Харківський “Металіст”, схоже, і цього сезону не зможе стати повноцінною третьою силою в українській Прем’єр-лізі. Минулими вихідними команда Мирона Маркевича програла київському “Динамо”. Відтак розрив між харків’янами та киянами збільшився на дев’ять очок.
Ключовим епізодом у грі “динамівців” із “металістами” стало вилучення Марко Девіча. На той час харків’яни поступалися з рахунком 1:0. У меншості відігратися було практично нереально. “Карпати” ж минулими вихідними перемогли “Дніпро” – 1:0. У цьому матчі теж було вилучення з поля. Враженнями про ці поєдинки з “Газетою” поділився відомий у минулому футболіст, нападник київського “Динамо” та національної збірної України Віктор Леоненко.
– Вітаю вас із перемогою “Карпат”, – розпочав розмову пан Віктор.
– Спасибі, вас теж можна привітати з перемогою “Динамо”…
– Перемозі киян над “Металістом” не здивувався. Харків’яни завжди перегоряють у матчах із “динамівцями”. Маркевичу потрібно щось з цим робити. А тут ще і вилучення Девіча… І так половина команди перегоріла, а після вилучення “згасла” решта. Хоча інколи буває, що проти десятьох складніше грати, ніж проти 12-х. У протистоянні з “Металістом” “Динамо” все вдалося.
– Ви сказали, що “металісти” перегоряють в іграх із “динамівцями”. Як із цим боротися?
– Тут складно щось вдіяти. Адже річ не в характері футболістів. Просто бувають “незручні” суперники – як “Динамо” для “Металіста”. Коли я ще грав, то для нас таким був запорізький “Металург”. Постійно мали проблеми у двобоях із цією командою.
– Утім “Динамо” останнім часом демонструє непереконливий футбол. Нічия з донецьким “Металургом”, поразка від ужгородського “Закарпаття”… Як гадаєте, в чому проблема киян?
– Проблема не в тренері, а в майстерності. Моменти ж “динамівці” створюють. Із “Металургом” добре грали, однак свої моменти потрібно реалізовувати. Журналісти, вболівальники кажуть, що Ґаззаєва “плавлять”. Я в це не вірю. Суркіс цього не пробачить. А якщо дізнається – двічі не пробачить. Узагалі, колись таке могло статися, а тепер не знаю. Свого часу ми були незадоволені Йожефом Сабо. Тоді всією командою зібралися і пішли до Григорія Суркіса. Сказали, що цей тренер нам не підходить. Але про те, щоб його “плавити”, навіть і подумати не могли. Ну, матч програємо, а потім же потрібно очки здобувати. В Лобановського таких проблем ніколи не було, хоча він був диктатором.
– Отже, криза “Динамо” пов’язана з недостатньою кваліфікацією футболістів?
– Приблизно так. “Динамо” ж не підсилюють. А напад у Валєрія Ґаззаєва дуже слабенький. Ну, і що з того, що Мілевський у лідерах бомбардирської гонки… Він же багато голів з одинадцятиметрової позначки забив. Здається, чотири пенальті реалізував. Найбільша проблема “Динамо” в реалізації моментів. Добре, що хоч їх створюють. В останніх поєдинках, мені здається, пенальті складніше забити, ніж реалізувати створені гольові моменти. Єрмоленко вже мав би сім голів забити. А він то чиюсь ногу знайде, то неправильне рішення прийме, то ще щось. Потрібно працювати.
– “Динамо” ще може наздогнати “Шахтар”?
– На мою думку, “гірники” свого вже не віддадуть. Два очки різниці, вісім турів до кінця чемпіонату… “Динамо” буде дуже складно. Очну зустріч гранди проведуть на “Донбас-Арені”. А там бразильські “донеччани” завжди здорово грають. Це їхній стадіон, на якому їм усе вдається.
– А матч “Карпат” із “Дніпром” дивилися?
– Так, переглядав у записі. Мене дивують незрозумілі вилучення. Згоден з арбітрами, футболістів за порушення правил потрібно жорстко карати. Гравець, який заробляє в простій ситуації червону картку, демонструє власну дурість, сам себе ганьбить. Він же поводиться не професійно, підводить свою команду. Ламається гра через дурість. Одна річ, коли хтось удається до фолу останньої надії, а інша – коли порушують у центрі поля. За свою кар’єру тільки одну червону картку заробив. Це був мій перший матч за збірну України. Грали з угорцями. Так мене тоді мали в кожному разі вилучити з поля. Я зробив підкат, до суперника не дістав приблизно на метр, а суддя мені червону картку показав. А жовті заробляв, як правило, за удар після свистка чи завчасний вихід зі стінки. Грубості в мене не було.
