам, а щодо «Динамо» – сумніваюся. Ще не той час, не та команда…
Високий Замок
