Промоутерська компанія братів Кличків К-2 Promotions Ukraine 28 травня в Києві проведе вечір боксу. В мажах цього турніру чимало представників компанії зустрінуться в очних поєдинках.
Схоже, К-2 Promotions Ukraine йде шляхом німецької Universum Box-Promotion, яка дуже часто зводила в рингу своїх боксерів. Переможець здобував право на інші цікаві двобої, а про переможеного забували. Німецькі промоутери влаштовували такі іспити своїм атлетам не від хорошого життя, компанію охопила фінансова криза. Чому так діють брати Клички — читайте в розмові із заслуженим тренером України Романом Семенишином. Його знайомство із професійним боксом розпочалося ще десять років тому в Польщі. Згодом Роман Степанович працював в Україні, а торік він упродовж кількох тижнів в Америці спостерігав за підготовкою Андрія Котельника до бою з Девоном Александером.
— Романе Степановичу, ваш підопічний Констянтин Ровенський і ще один львів’янин Віктор Плотніков із промоутерською компанією братів Кличків співпрацюють близько двох років. За цей час ви помітили прогрес в їхній кар’єрі?
— Коли Ровенський і Плотніков підписували контракт із Кличками, здавалося, що це неодмінно піде їм на користь. Усе-таки Віталій і Володимир — українці, мають величезні можливості допомогти своїм землякам. Уперше засумнівався в цьому, перечитавши запропоновані боксерам контракти. Минуло вже два роки, змін на краще не бачу. Жодного прогресу в технічному чи фінансовому плані немає.
— Що маєте на увазі під «технічним прогресом»?
— Клички організовують надто мало протистоянь. Скажімо, Ровенський за цей час виходив у ринг не більш ніж п’ять разів. А для боксера, який уже сім років виступає у професіоналах, така кількість рейтингових поєдинків — дуже мало. Якби йшлося про титульні герці — це одне, а рейтингових мало би бути більше. Костянтин проводить 6-8 раундів із слабкими суперниками. Це не сприяє його розвитку як боксера.
— Як гадаєте, чому склалася така ситуація?
— Думаю, проблема у фінансовій площині. Хороші суперники, престижні титули коштують чимало. А Клички або не мають грошей, або не хочуть їх вкладати в титульні поєдинки своїх боксерів.
— Чому брати Клички в андекарт своїх боїв запрошують мексиканців, швейцарців чи росіян, а не українців?
— За право боксувати в одній програмі з Кличками, вочевидь, потрібно платити. Можливо, Віталій і Володимир заробляють на цьому, а відтак не запрошують боксерів зі своєї компанії, оскільки потрібно виплатити гонорар йому та його суперникові. А так, Клички якщо не заробляють, то принаймні не мають додаткових витрат.
— Отже, професійний бокс в Україні непопулярний, а тому в боксерів немає спонсорів?
— Перш за все, потрібно змінювати законодавство. Через нашу систему оподаткування спонсорам не вигідно виділяти гроші спортсменам. Меценатам потрібно допомагати, зацікавлювати.
— Без змін у законодавстві професійний бокс в Україні приречений?
— Так, приречений. У будь-якого боксера потрібно вкладати гроші від початку його кар’єри. Лише на початках можна виставляти проти нього слабких суперників. Згодом потрібно шукати сильних опонентів. Тоді буде інтрига, інтерес глядачів. А нині в Україні прийнято запрошувати для своїх боксерів дешевих, слабких суперників. Тому люди не дуже цікавляться цими заходами, вони не хочуть платити гроші за таке видовище. Впевнений, у кожного боксера повинно бути два-три бої тренувальних, наступний — екзаменаційний, тобто, коли матимеш серйозного візаві. І так постійно.
— Зазвичай сильні представники любительського боксу переходять у професіонали після Олімпіади. З огляду на ваші слова, після Ігор-2012 українські атлети шукатимуть промоутерів не в Україні, а в Америці, де цей вид спорту розвинутий значно краще?
— Радше так і буде. В Україні багато обіцяють, а нічого не виконують. За кордоном життя стабільніше. Але в тій самій Америці наших спортсменів теж не чекають із відкритими обіймами. Щоб там себе проявити, потрібно бути дуже талановитим і працелюбним. Лише якщо українець матиме харизму, перевершуватиме всіх своїх суперників на голову, тоді на нього чекатиме успіх.
— У Львові колись функціонувала місцева промоутерська компанія, яка регулярно влаштовувала вечори боксу. Тепер у нас залишилося лише три діючі професійні боксери. Через скільки років може настати відродження цього виду спорту в місті Лева?
— Тільки-но на законодавчому рівні допомогатимуть меценатам, ситуація зміниться. А коли це станеться — не знаю. Це стосується не лише боксу, а й усіх видів спорту. В нас тільки футбол процвітає, усі інші — виживають.
— Торік ви були в США. Теза про те, що за океаном мешканці бідних кварталів ладні за копійки ставати в спаринги заради шансу себе проявити в рингу, ще має право на життя?
— Так, у Штатах спаринг-партнери практично безкоштовні. Їм достатньо 20 доларів за один бій. Бідняки лише завдяки спорту можуть забезпечити собі гідне життя. Тому вони за копійки і працюють на початках, чекають на свій шанс, можливість показати свою харизму.
“Львівська газета”
