На перший український чемпіонат Європи з автомодельного спорту, що днями завершився в місті Стрий, з’їхалося чимало гостей. Іще до початку змагань більшість фахівців сходилося на думці, що головними претендентами на цьогорічну європейську корону є Естонія, Німеччина та Росія. Експерти не помилилися, підсумкова загальнокомандна турнірна таблиця виглядала так: перші – естонці, другі – німці, треті – росіяни. Збірна України завоювала доволі високе шосте місце генеральної класифікації. А в кубку конструкторів українці, здивувавши багатьох, сенсаційно фінішувавши четвертими. Трійка переможців у кубку виглядала так само, як і в загальнокомандному заліку: Естонія, Німеччина, Росія.
Під час тестових заїздів кореспондентові “Газети” вдалося поспілкуватися з одним із лідерів світового автомодельного спорту, німцем Вальтером Рюдером, який у підсумку став чемпіоном у класі Е-5 з об’ємом двигуна 10 см куб. – Пане Вальтере, більшість учасників змагань їхали до Стрия власними авто. А як ви діставалися в Україну?
– На цей чемпіонат Європи вирішив приїхати з дружиною. Оскільки в Україні ні я, ні вона раніше не були, то від перельоту відмовилися. Ми вирішили мандрувати автомобілем, щоб більше побачити, адже їхати треба було через усю Польщу, та ще й немалий клаптик дороги Україною.
– Коли перетнули польсько-український кордон, якими були перші враження?
– На територію вашої країни ми в’їхали посеред ночі. Перше, що здивувало, – це практично повна відсутність освітлення на дорогах, які виявилися просто в жахливому стані. Через такі дороги відрізок у 150 кілометрів ми долали довше, ніж дві години. У Європі таку дистанцію можна проїхати хвилин за 30-40, а тут виникли проблеми. Авто мого друга двічі потрапляло у вибоїни на трасі, навіть довелося змінювати колесо. Проте, незважаючи ні на що, ми всі дуже щасливі, що зараз тут і можемо брати участь у змаганнях.
– Багато хто стверджує, що Стрийський кордодром – один із найкращих в Європі. Як вважаєте, такі твердження справедливі?
– Знаєте, тут не тільки хороший корододром, тут усе на високому європейському рівні. На стрийському чемпіонаті Європи все організовано дуже добре й раціонально. Щодо доріжки, то вона справді одна з найкращих, на яких мені доводилося запускати модельки.
– Наскільки популярний автомодельний спорт у Німеччині?
– Серед німців автомодельний спорт користується неабиякою популярністю, але членів нашого клубу любителів автомодельного спорту чомусь щороку меншає. Хоча таку ситуацію просто пояснити: щоб займатися автомоделюванням, потрібно багато грошей. Утім це не головне, проблема, як на мене, у втраті зацікавленості юних німців у наукових видах спорту. Наші діти чомусь віддають перевагу комп’ютерним іграм і відвідуванню дискотек. Чому так – не знаю. Можливо, їхніх батьків лякають суми, які потрібно вкласти в дітей, але ж це з часом віддається, щоправда, не фінансово, а в плані інтелекту.
– А скільки треба вкласти коштів, аби займатися вашим видом спорту?
– В автомодельний спорт приходять зазвичай десь із 12 років. Оскільки дитина в такому віці ще сама не в змозі їздити світом, то для батьків такі поїздки, як правило, втричі дорожчі. Географія автомодельного спорту дуже широка, змагання проводять у Росії, Естонії, Швеції, Австралії, а щоб їздити по всіх цих країнах, треба чимало грошей. Також слід полічити вартість модельки, заняття в школі, тому дуже складно сказати точно, скільки потрібно вкласти грошей у дитину. Можна сказати лише одне – дуже багато.
– Не таємниця, що збірна Німеччини входить до числа фаворитів цьогорічного чемпіонату. Як вважаєте, вашій команді вдасться привезти з України “золото”?
– Ну, окрім німців, є ще сильні спортсмени в естонців і росіян, тому говорити про легку перемогу не доводиться. На тренувальних заїздах добряче здивували італійці, їхня моделька розігналася до 330 кілометрів на годину, тож цю збірну також можна зарахувати до фаворитів. Тим паче, з ними працює професійний конструктор, а це додає італійцям серйозної переваги. Щодо нашої команди, то змагаємося за олімпійським принципом “головне – не перемога, а участь у змаганнях” (сміється) А якщо серйозно, то бундестім може реально претендувати щонайменше на третє або друге загальнокомандне місце. Хоча все покаже час.
– Пане Вальтере, й наостанку зізнайтеся, чого не вистачає у Стрию для європейця?
– (Сміючись) Знаєте, нічого. І я не лукавлю.
Розмовляв Адріан Снігур
