Олімпійський чемпіон працює, не покладаючи пістолета й надалі. Не хоче почивати на лаврах, а планує здобути ліцензію на Олімпіаду в Лондон. Про свої плани, відчуття, побут та кар’єру розповів тріумфатор олімпійського Пекіна Олександр Петрів.
Зараз у тебе два тренування у день ?
Так, в нас збір розпочався.
Готуєтесь до якихось змагань?
Ми мали їхати на етап Кубка світу в Корею, але немає грошей – пропускаємо цей етап. А збір запланований, тому мусить пройти.
“Класно” виходить – готуватись до змагань, на які не їдете…
Ну це для того, щоб люди не втрачали форму. Наступні етапи Кубка світу у травні, в Мюнхені та Мілані.
Туди вже точно поїдете?
Це не так вже й далеко. Можемо й автобусом, а в Корею треба летіти.
Олімпіада не сниться ночами?
Вже ні. Це пройшло. Раніше кілька разів снилась.
Снилось, що не здобув золото?
Один раз снилось, що я запізнився на стрільбу і не постріляв. Отакий жах наснився.
Після Олімпіади люди стали по-іншому ставитись до тебе?
Так, звичайно, стали поважати. Тренери дають поблажки. В деяких моментах колись сварили. Тепер ні.
Держава виконала обіцянки у фінансовому плані?
Так, навіть трохи перевиконала – замість двокімнатної квартири дали трикімнатну.
Тобі подарували земельну ділянку під забудову в Пустомитівському районі. Що робитимеш з нею?
Казав тренер, що там ще багато питань щодо її оформлення, тож треба буде з цим повозитись кілька місяців, а потім, можливо, збудую будинок.
Чому вибрав для себе кульову стрільбу, а не інший вид спорту. Так подобалося стріляти?
Біля школи був тир. Все компактно, краще не придумаєш. Від тиру додому 5 хвилин і до школи від тиру дві хвилини. Там уже до мене з мого класу хлопець займався, а потім тренер почав набирати групу…
Тренування не пропускав?
Ні, тренер якось навіть сказав, що я не такий, як всі, і пропустив тільки одне заняття.
Ну, значить школу прогулював…
Ні, в школу також ходив стабільно, а вже ближче до восьмого класу почав прогулювати. Після восьмого класу в мене було багато трійок, і в школі мене не захотіли залишати. Я пішов у ПТУ від автобусного заводу на автослюсаря. Майже всі вчились в УФК, але мене не пустив туди тренер – не знаю, чому. Потім в 1992-му вступив до інституту фізичної культури. Коли закінчив, мене забрали до армії у СКА спортсменом-інструктором.
Зараз тільки тренуєшся чи ходиш в наряди?
Як тут як інструктор. Мене перед Олімпіадою перевели в Київ на посаду спортсмена-інструктора вищої кваліфікації, але тренуюсь у Львові. Доки не перевівся в Київ, ходив у наряди три рази в місяць, на шикування в понеділок та четвер. Нас зранку в дев’ятій шикували і рахували, чи всі живі.
В автослюсаря планується автомобіль. Сьома “Беха” чи “Мерседес”-“очкарик”?
Взагалі, мені “Вольво” подобається. Вона славиться свою безпечністю. Для мене головне тепер – безпека на дорогах, де зараз гине найбільше людей. Автомобіль – дуже небезпечна штука. Я водити поки що не вмію, та й не потрібно воно мені зараз, бо все поруч. А коли треба кудись їхати, то можна замовити таксі. Зараз велосипедом користуюсь – і нормально.
Полюванням займаєшся?
Я вегетаріанець і проти того, щоб вбивати тварин.
Взагалі не вбивати?
Ну є винятки. Наприклад, на півночі, де немає іншої їжі, то у такому безвиході змушені. А в нас такий клімат, що можна й без тварин обійтись.
Тобі під час посту класно…
В мене все життя піст (сміється).
Чемпіонство на Олімпіаді розкриває для тебе непогані і прибуткові можливості. Кримінальні угруповання не пропонували стати кіллером?
(сміється) Поки що ні.
Особисту зброю маєш?
Ні, але треба гумостріл купити, для самооборони, бо є багато придурків різних.
Навчаєшся в університеті фізкультури. Важко поєднувати навчання і тренування, збори та змагання?
В університеті мені дали змогу тренуватись. Я навчаюсь за індивідуальною програмою.
Батьки не були проти, що ти займаєшся стрільбою?
Їм було не до того. В мене батько важко хворів, а мама за ним доглядала. Вони бачили, що я чимось зайнятий, та й все. Найголовніше, що не був у банді на вулиці.
Проблем зі здоров’ям немає через стрільбу?
У мене сколіоз. А також надірвав той м’яз, що піднімає руку. Потім поступово лікував і тепер в повну силу не можу тренуватись, бо починає рука боліти. Змушений ходити під час зборів до масажиста.
Для стрільців допінгом є коньяк. Полюбляєш таку штуку?
Алкоголь я не вживаю принципово. Я вважаю, що це зло.
Не образливо, що не можеш поїхати в Корею?
Цього року олімпійська ліцензія не розігрується. Я зараз не в такій хорошій формі, щоб претендувати на щось. Просто хотів побачити країну, бо там я ще не був.
А крім Пекіна, де побував?
Найдалі – в Австралії, Бразилії, Таїланді, в Катарі був. Море пісок і нафта. Живуть на нафті та біди не знають. У нас часто змагання в Німеччині, це дуже стрілецька країна. Стрільба там майже народний вид спорту.
Коли їхав у Пекін, планував золото?
Я тільки мріяв про бронзу. Якщо б взяв бронзу, то був би найщасливішим на світі.
Як святкували?
Особливо не святкували. Тренери взяли мене, мою медаль і пішли попити пива і вина в один з центрів “Самсунга”. Треба було тут якось відсвяткувати, але без алкоголю людям не цікаво було б.
Готуєшся на Лондон?
Так, звичайно. В нас такий спорт, що можна і в 60 років демонструвати результат.
Тепер будеш вже їхати за золотом?
Будуть вимагати. В мене в Пекіні було в голові не золото, а правильне виконання техніки стрільби. Якщо б в голові було перше місце, то я б нічого не виграв.
Зброя ламається?
Для цього у нас є майстер зі зброї.
А як би його не було?
Тоді доводилося б самому викручуватись.
“Контру” на комп’ютері граєш?
Ні, комп’ютер займає багато часу.
Газета “Спортивка”