Пастор Мальдонадо виступав у Формулі 1 на п’ять років і пам’ять про себе залишив неоднозначне. Деколи венесуелець був дійсно швидкий, і в 2012-му йому вдалося створити справжню сенсацію, здобувши перемогу в Барселоні на Williams, але глядачам Пастор запам’ятався безліччю аварій і мільйонами підтримки венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.
Пастора підтримував особисто президент Венесуели Уго Чавес, на спад кар’єра Мальдонадо пішла після його смерті в 2013-му, а також падіння цін на нафту, що призвело до кризи у країні і корупційного скандалу в PDVSA. Однак до пори до часу вона складалася досить успішно – особливо після того, як він виграв чемпіонат GP2 (правда, тільки на четвертий рік виступів).
Пастор Мальдонадо: «Я був єдиним у своєму роді, я був новим явищем для Формули 1. Це схоже на те, як ставляться до Ферстаппену зараз, або до Роберту Кубіці в його час. Я був таким же хлопцем. Люди приїжджали до мене, вони були раді поспілкуватися зі мною, обговорити мене. Мені були раді в командах.
Що не було ясно – так це відносини зі спонсорами. Всередині спонсорів був великий конфлікт інтересів, і ми вели переговори з цього приводу. Мої спонсори могли не хотіти працювати з якоюсь конкретною командою або компанією, але вони шукали рішення, що дозволяють мені продовжити кар’єру».
Пастор стверджує, що у 2013-му році вів переговори про перехід в Ferrari. Однак у підсумку домовитися не вдалося, а на початку 2014-го Доменікалі покинув пост керівника команди.
«У якийсь момент ми дуже близько підійшли до угоди з Ferrari – це було в 2013-му, – згадує Мальдонадо. – Італійці завжди стежили за моїми результатами, моєю кар’єрою. Я вже чекав переходу. Це був мій час, я міг отримати другий шанс, щоб не битися кожен день, намагаючись продемонструвати свої здібності, адже це неможливо.
Я ніколи не був в Маранелло, але ми кілька разів зустрічалися на трасах. Я зустрічався з Доменікалі і Монтедземоло. Але потім ми втратили контакти і зв’язки, і зосередилися на інших варіантах, а машина дісталася Райкконену».
