Коли влітку минулого року Даніель Ріккардо прийняв рішення розлучитися з Red Bull Racing і підписати контракт з Renault, для багатьох це стало несподіванкою, а люди, які добре знають австралійського гонщика, наприклад, його співвітчизник Марк Веббер, досі сумніваються у правильності цього кроку.
Однак у Даніеля є свої аргументи на користь продовження кар’єри в заводській команді французького концерну: «Звичайно, я розумів, що варіантів стає все менше. У той період я вже знав, що з Mercedes нічого не вийде, з Ferrari теж, і було зрозуміло, що в реальності доведеться вибирати між Red Bull, McLaren і Renault. І я дійсно сумнівався».
В Red Bull Racing були готові продовжити контракт з Ріккардо, але в команді все більш явно робили ставку на Макса Ферстаппена, що цілком могло вплинути на рішення Даніеля. Сам він бачить деяку схожість з тією ситуацією, яка склалася в команді з Мілтон-Кінса, коли в 2014-му він перейшов у неї з Toro Rosso і став новим напарником Себастьяна Феттеля, чотириразового чемпіона світу.
«Думаю, найважливішим для мене було те, що я тоді домігся тих результатів, на які, як я вірив, я здатний, – згадує Даніель. – До того сезону мені не доводилося безпосередньо боротися з Себастьяном, але я дивився відеозаписи, зроблені з бортових камер, і все таке. Я розумів, що він швидкий і талановитий, але при цьому думав: «Я вірю, що теж так можу». Загалом, я не здивувався, коли все так і вийшло, але було здорово довести це самому собі.
Але я вважав, що Себастьян в тому році непогано тримався. Може бути, за зачиненими дверима він і показував, що засмучений, але після гонок, в яких я перемагав, або коли мені вдавалося його випередити, він завжди підходив і висловлював свою повагу. Хоча зрозуміло, що все складалося не так, як би йому хотілося…
Не думаю, що я тоді став причиною розколу команди. По-моєму, Феттель просто з повагою ставився до того, що я виявився сильним суперником. Думаю, це також стало для нього певним знаком, що пора йти. Можливо, він відчув, що я стану наступним хлопцем, який поведе команду за собою».
В кінці 2014 року в Red Bull були готові продовжити контракт з Себастьяном Феттелем, однак він перейшов в Ferrari. У минулому році у Ріккардо теж була можливість залишитися в команді, з якою він давно співпрацював, причому в Red Bull були готові піти на всі необхідні поступки, щоб він залишився.
«Вважаю, контракт вже був майже такий, як я хотів, – готовий визнати австралієць. – Там було кілька моментів. Але я сумнівався ось у чому: спочатку вони хотіли підписати дворічний контракт, а я не знав, чи хочу я цього… Я сумнівався у власній мотивації.
Я міркував так: якщо мотори Honda будуть працювати не кращим чином, то в наступному році мене чекають суцільні розлади. Чи захочеться мені після цього залишитися в команді ще на сезон? Так що спочатку я сумнівався в тому, чи варто підписувати дворічний контракт, але потім в команді пішли мені назустріч: «ОК, давай обмежимося однорічним». А якщо з Honda все буде в порядку, його можна буде легко продовжити.
Але потім мені здалося, що цей варіант пов’язаний з деяким ризиком, що при однорічному контракту я нічого не доб’юся. Не знаю, просто якось не склалося. Спочатку я думав, що цей варіант мене б влаштував, але зрештою зрозумів, що ні. А дворічний контракт я підписувати не хотів зовсім. У випадку ж з однорічним через 12 місяців я знову опинився в ситуації, коли треба було б домовлятися, а мені цього, якщо чесно, зовсім не хотілося, занадто вже це втомлює».
Тоді Даніель став розглядати інші можливі варіанти, і перехід в McLaren здався йому якоюсь мірою привабливим, але при цьому було зрозуміло, що у команди недостатньо конкурентоспроможна машина. Залишалася тільки Renault, з якою він вже вів попередні переговори.
«В кінцевому підсумку мене все влаштувало. Я сказав собі: «OK, це заводська команда, вона непогано прогресує, тому підпишемо нормальний контракт на два роки», – підсумував Ріккардо. – Брехати не буду, непогано і те, що моїм напарником буде Ніко Хюлкенберг. Мені це сподобалося. Я завжди цінував його, адже ми разом ганялися в юніорських серіях, і він тоді вигравав все підряд. Думаю, його досвід роботи з Renault і гоночний досвід допоможуть команді.
Я знаю, що у нього дуже серйозна мотивація: він ще жодного разу не піднімався на подіум, хоча всі розуміють, що він на це здатний. Так що у нього повинен бути бойовий настрій, а мій прихід в команду стане для нього джерелом додаткової мотивації. Вважаю, нам обом це допоможе прогресувати.
Я просто подумав: «Це те, що треба!» Я вже справді починав відчувати, що мені потрібно щось поміняти, а то рутина вже починала затягувати. Звучить дивно, адже багато хто думає, невже Формула 1 може набриднути і перетворитися на рутину? Але так буває у будь-якій сфері. Коли я був хлопчиськом, то мене вічно не влаштовувало те, чим я займаюся, мені завжди хотілося чогось нового. Я довго був в одній і тій же команді, працював з одними і тими ж людьми, тому треба було змінити обстановку. Вважаю, я вже був, як на голках!..
Ми всі розуміємо, що Renault ще треба попрацювати і з шасі, і з двигуном, але коли вони наочно мені продемонстрували, чого досягли за останні два роки, то це стало додатковим аргументом. У цієї команди правильна траєкторія розвитку, і мені просто здається, що у неї все вийде».
