Заслужений тренер України Юрій Дячук-Ставицький в інтерв’ю «Газеті» поділився міркуваннями стосовно призначення Олега Блохіна головним тренером національної збірної та перспективи «синьо-жовтих» на домашньому Євро-2012.
— Було лише дві кандидатури — Юрій Калитвинцев та Олег Блохін, — розпочав розмову Юрій Михайлович. — Великого вибору не було. Ухвалили рішення призначити Блохіна. Хочу сказати, що для збірної не має особливого значення, кого вибрали.
— Але ж за результатами тренерської роботи Блохін суттєво випереджає Калитвинцева, який, у принципі, ніде себе ще не проявив.
— В Олега Блохіна видатних результатів теж не було. Так, він вивів збірну в чвертьфінал чемпіонату світу. Молодець. Але відбір на чемпіонат Європи 2008 року він провалив. Наша збірна тоді посіла у своїй групі четверте місце, поступилася навіть шотландцям. Тож результати не особливі. В цій ситуації, вважаю, на безриб’ї і рак риба. Звісно, Блохін, можливо, сильніший, ніж Калитвинцев. Повторюю, можливо. Але нашій збірній буде складно на Євро-2012. Не тому, що її очолив Олег Володимирович. Навколофутбольні речі до добра не приведуть — відставка Мирона Маркевича, тимчасова робота Юрія Калитвинцева. Та й часу не багато. У Блохіна не буде змоги набрати нових футболістів, тому йому доведеться «ліпити» команду з раніше запрошених. Розраховувати на те, що Україна переможе на домашньому чемпіонаті не варто.
— Якби ще рік тому призначили тренером збірної Марчело Ліппі, ваш настрій напередодні євротурніру був би оптимістичнішим?
— Призначення Ліппі не вважаю за краще. Думаю, все-таки правильно зробили, що призначили нашого, українського тренера. Але треба мати, з чого готувати. Потрібно було швидше призначати головного тренера, швидше награвати молодь. Не думаю, що Воронін і Шевченко допоможуть збірній на Євро-2012. Треба було з молодими починати підготовку до турніру. А тепер у Блохіна такої можливості не буде, йому доведеться опиратися на перевірені кадри.
— Тобто іншого малюнку гри від нашої збірної не варто очікувати?
— А коли взагалі в останні роки в нашої збірної був малюнок гри? У футболі така сама ситуація, як загалом у державі. Гра збірної Німеччини яскраво відображає німецький менталітет — вони дисципліновані, чітко виконують вказівки тренера, працелюбні. Візьмімо бразильців — вони віртуози, іспанські й італійські збірні мають свій малюнок гри. Пригадую інтерв’ю турка, який грає в німецькому чемпіонаті. Коментуючи свій прогрес, цей футболіст розповів, що на батьківщині в нього не було можливості по-справжньому професійно займатися улюбленою справою. Мовляв, тренування призначали на 14.15, а починатися воно могло о 15.00. Інша річ у Німеччині, там усе чітко. Тому турок і почав прогресувати. Усе залежить від держави, менталітету. Візьміть вітчизняні клуби. Олег Кононов поставив почерк «Карпатам», Мірча Луческу завдяки бразильцям поставив комбінаційну гру «Шахтарю», Мирон Маркевич поставив гру «Металісту». От і все, в інших немає власного почерку. Донецького «Металурга», «Кривбасу», «Дніпро»… Там немає власної гри. Потрібно довіряти тренерові, не виганяти після першої ж невдачі, потрібна система. А яка в нашій країні система? Ось Юрій Калитвинцев каже, що він тільки почав намацувати малюнок гри збірної… Що означає «намацувати»? Треба робити команду.
— Олег Блохін якось влучно зауважив: «Не вміємо грати футбол, отже, битимемося на полі»?
— Ось, власне, це наше. Олег Блохін у вісімку найкращих на чемпіонаті світу потрапив завдяки бійцівським якостям, характеру, фарту. Футболісти тоді грали краще, ніж можуть це робити. З огляду на те, що Блохін є майстерним мотиватором, схоже, що саме він і потрібен у цей час нашій збірній.
“Львівська газета”
