Ми розповідали про те, що цієї весни колишній гонщик Формули-1 Хайме Альгерсуарі написав автобіографічну книгу «Переосмислення. Як я з Формули-1 прийшов у музику».
У свій час, з липня 2009-го до кінця сезону 2011 року Хайме провів за Toro Rosso 46 Гран При, після чого розлучився з автоспортом, причому не по своїй волі. В Іспанії пройшла презентація його книги, де він поділився спогадами про період, коли він ще був гонщиком Формули 1.
У 2010-му, своє першому повному сезоні в чемпіонаті світу, він заробив очки в трьох гонках і в Toro Rosso підписали з ним контракт на 2011-й. На третій рік виступів у Ф1 Альгерсуарі вже в семи гонках фінішував у першій десятці, завершивши сезон на 14-му місці особистого заліку.
На прогрес молодого іспанця звернули увагу в команді Lotus і в листопаді зробили йому пропозицію про контракт, однак він не прийняв його, оскільки Хельмут Марко і Франц Тост пообіцяли продовжити співпрацю з ним в 2012 році. Проте 14 грудня 2011-го він дізнався, що від його послуг вирішили відмовитися.
«Тоді це здавалося чимось на зразок жарту, – згадує Хайме. – Це був дуже важкий удар, розрахований на те, що я не зможу залишитися у Формулі 1 на наступний рік, тому що склади всіх команд вже були сформовані. Тактика була спрямована на те, щоб позбутися від гонщика, з яким вони не хотіли співпрацювати.
Моє життя повністю перекинулася, і з мрією про чемпіонський титул довелося розлучитися. Я був засмучений, спробував свої сили в інших категоріях, але зрозумів, що у мене вже немає тієї пристрасті, що була у того хлопчиська, який почав займатися перегонами у 8-річному віці.
Я почав задавати собі питання: чи дійсно я хочу все життя їздити по колу? У той час я був в засмучених почуттях, не міг зібратися, щоб показувати високі результати, і зрештою вирішив змінити своє життя. Настав день, коли я зняв шолом і сказав: все це в минулому.
Втім, я залишився в чомусь вдячний Red Bull, хоча що сталося, те сталося. Можливо, я дебютував у Формулі 1 занадто рано. Головне, що я зрозумів, виступаючи в цьому чемпіонаті: справа, якою займаєшся, має приносити задоволення.
Світ музики – зовсім інший. Діджеї зазвичай багатьом діляться один з одним, поважають один одного, і немає нічого краще, ніж займатися творчістю, намагатися виразити себе в мистецтві, і це абсолютно унікальний досвід, адже ми говоримо однією мовою, навіть якщо раніше не були знайомі, і однаково сприймаємо багато речей».
