Вигравши “бронзу” минулого чемпіонату, він ризикнув і після 11-річної перерви повернувся до Львова. Минув практично цілий сезон, а Зубрицький, як і рік тому, але вже в складі “Львівської Політехніки” знову бореться за третє місце Суперліги.
За іронією долі суперником львів’ян на цій стадії став "Хімік", з яким Зубрицький торік завойовував бронзові медалі, а зараз із баскетболістами цієї команди перебуває вже по різні сторони барикад.
– Часто спілкуюся з "хіміком" Андрієм Корочкіним, от зараз саме є привід пожартувати одному над іншим, – поділився з кореспондентом "СЕ" Ярослав Зубрицький. – Він чомусь постійно запевняє мене, що для южненців ця серія буде дуже легкою. Ну-ну… (сміється).
– Гравці львівської команди неодноразово відзначали, що головний тренер Валентин Воронін не ставить їх у жорсткі рамки перед кожним матчем, а навпаки дає можливість думати. Чим вас "годує" наставник напередодні двобоїв з "Хіміком"?
– Ми переглянули останні матчі южненців, у тому числі і їхнє суперництво з "Азовмашем". Можу вас завірити, що стратегію гри проти "Хіміка" вже виробили. Але всі карти перед матчем не хотів би розкривати.
– Однією з основних причин поразки в півфінальній серії називалося, те, що "Політехніка" поступається БК "Київ" у швидкості. У складі "Хіміка" теж є кілька швидких гравців – ті ж Келлі, Фамутімі…
– Крім тих, кого ви назвали, до числа найнебезпечніших гравців у складі "Хіміка" віднесу ще Братіча і Джексона. Важливо не дати їм спіймати свою гру, пресингувати їх.
– Що можете сказати про "високих" "Хіміка", своїх безпосередніх колег і суперників по амплуа?
– Якщо в захисній лінії "Хімік" дуже добре укомплектований і може мати деяку перевагу над нами, то саме в боротьбі під щитами нам має бути легше. Джуріч тільки недавно відновився після травми – він мало грає, і, як я бачу, основне навантаження лягає на плечі Агафонова й Чакіча. У нас все-таки ширший вибір на позиціях "високих" гравців.
– "Львівська політехніка" у регулярному чемпіонаті з "Хіміком" провела два кардинально різних матчі – у першому колі на виїзді розгромила суперника (89:71), а потім удома з великим рахунком програла (76:90)…
– На початку сезону нас, можливо, недооцінювали – все-таки в минулому сезоні львів’яни були лише одинадцятими. До того ж южненці грали на своєму майданчику, от трішки й розслабилися. Нам же тоді гра навпаки пішла. А от коли прийшов час зустрічатися із суперником у Львові, наша команда перебувала на спаді, фізично підсіла.
– Які помилки того матчу не можна повторювати вашій команді в іграх за третє місце?
– "Хімік" тоді діяв дуже агресивно в захисті. Зараз ми до таких дій суперників готові. Нам потрібно показати той командний баскетбол, що не раз приносив нам удачу в сезоні. Дуже сподіваюся, що в Южному хоча б раз вдасться перемогти – для нас, перед домашніми матчами, це буде дуже позитивним результатом.
– Серед тих, хто відправляється до Южного немає Голяхова…
– Він так і не відновився від травми коліна, котру отримав ще у двобоях із БК "Київ". Зате знову готовий Улянко, який пропускав останній матч півфінальної серії. Паша провів два чи три повноцінних ігрових тренування, так що, думаю, уже встиг набрати форму.
– Чи дає вашій команді перевагу, те що "Політехніка" на стадії плей-офф провела на три матчі менше ніж "Хімік", який у кожній серії проводив максимальну кількість ігор?
– Однозначно, це позитивно для "Політехніки" У нас команда все-таки вікова – складно нам би довелося, якби грали по п’ять матчів у серії. А так ми у свіжішому стані підійшли до протистояння, і, думаю, повинні цим скористатися.
– У третьому матчі проти БК "Київ" ви виглядали незвично блідо. Відчуваєте втому після регулярного чемпіонату й матчів 1/4 і 1/2 фіналу плей-офф?
– Гра з "вовками" у мене просто не пішла, до цього додалася і втома. Але за той час, що пройшов після завершення третього матчу півфінальної серії – він відбувся 7 травня, встиг відпочити. За останні сім днів у нас було три вихідних.
– Після закінчення останнього матчу проти БК "Київ" Валентин Воронін ремствував на те, що його підопічні не вірили в можливість перемогти киян, так би мовити, вийшли на гру з опущеними руками. Чи були якісь розбори з цього приводу?
– Я думаю, що тоді Воронін говорив трохи емоційно. Кожен тренер хоче виграти й, ясна річ, Валентин Петрович був розстроєний після третього матчу. Але ніяких серйозних розборів польотів після серії з киянами не було. Воронін просто вказав нам на помилки, і ми спокійно почали готуватися до матчів за третє місце.
– Але все-таки, у матчі з БК "Київ" був присутній фактор недостатньої віри у свої сили?
– Ну, як вас сказати – "Київ" дуже сильний, добре укомплектований суперник. Якщо б вдалося перемогти хоча б в одній грі, то це вже було б дуже гарним результатом. Ми старалися, але не вийшло. Нічого страшного не сталося, ми й так уже багато чого в сезоні досягли. Взагалі, вважаю, що майбутні ігри з "Хіміком" для нас навіть важливіші ніж ті, які проводили в півфінальній серії.
"Спорт Експрес" в Україні
