Едді Джордан в юності мріяв про кар’єру стоматолога, проте став банківським клерком, і вже в досить зрілому віці захопився картингом, в 1974-му ставши чемпіоном Ірландії. Йому тоді було 26 років. Потім він спробував свої сили в британській Формулі Ford, але потрапив в серйозну аварію, а коли оговтався від отриманих травм, у 1977-му виграв титул в ірландській Формулою Atlantic.
Після цього він перейшов у Формулу 3 і навіть був запрошений на тести в McLaren, але потім вирішив завершити кар’єру гонщика і заснувати власну команду: так у 1979-му з’явилася Eddie Jordan Racing, яка виступала в Ф3, і в 1983-му її гонщик Мартін Брандл посів друге місце на чемпіонаті Великобританії, поступившись тільки Айртону Сенні.
В різні роки за команду Едді Джордана виступали молоді пілоти, які потім стали зірками світового автоспорту: Джонні Херберт, Жан Алези, Едді Ірвайн, Рубенс Баррікелло, Хайнц-Харальд Френтцен та інші.
Перед Гран Прі Монако Джордан з гордістю згадував про те, що саме його команда однією з перших звернула увагу на перспективного бразильця, який в ті роки ще виступав під ім’ям Айртон да Сільва. А через кілька років, коли команда Jordan вже виступала у Формулі 1, саме в ній дебютував в чемпіонаті світу Міхаель Шумахер.
«У молоді роки я поєднував автоспорт і роботу в банку, тому що в ті часи сезон тривав з березня по жовтень найпізніше, – розповів Джордан. – Зима була вільною, тому я займався бухгалтерським справою. Моя мама твердила: “Син, залиш ти ці гоночні дурниці, тобі потрібна нормальна професія!” Вона прилаштувала мене в банк, хоча мені здавалося, що це як в’язниця.
В житті ніщо не дається просто так, завжди доводиться йти на якісь жертви, особливо якщо ти не дуже талановитий. Мої гоночні здібності я завжди оцінював досить скромно. Я не відчував, що створений бути суперзіркою, але зміг вийти на новий рівень, хоча це було непросто.
Мені довелося забути про кар’єру гонщика, але зате саме наша команда відкрила світу Айртона Сенну, Деймона Хілла, Міхаеля Шумахера. Також потрібно згадати Жана Алези, Едді Ирвайна, Рубенса Баррікелло, Джанкарло Фізікеллу – всі вони пройшли через мої команди, і я цим дуже пишаюся.
Я був першим, хто почав використовувати спеціальних скаутів, які шукали гоночні таланти. Пам’ятаю, влітку 1982-го я відправив мого друга Джима Райта на трасу в Снеттертоне подивитися на гонщика Формули Ford, якого звали Айртон да Сільва. Він повернувся і розповів: “Це щось неймовірне! Цей хлопець на кожному колі найточнішим чином виходить на апекс в одній і тій же точці!”
І це був останній рік, коли він виступав як да Сільва. Після цього він змінив прізвище і став Сінної. Це дивовижна, але абсолютно правдива історія!»
В автобіографічній книзі «Незалежна людина», виданій у 2007-му, Едді Джордан так описував подальші події: «Я подумував про те, щоб зайнятися менеджментом гонщиків, і мені здалося, що да Сільва – той молодий талант, який мені потрібен.
Я йому подзвонив і запропонував провести тести за кермом машини Формули 3. Він сказав, що спочатку повинен отримати дозвіл від своєї команди Rushen Green. Дозвіл було отримано, ми домовилися, що в червні він приїде в Сільверстоун разом з батьком… Його перший заїзд за кермом машини Ф3, для нього абсолютно незнайомій, виявився фантастично хорошим… Я побачив, що це особливий гонщик, і я був готовий на все, щоб підписати з ним контракт.
Втім, у глибині душі я розумів, що він, напевно, ніколи не буде у мене виступати. У той час команда Eddie Jordan Racing ще не користувалася особливою репутацією. Зазвичай я брав гроші з гонщиків за участь у тестах, але Сенні запропонував безкоштовно. Він це оцінив, і ми непогано порозумілися…»
Але повернемося до сьогоднішнього інтерв’ю Джордана в Монако: «Багато хто до цих пір продовжують порівнювати різних гонщиків, намагаючись знайти відповідь на питання, хто ж був самим великим – Міхаель Шумахер, Айртон Сенна, Ален Прост або хтось ще? Зрозуміло, у кожного є своя думка, але для мене це однозначно Сенна. З ним було дуже приємно працювати, і він завжди був дуже дружньо налаштований».
Едді Джордан сказав кілька слів і про розстановку сил в чемпіонаті: «По-моєму, для вболівальників ситуація в чемпіонаті після п’яти переможних дублів Mercedes поспіль виглядає нуднувато, погодьтеся. Але я вірю, що в довгостроковій перспективі завдяки партнерству з Honda – а рішення про перехід на японські двигуни було дуже правильним – у другій половині сезону Red Bull Racing буде боротися за перемоги, коли в команді зможуть повною мірою використовувати потенціал цих силових установок. Хтось же повинен дати бій Mercedes і Ferrari!»
