Україна дедалі більше проявляє спортивних ініціатив. Окрилені проведенням Євро-2012 з футболу, чиновники задекларували бажання прийняти зимову Олімпіаду 2022 року. На цьому не зупинилися. Ми також претендуватимемо на чемпіонат Європи 2015 року.
Наша країна вже офіційно оформила заявку на проведення баскетбольного турніру. Нині триває підготовка відповідної документації, бізнес-планів і досьє, які необхідно продемонструвати оціночній комісії ФІБА-Європа в серпні-вересні цього року. Країну-господаря цього турніру оберуть 18 грудня. Традиційно, цю ініціативу підтримав президент України Віктор Янукович.
Львів не залишиться осторонь масштабних спортивних заходів країни. Ми прийматимемо футбольні змагання, хочемо влаштувати зимові Ігри і запрошуємо до себе учасників Євро-2015 із баскетболу. Про шанси прийняти останній турнір розповів президент Федерації баскетболу Львівщини Ігор Савицький.
— Які умови повинен забезпечити господар баскетбольного єврочемпіонату?
— Потрібно мати один зал на 16 тисяч глядачів. Такий майданчик прийматиме фінал. Півфінал повинен пройти в залі міскістю 12,5 тисячі вболівальників. Чвертьфінал — 8,5 тисячі, початкові етапи — 6,5 тисячі глядачів. Це вимога ФІБА до претендентів на євротурнір.
— Ігоре Васильовичу, у Львові найбільшим палацом спорту є «Галичина», що вміщає трохи більш ніж тисячу глядачів. За таких умов реально претендувати на баскетбольну першість?
— Насправді найбільшою проблемою нашого міста є відсутність великого палацу спорту. Керівництво національного університету «Львівська політехніка» готове виділити земельну ділянку для будівництва спорткомплексу. Звісно, «Політехніка» хотіла б згодом використовувати цей зал для своїх потреб. Це нормальна світова практика. Скажімо, в Америці кожен університет має свій зал, деякі з них уміщають 24 тисячі шанувальників. Причому новозбудовану арену можна буде використовувати не тільки для потреб баскетболу, а й решти видів спорту. Тут можна буде проводити серйозні турніри з футзалу, гандболу тощо. Керівництво міста й області має долучитися до вирішення цієї проблеми, адже йдеться про серйозний проект. А те, що Львів заслуговує на хороший палац спорту, думаю, всім відомо.
За 17 років існування баскетбольної команди «Політехніка-Галичина» бюджет міста отримав багато мільйонів гривень. Ви подивіться, команда грає в Суперлізі, постійно проводить домашні матчі. Кожен клуб, який приїздить до міста, витрачає в середньому на одного гравця 200 доларів. Отже, «Політехніка» за час свого існування залучила на розвиток міста й області не менш ніж 100 мільйонів гривень. А спорудивши велику арену, Львів отримає ще більше коштів.
— Де в Україні є найбільший зал для ігрових видів спорту?
— Після реконструкції, київський палац спорту вміщає 6 тисяч глядачів. Навіть Білорусь випереджає нас у зведенні спортивних палаців. У них краща ситуація щодо інфраструктури всіх видів спорту.
— Ігоре Васильовичу, не так давно вас обрали президентом Федерації баскетболу Львівщини. Крім організаційних питань стосовно підготовки до Євро-2015, які ще виокремили пріоритети у своїй роботі?
— Однозначно, звернемо увагу на дитячий баскетбол. Це для нас пріоритетний напрям. Один із найближчих проектів — створення дитячої Карпатської ліги. Це міжнародний проект, до реалізації якого долучиться п’ять країн — Словаччина, Польща, Угорщина та Румунія. Змагання проводитимемо у двох вікових групах. Також хочемо підвищити масовість дитячого баскетболу, збільшити кількість учасників першості області. А для цього потрібно працювати зі школами, управлінням освіти. Наскільки мені відомо, не завжди проводять навіть урок фізкультури. Федерація також зверне увагу на розвиток вуличного баскетболу — доволі доступному виді спорту.
— У районних центрах Львівщини баскетбол якось пропагують?
— Найкраще пропагують баскетбол у Червонограді. Мер міста, секретар ради всіляко підтримують наш вид спорту. Вони беруть участь у Дитячій лізі України. Також намагаються пропагувати баскетбол у Дрогобичі. Погіршилася ситуація в Самборі. У Сокалі є непогана дівоча школа баскетболу, також є школа в Жидачеві. Але є й такі міста, де взагалі баскетболу немає, діти навіть не бачили баскетбольного м’яча.
“Львівська газета”
