Львів’янка Марічка Стадник лише нещодавно повернулася з Олімпійських ігор у Пекіні. Річ у тім, що на Олімпіаді вона представляла Азербайджан, а тому після Пекіна мусила відвідати свою другу батьківщину, де галичанку вшановували за здобуття бронзової нагороди. Повернувшись у рідне місто, Марія Стадник розповіла “Газеті” про своє життя в Азербайджані.
– Як святкували в Азербайджані повернення олімпійської збірної?
– Зустрічали дуже помпезно. Уже в аеропорту були танці, дуже багато репортерів, чиновників, згодом нам влаштували прийом у президента країни Ільхама Алієва. Він вручив нам якісь ордени другого ступеня, грошові заохочення. Після прийому був фуршет на березі моря. Загалом урочистості розтягнулися на кілька днів. Зустрічалися зі спонсорами, меценатами, а ще минулого тижня відвідувала відкриття одного зі спорткомплексів.
– А як загалом оціните спортивну інфраструктуру в цій країні?
– Із цим у них усе гаразд, останнім часом збудували багато спортивних комплексів, причому зводять не якісь звичайні споруди, а дуже гарні, сучасні. У цьому компоненті вони значно випередили Україну. Річ у тому, що президент країни Ільхам Алієв водночас обіймає посаду голови Національного олімпійського комітету, тож там роблять усе на благо спорту.
– Які види спорту в Азербайджані особливо популярні? Яке місце посідає вільна боротьба?
– Мабуть, вільна боротьба за популярністю на перших позиціях. Узагалі смаки азербайджанців суттєво відрізняються від українських. Приміром, у нас спорт номер один – це футбол, а в них він навіть не входить у п’ятірку найпопулярніших. Окрім боротьби, вони дуже люблять дзюдо, бокс, художню гімнастику. З ігрових видів спорту популярний лише гандбол.
– Коли навідуєтеся в Баку, мешкаєте на якійсь спортивні базі чи Федерація винаймає вам квартиру?
– Федерація винаймає зручне помешкання для всіх дівчат зі збірної з вільної боротьби.
– Коли вирішили змінити збірну, розглядали інші пропозиції, крім азербайджанської?
– Так сталося, що інших пропозицій не розглядала, хоча такі були. Просто керівництво Федерації вільної боротьби Азербайджану запропонувало хороші умови, вони мене повністю влаштували.
– Про що саме йдеться?
– Ви ж пам’ятаєте, в мене були проблеми через допінгову дискваліфікацію. Так ось, вони посприяли, щоб термін цієї дискваліфікації скоротили. Також мені гарантували участь у тих змаганнях, які вважатиму потрібними для себе, гарантували місце у збірній. Цих аргументів вистачило, щоб я зважалися перейти до складу збірної Азербайджану.
– Ви прийняли підданство Азербайджану, ваш чоловік – громадянин України. Коли народяться діти, паспорт якої країни вони матимуть?
– Тут у нас із чоловіком немає жодних сумнівів – наші діти будуть українцями. Це наша батьківщина, а громадянином Азербайджану я стала вимушено, просто так склалися обставини.
– А загалом у планах є поповнення в сім’ї?
– Звісно, що є, думаємо над цим. Я жінка, коли-небудь доведеться народжувати.
– Ви з чоловіком повернулися з Пекіна з нагородами. Уже знаєте, на що потратите гонорари за медалі?
– Ні ще не знаємо, зрештою, ми ще не всі гонорари позбирали (сміється).
– Бачите себе в ролі “бізнесвумен”?
– Ні, наразі не бачу. Ми з чоловіком – діючі спортсмени, багато часу присвячуємо тренуванням, виступам на змаганнях, а на бізнес забракне часу. Переконана, що потрібно займатися однією справою, тоді неодмінно досягнеш успіху. А якщо розпилятимешся, то всюди не встигатимеш, і нічого хорошого з цього не буде.
– Які плани? Ви зараз у Львові, а коли наступні змагання?
– Складне запитання (сміється) Наразі головне – це добре відпочити. Усе-таки за спиною кропітка підготовка та виступ на Олімпійських іграх. А коли наступні змагання? Не знаю, потім вирішу.
Розмовляв Гліб Ваколюк, "Львівська газета"
ДО ТЕМИ
Марічка Стадник вважала, що їй не дали змоги реалізувати себе в Україні, тому знайшла нагоду зробити це в Азербайджані. “Керівництво збірної та Федерації боротьби України дало мені зрозуміти, що після повернення у великий спорт Ірини Мерлені саме вона буде основною в моїй ваговій категорії, до 48 кілограмів. А я поки що залишусь у резерві й виступатиму за молодіжну збірну, – розповідала борчиня в одному з інтерв’ю. – Не допомагали жодні апеляції з мого боку, з боку моїх тренерів. Крім того, тоді я щойно відбула дискваліфікацію за вживання допінгу. З цього приводу також відчувалася певна напруженість у відносинах між мною та керівництвом збірної”. Першим досягненням 18-річної атлетки у виступах за нову країну стало п’яте місце на чемпіонаті світу, який відбувався саме у столиці другої батьківщини Марії – Баку. За іронією долі, на Олімпіаді в Пекіні Стадник разом із Мерлені піднялася на третю сходинку п’єдесталу.
