Ігор Савицький про кадрові перетурбації в “Політехніці-Галичині” та про завдання на наступний сезон. У сезоні 2007-2008 національної баскетбольної Суперліги львівська “Політехніка-Галичина” приємно здивувала поціновувачів цього виду спорту. З безнадійного аутсайдера ця команда перевтілилася в одного із лідерів українського баскетболу. 
Під керівництвом Валентина Вороніна "студенти" обіграли чинного чемпіона країни "Азовмаш", двічі в регулярній першості дали бій БК "Києву", вийшли у фінал чотирьох національного Кубка й, врешті, уже гарантували собі четверте місце в Суперлізі.
Про подальші перспективи розвитку "Політехніки-Галичини" напередодні першого матчу "студентів" із бронзової серії проти южненського "Хіміка", "Погляду" розповів генеральний директор львівського клубу Ігор Савицький.
– Для кожної команди дуже важливо після успішного сезону зберегти свій кістяк. Ви вже почали над цим працювати?
– Ви, мабуть, знаєте, Гуртовий уже підписав на наступний сезон контракт із „Політехнікою-Галичиною”. Зубрицький теж це зробив. Маємо намір залишити в команді Улянка та Кузьміна. Нині приглядаємось до Умбрашка та деяких інших гравців. Матчі з лідерами завжди є хорошим індикатором готовності гравців. Нам залишилися протистояння із южненським „Хіміком”. Ці матчі повинні допомогти нам прийняти остаточне рішення стосовно доцільності продовження співпраці із низкою гравців. Однозначно, що повторити досягнення значно важче, аніж його здобути. Тим паче, що на наступний сезон завдання будуть серйозніші. Думаю, що з цього складу ми десь п’ятьох гравців залишимо, натомість придбаємо чотирьох. Над підсиленням почали працювати ще місяць тому.
– А за якими гравцями стежити – українцями чи іноземцями?
– Пріоритет надаємо українцям. За доморощеними баскетболістами полюємо не лише ми, а й інші провідні наші клуби. В конкурентів є більше фінансів, але в нас є свої аргументи для переконання. З перспективними гравцями ведемо переговори, але хто з них гратиме у Львові, нині сказати не можу. Адже ті ж гравці, мабуть, ведуть переговори і з іншими командами. Наразі не відомо, хто їх зуміє переконати, зацікавити. Тож спершу працюватимемо на українському ринку, а потім шукатимемо підсилення у Європі. Нам треба створити конкуренцію Гуртовому, Зубрицькому, зрештою, у кожній лінії має бути по два-три рівноцінних гравці. Лише тоді ми зможемо на високому рівні проходити довгі марафони. А в баскетболі знайти хорошого гравця значно важче, аніж у футболі. Не так багато є людей, зріст яких перевищує 2 метри. А окрім зросту потрібно ще й навики, природні функціональні задатки.
– Чому пріоритет надаєте українським баскетболістам? Це пов’язано із лімітом на легіонерів?
– Із кожним роком в Україні ліміт на легіонерів буде жорсткішим. В президії Федерації баскетболу України є люди, які хочуть збільшити кількість українців у Суперлізі. Є, звісно, ті, хто проти цього. Адже наші гранди хочуть вдало виступати в розіграші УЛЄБ, а для цього їм внутрішнього резерву замало. „Політехніка-Галичина” прихильник жорсткого ліміту.
– Це правда, що в наступному сезоні бюджет львівського клубу буде більшим, аніж у попередньому?
– Так, бюджет буде більшим. Упродовж року життя значно подорожчало. Тому бюджет просто не міг залишитися на тому ж рівні. Принаймні інвестори обіцяють збільшити фінансування. Для нас же головне – правильно реалізувати ці кошти.
– Ви сказали, що на наступний сезон завдання буде серйознішим. Невже „Політехніка” хоче втрутитися в боротьбу українських грандів, не маючи такого ж бюджету, як у них?
– Якщо не ставити завдання вибороти медалі, то на команду очікуватиме деградація. Гравці повинні мати перед собою ціль. Цього року нам вдалося обіграти „Азовмаш”. Запросимо нових виконавців, сподіюся, вони покращать нашу гру і уболівальникам буде ще цікавіше. Не варто забувати, що й інші клуби розвиваються, підсилюються. В Україні зараз усі клуби мають хороше фінансове забезпечення. Як на мене, більшість мають приблизно рівні умови. Але є дві VIP-команди. Вони на крок випереджають інших. Хоча це не означає, що перемоги даватимуться їм легко. З кожним сезоном звитяги їм даватимуться усе важче і через 3-4 роки національна Суперліга буде дуже цікавою. Думаю, з часом не будуть називати сенсацією перемогу „Політехніки” над тим же „Азовмашем”.
– Якщо порівнювати бюджет „Політехніки” із бюджетом, як ви сказали, VIP-клубів, про яку різницю йдеться – у двічі чи у тричі?
– „Азовмаш” у пресі оприлюднив свій бюджет. За тією інформацією їхній річний кошторис становить 13-15 мільйонів доларів. Йдеться про увсі витрати клубу – медицина, переїзди, зарплатня усіх працівників. У нас же ця цифра становить приблизно 1,3 мільйони доларів.
– А в „Хіміка”, Черкаських мавп”, „Сумихімпрому” бюджет, мабуть, також більший, аніж у „Політехніки”?
– Так, кошторис у них більший. Річ у тому, що ці клуби мають свої бази, по 13-15 автомобілів. Адже у контрактах деяких баскетболістів є пункт, згідно з яким клуб має забезпечити гравця особистим транспортом, доступом до Інтернету. Ми ще до цього не дійшли, лише міркуємо над цим.
– У наступному сезоні „Політехніка” гратиме в розіграші ФІБА?
– Однозначно, ми скористаємося своїм правом на участь в єврокубках. Зараз ФІБА реорганізують. Торік УЛЄБ відділилася від цієї організації, а зараз усе йде до того, що ФІБА знову стане в європейському баскетболі пріоритетною організацією. Тому наразі не відомо формат єврокубкових змагань. Але ми вже готуємося до міжнародних матчів. Плануємо реконструювати свою домашню арену. Впродовж літа маємо встигнути провести ремонтні роботи.
– Йдеться про палац спорту „Будівельник”?
– Так, про „Будівельник”. До стандартів УЛЄБ підігнати цей палац спорту ми не зможе, а зробити арену придатною для матчів під егідою ФІБА можна. Реконструюватимемо трибуни, світло, покриття майданчика. Дуже багато роботи… Ймовірно, з першого червня приступимо до роботи, працюватимуть люди у 2-3 зміни, тоді, може, і встигнемо усе завершити вчасно.
– І насамкінець, як розцінюєте шанси „Політехніки” на третє місце в цьогорічній Суперлізі?
– Як на мене, то шанси в „Політехніки” та „Хіміка” рівні – 50 на 50. Хоча южненці краще укомплектовані, але ми вже з ними маємо досвід успішних матчів. Якщо в нас не буде травмованих, то шанси в обох команд будуть рівні. Перевагою „хіміків” є те, що вони починають удома. Окрім того, в них є кваліфікованіші і дорожчі, аніж у нас, гравці. Ми ж розраховуємо на тренерський хист Валентина Вороніна та самовіддачу своїх гравців.
