Заступник директора Академії київського «Динамо» Володимир Жаріков розповів про підготовку юних футболістів.
– Як потрапити в Академію Динамо?– Той, хто хоче потрапити – знає. У нас є динамівський сайт. У травні і вересні цілий місяць проходить набір, по суботах і неділях, о 10 годині. Всі, хто бажає, приходять. Діти, які займалися. Діти, що не займалися. Всіх переглядають тренери. Діти, які відповідають рівню – залишаються в Динамо. Іншим ми пропонуємо йти займатися до наших клубів-партнерів, які у нас є у кожному районі міста.
Зараз у нас найменша група, з тих, які ми набрали, 6-річні діти. Це 2012 рік народження.
– А скільки всього вікових категорій?
– До U-17. В кожній віковій групі є по 2 команди. Дуже важко тренеру одразу побачити, чи заграє дитина чи ні. Кожна вікова група працює за своїм графіком: чим менші діти, тим у них менше учбових годин на тиждень. І заняття проходять в ігровій формі, більше технічні прийоми тренують. А у старших групах вже включаються і фізична, і тактична підготовки. Там вже більше годин треба. Основне для дітей молодшого віку – це природні здібності. Ми дивимося, щоб дитина була рухлива, мала швидкість, а працювати з мячем у нашій школі їх навчать.
Тестування проходять елементарні: вони біжать 15 метрів, а тренери дивляться час, за який пробігли. У нас працюють люди з досвідом, і вони можуть одразу побачити у двосторонніх іграх, чи є у дитини хист чи немає.
– Скільки коштує навчання в Академії Динамо?
– Навчання повністю безкоштовне, починаючи змалечку і закінчуючи випуском. Все навчання проходить за рахунок клубу.
– Гравець після випуску щось винен клубу?
– ФФУ встановила систему, що з 12 років за кожен рік навчання, якщо дитина переходить в якийсь інший клуб, цей клуб має сплатити певну компенсацію. Клуб, в який переходить футболіст, а не сам гравець. Сам гравець не повинен нічого нікому сплачувати.
– Що дитина отримує після випуску з академії Динамо?
– Вона має великий спортивний досвід. Вона бачить світ,подорожує скрізь. Тільки торік команди нашої академії були в Китаї, у Південній Кореї, в Індії, в європейських країнах. 2-3 рази на рік в Італію, буває, їздимо. Грузія, Франція, Іспанія – країни, в яких ми постійно граємо на турнірах.
– На вашу думку, академія Динамо – найкраща в Україні?
– ФФУ торік проводила форум. Так от, фахівцями та тренерами її було визнано найкращою. Це за 2017 рік. За 2018 рік опитування ще не проводили. Крім того, є європейські рейтинги, де школа Динамо постійно потрапляє до десятки, навіть до п’ятірки найкращих. Це каже про певний рівень.
– Як вважаєте, чому молодому гравцю треба йти саме в Динамо?
– Я не вважаю, що молодому гравцю треба одразу йти в Динамо. В Динамо треба йти – якщо у серці є Динамо. Якщо ти народився у Києві, в якому б районі ти не мешкав – все одно всі дивляться на Динамо. Можливо, зараз не найкращі часи. Але президент клубу поставив завдання, він хоче, щоб за декілька років команда на 70% складалася з власних вихованців. І зараз цей процес вже йде. Бачите, скільки вихованців футбольної школи Динамо вже у стартовому складі Динамо? А скільки ще на підході…
– Є щось, чого Академії бракує?
– Звичайно, є. Оскільки ми працюємо у такому великому місті як Київ – тут дуже дорога оренда землі. Ми не можемо собі дозволити зробити ще декілька полів. А для дитячої школи це необхідно. Взимку, коли, як зараз, тепло – ми можемо тренуватися на базі. А так доводиться їздити у Кончу-Заспу. А це не близький шлях від Нивок. Втрачаємо час, який можна було б використати з більшою користю. Керівництво працює над цим. Знаю, що є спеціальні заклади, хочуть з ними укласти договори і збудувати манеж, яким зможуть користуватися діти школи у першій половині дня. А по обіді, коли у нас тренування, там могли б грати і тренуватися наші вихованці. Це буде великим плюсом. Але все упирається в рішення Київради.
– Багато хлопців з інших міст навчається в академії?
– Багато. Ми переглядаємо постійно хлопців з інших міст. Зараз на базі проживає близько 80 дітей. З яких 70 – це діти з інших міст. Академія бере на себе всі витрати. Вони на повному забезпеченні: харчування, форма, інвентар, помешкання. Для учнів усе безкоштовно.
– Чому деякі гравці йдуть з Динамо у Шахтар чи в інші команди ще до випуску?
– Різні моменти. Щось не подобається. Наприклад, мало ігрової практики. Хтось любить більше не футбол, а себе у футболі і вважає, що він вже такий футболіст, що йому вже зараз треба платити багато грошей. Шахтар має таку можливість, а ми за таких триматися не будемо, бо розуміємо, якщо вже у дитячому віці йде розмова про якісь блага, то що буде далі? Гратиме цей футболіст чи ні? Бувають дуже сумні приклади, коли гравці займалися у нас по 8 років і йшли… Правильно кажуть, що краще нехай йдуть з корабля раніше, аніж у якийсь важкий момент.
– За що можуть відрахувати з Академії?
– Причиною може стати недостойна поведінка учня школи Динамо. Не беру чисто футбольні якості, ми вже говорили, що футболістами будуть не всі, але людиною має вирости кожен. Тож якщо людина не вміє та не розуміє, як діяти в певних ситуаціях – ми намагаємося навчити. Якщо ж не вдається, з такими людьми ми прощаємося.
– Тренери якось готують гравців до того, що не кожен із них виросте у футболіста?
– Про таке мова не йде. Ми намагаємося пояснити, що всі мають рівні можливості для того, щоб стати футболістом. Але вони дивляться на юнацький футбол і чудово бачать, скільки випускаються юнаків. Вони знають, яка скрута у багатьох командах і куди можна піти грати. Тому багато дітей їдуть грати та навчатися за кордоном. Деякі закінчують з футболом.
– Виникає певний конфлікт. Дитина вже розуміє, або їй сказали, що вона не буде футболістом і не дуже багато часу є на навчання. Виникає питання – що далі?
– Вони віддаються повністю футболу і десь втрачають у навчанні. Але це залежить від людини. Є вихованці-відмінники. Але якщо він дійсно вирішив стати футболістом, то найбільше часу приділятиме саме футболу. Утім, тренер – не тільки тренер, він ще педагог. Він не може сказати дитині – ти не гратимеш, йди займайся іншим.
– Хто з новітніх вихованців був проблемним?
– Якщо говорити з точки зору того, що когось хотіли переманити інші клуби – це Циганков. Бігали європейські клуби, пропонували в Німеччину, в Австрію поїхати. Але у нього батько – колишній футболіст, і теж у нас працював. І сам Вітя казав, що хоче тільки в Динамо грати. Він не піддавався на всі ці перемовини. Навіть, коли Шахтар пропонував. Він сказав, що бачить тільки Динамо. Ті самі хлопці Шепелєв та Миколенко теж бачили себе лише у формі Динамо.
– Чи є у вас якісь додаткові зайняття? З психології, приміром?
– З психології немає. Але є з фізичної та технічної підготовки. І зараз у нас є людина, яка займається з ними англійською мовою. Всі розуміють, що зараз це потрібно всім. Це спілкування потрібно не тільки зараз, коли вони їздять на турніри і спілкуються з однолітками. У майбутньому це буде доброю підмогою. Не тільки діти займаються англійською, деякі тренери також ходять. Так само у школі. Якщо є якісь предмети проблемні, ми домовляємося, викладачі приходять до нас і займаються додатково з дитиною. Це не обов’язково, а за бажанням.
– Академія Динамо за Альберто Босха та за Ромео Вендлера – це дуже різні Академії?
– Дуже. У Босха ми знали, що нас очікує за півроку, за рік. У нього всі тренування були записані у програму, була річна програма, на два роки, на три роки. Він знав, чим він займається і чого він прагне. Спочатку тренери дуже важко його сприймали, тому що звикли урізноманітнювати тренування, а тут їм задали чіткий напрямок. Вони намагалися потроху вносити своє, але вцілому робили те, що казав Альберто. Десь за рік він сам почав дослухатися до тренерів, вносити зміни у свої плани. І, навпаки, деяким тренерам він зумів довести, що він правий.
За Ромео все дещо інакше. Він до цього не працював з усією школою вцілому. Він був тренером з індивідуальної підготовки. Він класно проводить заняття. Але у нас не було цілісної системи роботи на рік. План був на сьогодні, на завтра, на тиждень. А далі він казав – працюйте самі. А тренери вже за три роки звикли робити все чітко за планом. Були такі певні моменти. Зараз, наче, все налагодилося. Зараз знову основні обов’язки виконує наш директор Олександр Іщенко. Він разом із тренерами вирішує, як проходитимуть підготовка та тренування.
– Скільки коштує утримувати Академію, скажімо, упродовж року?
– Навіть приблизно не скажу. Ми є структурним підрозділом клубу. І всі гроші, які нам треба, нам виділяє керівництво за нашим зверненням. Повідомляємо, що у нас є певні змагання, ось такий виїзд – і вони нам виділяють кошти. На форму взагалі не витрачаємо. New Balance – офіційний партнер клубу і діти повністю забезпечені.
– Нещодавно Йожеф Сабо сказав таку фразу: раніше був відбір, а зараз набір. Ви згодні з ним?
– Не погоджуюсь. У нас не може бути набору. У нас відбір. Ми піклуємося про те, щоб діти були здорові, щоб діти розвивалися. Але наше головне завдання, яке поставив президент – підготовка зміни для основної команди. Ми займаємося цим. Тому, як був відбір, так і є. Ми не беремо всіх охочих. Це, звичайно, проблема. Може, якщо з’являться додаткові умови для тренувань – ми розширимось, і дамо змогу тренуватися більшій кількості дітей.
– Скільки всього учнів в Академії?
– В Академії у нас 4 старші вікові групи: U-14, 15, 16, 17. В кожній групі по 23-25 дітей. Це приблизно 100 учнів на всю Академію. А загалом, якщо брати зі школи, починаючи з групи U-6 і далі – приблизно 400 дітей у нас займаються. Але цифра постійно змінюється. Люди приходять та йдуть.
– А тренерів скільки?
– 22 тренери. Три тренери по воротарях, один тренер з технічної підготовки, є тренер з фізичної підготовки. Загалом, 22 фахівці.
– Є якісь критерії відбору тренерів?
– Є критерії. Один з них – людина мала свого часу пограти на якомусь рівні. Добре, якщо пограв у Динамо Київ. Для таких людей у нас зелене світло. Обов’язково має бути ліцензія, не менша, ніж ліцензія B. І ця людина повинна жити цими дітьми, футболом. Думати не тільки про те, скільки тут платять, а ще й про те, що я можу дати цьому клубу.
