Половина групового етапу чемпіонату світу 2018 вже позаду, і дехто вже не тільки зіграв перший матч, а й встиг вийти з групи.
Всі несподіванки та важливі моменти мундіалю ми обговорюємо з одним із учасників ЧС-2006 у складі збірної України – Володимиром Єзерським.
– Кожний великий турнір викликає певні очікування, які потім виправдовуються або ні. Які очікування були у вас від ЧС-2018 і чи виправдалися вони вже?
– Як показали перші матчі, зараз вже немає великої різниці між класом збірних. Якби 15-20 років тому хтось сказав, що Іспанія ледь-ледь буде обігрувати Іран, а Франція лише мінімально вигравати у Перу, ніхто б не повірив. Це свідчить про те, що багато команд підтягнулися в організації гри та фізичній готовності до провідних збірних. І зараз, навіть маючи гравців калібру Мессі, великим збірним не завжди вдається просто переграти посереднього суперника, як це було колись. В результаті цікавіше стає і сам чемпіонат, адже багато матчів не підкорюються прогнозам.
– З однієї сторони – так, більше інтриги в результатах та сенсацій, але з іншої – менше атакуючої гри та перевага в сторону оборони з акцентом на мінімальний результат…
– Тут на перший план все ж виходить глобальна стратегія проходження турніру та, власне, результат. Команди грають мінімум декілька тижнів, хтось і довше, якщо добирається далі по плей-оф. Повірте, у кожної команди є бажання не лише показувати змістовний футбол, а й в першу чергу мати позаду “нуль”, і тренери вже відштовхуються від цього. Лише деякі провідні збірні діють у власному стилі та переважно домінують, самі диктуючи гру.
Але загалом у кожної команди є одна важлива річ – стратегія. Більшість збірних приїхали на ЧМ не просто виступити і задовільнитися цим, а й пройти якомога далі. Цим все і сказано.
– Німеччина та Бразилія сенсаційно оступилися в першому турі, Аргентина так взагалі провалилася в другому поєдинку з Хорватією. Це втома після сезону, недооцінка суперника чи в кожного свої ігрові проблеми?
– Якщо говорити про Бразилію чи подібну збірну, де купа зірок європейського футболу грає після важкого сезону з 50+ матчами, то фактору втоми ніяк не уникнути. Також в цьому питанні дуже важливий баланс. Набір сильних особистостей ще нічого не означає – дуже важливо вміння тренера збалансувати колектив, щоб віднайти командну гру. А вважаючи те, що я казав про підвищення організації гри та рівня оборони, без належного балансу гранди не в змозі перемогти середняків. Наприклад, та ж зіркова Бразилія не змогла забити Швейцарії на один гол більше, щоб виграти.
Проте це має піти на користь грандам, які невдало стартували. Якщо у команди є основа для успіхів, то у тренерів і гравців є час внести корективи та зібратися на наступні матчі.
– В плані розчарування грою серед грандів більш за все “відмітилась” Німеччина? Чи, можливо, Франція з Англією, які хоч поки і виграють свої матчі, але дуже невпевнено?
– Напевне, найбільше мене розчарувала Англія. Зараз у них найсильніший чемпіонат (хіба, можливо, поступається іспанській лізі), але, нажаль, через засилля легіонерів страждає і збірна. Багато англійських футболістів не грають ключову роль в своїх клубах. І в результаті, хоч сам чемпіонат і має добру якість, але збірна від цього не стає сильнішою. Так і зараз, на старті чемпіонату, Англія нічим не вразила і не дає впевненості щодо прогресу. Тому і не беруся сказати, що Англія має реальні шанси далеко дійти.
А що стосується Німеччини, то я впевнений, що вони зроблять правильні висновки і додадуть в якості окремих компонентів. В матчі з Мексикою не вистачало останнього пасу, також десь не діставало везіння. Але мені здається, що саме німці висновки зроблять, адже там вистачає досвідчених гравців та виконавців з характером.
– Коли ви грали на ЧМ-2006 у складі збірної України, то теж спочатку розгромно програли Іспанії (0:4), але потім виграли два наступні матчі групи. Що тоді робили тренери та ви самі після першої поразки, щоб далі вдалося перевернути ситуацію та вигравати?
– Тоді ми опинилися в трохи іншій ситуації, будучи дебютантами ЧС та в першому матчі зустрівшись з таким суперником як Іспанія. Ми самі тоді наробили багато помилок та напропускали м’ячів. Але загалом та поразка мотивувала нас довести, що ми гідні кращого, Блохін знайшов певні слова, федерація футболу теж зробила все можливе, щоб ми нормально продовжили виступи на ЧС. Тому згодом ми прийшли до нормального стану, відчули впевненість і далі показували свою гру.
– Зараз Іспанія здивувала нас в першу чергу ще напередодні чемпіонату світу, звільнивши головного тренера Хулена Лопетегі за два дні до старту ЧС. На ваш погляд, зараз це якось впливає на команду, чи, можливо, вплине пізніше?
– Фернандо Єрро, який зараз прийняв керування збірною, вже має певний досвід, плюс чудово розуміє всю ситуацію. Думаю, він не став нічого змінювати після звільнення Лопетегі та продовжуватиме те, що раніше почав сам Лопетегі. До того ж, Іспанія – це підбір чудових гравців з кращих команд світу. В такому випадку, якщо команда збалансована, то їм просто треба не заважати грати в футбол.
Думаю, ця ситуація зі звільненням Лопетегі точно не додає впевненості, але з кожним днем обстановка у іспанців стабілізується, і я бачу, що вони без проблем вийдуть з групи та будуть крокувати далі.
– Ви, як екс-захисник, яку б збірну виділили перш за все гру в захисті?
– Орієнтиром та прикладом гри в захисті на таких турнірах була Італія. Саме італійці демонстрували багато чого нового в плані оборони. Але зараз Італії нема на ЧС, і дивлячись на інших учасників, бачимо, що багато хто опирається на захист та будує гру саме від дій в обороні. В першу чергу середні та малі команди навчились саме оборонятись, застосовуючи різні тактики. Але поки більшість провели лише по одному матчу, тому хто дійсно класно грає в обороні, можна буде сказати трохи пізніше.
– Багато зараз хвалять збірну Ісландії, яка змогла зіграти внічию з Аргентиною. Їх гра в обороні – це якість плюс кількісний фактор чи все ж кількість лише з вкрапленням якості?
– Ісландія – як раз одна з тих збірних, яка вміє зіграти на результат. Тобто і атакувати, як і коли треба, і оборонятися якісно. У них вистачає кваліфікованих гравців, щоб контролювати м’яч та забивати. Це одна з небагатьох команд, де можна побачити чимало цікавих речей та брати їх за основу. Це дійсно взірець оборони у виконанні схеми 4-4-2. Вони показали, що навіть в протистоянні з кращим гравцем світу можна правильно побудувати захист з підстраховкою та вибором позиції, щоб нейтралізувати його.
Я впевнений, що після вдалого Євро-2016 Ісландія покаже себе і на ЧС-2018. Думаю, ісландці цілком можуть розраховувати на вихід з групи, хоча їх квартет – один з найважчих та самих рівних на турнірі.
– До Мессі зараз чимало питань, але в той же час на нього покладається багато надій, що Ліонель самотужки витягне Аргентину до плей-офф… Проте чи є зараз Мессі звичним собою в цій збірній Сампаолі?
– Мессі то грає на своєму рівні, але зараз він не в Барселоні, а в Аргентині. Тут багато що впирається в питання ігрового стилю – у Аргентини він явно не такий, як в Барселони. Якщо в Барселоні все вибудовано чітко та йде через Мессі, то в збірній аргентинців такого нема, а разом з Мессі є ціла плеяда чудових гравців. І тут вже все залежить саме від тренера, як він може створити команду з таких футболістів та збалансувати їх.
До того ж, можливо, не завжди вистачає взаєморозуміння та синхронності – команда має грати як одне ціле, партнери мають діяти в тон з Мессі та разом з ним. А не так, щоб був Мессі та всі інші окремо.
– Хто дійсно не виправдав очікувань на ЧС, якщо пригадувати минулий сезон, то це Мохамед Салах. Про нього вже навіть кажуть, що справжній Салах так і не з’явився на чемпіонаті світу…
– Так, все ж травма Салаха в фіналі Ліги чемпіонів дається взнаки. Після такої травми не так і легко відновитися, тим більш в короткі терміни. Як на мене, то йому треба пройти хорошу реабілітацію зараз, і вже восени ми побачимо того нападника, якого ми бачили до фіналу Ліги чемпіонів.
Зараз же, напевне, у Мохамеда є і психологічні труднощі після травми, плюс він вибув з повноцінної підготовки. Та й фактично неможливо після такої травми швидко відновитися і повноцінно йти в боротьбу, падати-штовхатися і т.д. У нас в чемпіонаті України були гравці, у яких по 8 раз були проблеми з ключицею і т.п. Спочатку відновлювались, наче все було нормально, але потім знову ставалась травма на тому ж місці.
– В рейтингу бомбардирів поки на вершині Кріштіану Роналду з чотирма м’ячами. Тут нема чому дивуватися, чи все ж не очікували від нього таких виступів на ЧС в 33 роки?
– Роналду – один з провідних атакуючих гравців світу, це найвищий рівень. Він і лідер, і має великий досвід великих матчів (в тому числі й на клубному рівні). Думаю, саме цей досвід Кріштіану зараз використовує на повну. Він завжди був наполегливим, постійно покращував свій удар та загалом гру, і зараз Роналду так і має вести Португалію вперед. До того ж, думаю, поряд лише з його авторитетом деякі суперники вже почувають себе не впевнено.
– В матчі з Іспанією Роналду розвинув швидкість до 38 км/год. В нинішніх реаліях це щось неймовірне та феноменальне?
– Роналду завжди позиціонувався як футболіст-атлет, в нього фізичні якості на хорошому рівні, і видно, що він постійно працює над собою та тримає чудово форму. Саме ці якості – фізична потужність та швидкість – і лежать в основі його успіхів.
– На ЧС-2018 призначають доволі багато пенальті, арбітри ставлять їх без особливих вагань в самих різних ситуаціях… На ваш погляд, тут все по грі, чи рефері дійсно діють за принципом “краще поставити пенальті, чим ні”?
– Зараз в цьому аспекті багато новацій, тому тут важко когось звинувачувати суб’єктивно. В будь-якому разі це прикрашає футбол – є забиті м’ячі, інтрига, врешті-решт команди відкриваються та починають більше атакувати. Можливо, велика кількість пенальті зумовлена тим, що рівень атакуючих гравців переважає якість захисників, тому є і фоли, і жорсткі єдиноборства.
– Що скажете про VAR? Перед ЧС до цієї системи було неоднозначне ставлення, мовляв, це нічого не змінить і буде лише викликати зайві паузи в грі…
– Думаю, з VAR точно буде менше скандалів через спірні моменти. А щодо пауз, то нічого страшного, в інших моментах паузи також є. Головне, щоб в результаті призначались справжні та справедливі пенальті, де вони були. Загалом же VAR, на мою думку, це плюс. Але хочеться, щоб арбітри судили по грі, працювали якісно та у відповідальних моментах були в потрібних місцях, без проблем приймаючи рішення, а не відразу посилались на техніку.
– У вашій кар’єрі який випадок найбільше запам’ятався з “лівим” або явно не призначеним пенальті?
– Коли ми з Дніпром на початку 2000-х грали проти Марселя в Кубку УЄФА. Це той Марсель з Бартезом, Насрі, Рібері та Дрогба – просто зіркова команда з багатьма збірниками Франції. І коли ми грали гостьовий матч, Дрогба бив пенальті і забив з порушенням правил. Він розганяється та наносить удар, але в той же час його опорна нога “поїхала”, і вийшло так, що перед ударом правою він зачепив м’яч лівою ногою. Тобто, Дрогба забив з пенальті двома дотиками. В такому випадку арбітр мав не зарахувати гол і призначити вільний удар, але не зробив цього. А той гол так і залишився єдиним в нашому протистоянні та вивів Марсель далі (у матчі-відповіді в Дніпрі команди зіграли 0:0. – прим. авт.).
