Володимир Матвійчук, чемпіон України 2008 року, про перемогу на Турнірі найсильніших боксерів України, небажання переходити у профі-бокс та свого кумира…
Володимир Матвійчук, чемпіон України 2008 року, про перемогу на Турнірі найсильніших боксерів України, небажання переходити у профі-бокс та свого кумира Андрія Котельника
Наприкінці січня у Броварах відбувся Турнір найсильніших боксерів України на призи Сергія Дзинзирука. У вазі до 60 кг перемогу здобув 26-річний боксер із Бердичева Житомирської області Володимир Матвійчук. Спортсмен, який останні роки був другим номером у збірній України, після переходу у наступну вагову категорію учасника Олімпіади в Пекіні Олександра Ключка, отримав хороший шанс вийти з його тіні і стати лідером збірної у своїй вазі.
– Володимире, як склався для тебе Турнір найсильніших боксерів України?
– Добре, раз здобув перемогу. В кожній вазі виступали по 8 найсильніших боксерів. Тобто для перемоги на турнірі мені вистачило виграти три поєдинки. На шляху до фіналу виграв у двох київських боксерів, відповідно, 21:0 і 9:0. Фінальний поєдинок був складніший – з фіналістом чемпіонату Європи серед юніорів Сергієм Кравцем із Вінниці. Я виграв з рахунком 4:1. Досить цікавий бій вийшов. Раніше на цьому турнірі був у призерах, а тепер уперше переміг.
– У твоїй категорії у Броварах виступали всі найсильніші?
– Так. Усі, хто брав участь у торішньому чемпіонаті України. Учасник Олімпіади в Пекіні у цій вазі Олександр Ключко не виступав, оскільки перейшов у вагу до 64 кг.
– Після двох третіх місць на чемпіонатах України у 2005 і 2006 роках торік ти нарешті зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу…
– Це особливий турнір. Вважаю цю перемогу наразі найбільшою у своїй кар’єрі. Щоправда, у тому чемпіонаті не брав участі Олександр Ключко.
– На Олімпіаду в Пекіні були шанси потрапити?
– Ні. Увесь олімпійський цикл першим номером був Ключко. Він їздив на чемпіонати світу, Європи, планомірно готувався до Олімпіади. Він був лідером у цій категорії. На всі найпрестижніші змагання везли його, незалежно від того, хто вигравав першість України.
– Як складалися ваші очні зустрічі?
– Востаннє з ним боксував в офіційному поєдинку у 2006 році на чемпіонаті України, де я програв у півфіналі.
– За яке досягнення отримав майстра спорту міжнародного класу?
– У 2006 році я виграв міжнародний турнір класу "А" на призи братів Кличків у Києві. Також був неодноразовим призером чемпіонатів України. За такі сукупні досягнення присвоїли звання майстра спорту міжнародного класу.
– Перемогою над яким боксером особливо пишаєшся?
– Над фіналістом чемпіонату світу Валентіно. Торік переміг його в Італії на матчевій зустрічі збірна України – збірна Італії.
– У сусідній ваговій категорії до 57 кг, виступає олімпійський чемпіон Василь Ломаченко. Доводилося з ним спарингувати?
– Так, на зборах тренуємось разом, спарингуємо. Він цікавий, різносторонній боксер із сильною фізичною підготовкою. Вміє працювати у різних стилях.
– Знаю, ти представляєш Житомирщину, але живеш і тренуєшся в Києві…
– Справді, я живу зі сім’єю в Києві. Останні чотири роки виступаю за київський спортивний клуб "Козак". Також на змаганнях представляю Житомирську область.
– Львівський боксер Роман Джуман говорить, що в любительському боксі потрібно бути олімпійським чемпіоном, щоб нормально себе почувати матеріально. Тобі грошей від боксу вистачає на нормальне життя чи доводиться займатися ще чимось?
– Усе залежить від розмаху життя. Я звик жити скромно, не на широку ногу, і тих грошей, що заробляю, мені вистачає.
– Які найближчі змагання?
– Дев’ятого лютого виїжджаю на збір в Алушту. Це буде перший етап підготовки до чемпіонату України, який відбудеться у березні у Кривому Розі. Цей чемпіонат для мене дуже важливий, бо маю всі шанси його виграти і вперше потрапити на чемпіонат світу. Якщо потраплю на світовий боксерський форум, то прагнутиму стати призером. Цей рік узагалі дуже важливий для мене. Я перебуваю на піку своєї кар’єри і в даний момент є одним із фаворитів у своїй вазі.
– Про перехід у профі не замислюєшся?
– Моя манера ведення бою підходить для профі-боксу. І мені не раз пропонували спробувати себе у професіоналах. Але оскільки в мене є реальна можливість реалізувати себе у збірній, та й любительський бокс мені подобається, наразі переходити у профі не планую. Хочу до Олімпіади-2012 бути в хорошій формі і багато чого досягнути в любительському боксі. А після Лондона життя покаже.
– Після виграшу якого турніру зможеш сказати собі: я не даремно займався стільки років боксом?
– Міг би так сказати, вигравши чемпіонати світу і Європи. Хоча і зараз я немало досяг. Наприклад, я є найкращим боксером за всю історію житомирського боксу. Але на цьому не зупиняюся. Є вищі сходинки, до яких прагну.
– Ти народився 29 грудня, в один день із Андрієм Котельником, тільки на п’ять років пізніше…
– Дуже приємно. Маю відео двох його любительських боїв – півфінального і фінального – на чемпіонаті України у 1999 чи 2000 році. Інколи переглядаю ці поєдинки, переймаю у нього все хороше. Мені подобається його стиль ведення бою. Можна сказати, що він – мій кумир. Радий за нього, що він досяг таких успіхів, і бажаю йому сьогодні захистити титул чемпіона світу за версією WBA у поєдинку з аргентинцем Маркосом Майданою.
