У Renault планували боротися за подіуми в цьому році, але опустилися на п’яте місце в Кубку конструкторів і залишилися розчаровані минулим сезоном.
Гонщик
Гран Прі
Місце
Очки
Кращий старт
Кращий фініш
Даніель Ріккардо
21
9
54
4
4
Ніко Хюлкенберг
21
14
37
6
5
Renault Sport F1 Team
Гран Прі
Місце
Очки
Кращий старт
Кращий фініш
2019
21
5
91
4
4
2018
21
4
122
5
5
2017
20
6
57
5
6
2016
21
9
8
13
7
Очікування були великі. Після четвертого місця в минулому році в Renault сподівалися його утримати. Заявлені було дві мети – скоротити відставання від трійки кращих команд і боротися за подіуми.
Машина будувалася під керівництвом технічного директора Ніка Честера. Материнська компанія інвестувала в розвиток виробничих потужностей в Энстоуне і Вірі, в команді допрацювали аеродинамічну трубу, набирали співробітників, які підписали контракт з Даніель Ріккардо. Здавалося, заводська команда все ближче до того, щоб досягти мети.
На зимових тестах машина була надійна, команда увійшла в трійку кращих по пройденої дистанції, але проблеми виникли майже відразу.
У Мельбурні Ніко Хюлкенберг програв лідеру коло, але все ж заробив очки за сьоме місце. А на другому етапі в Бахрейні під час гонки в двигуні внутрішнього згоряння на його машині зламався шатун. На тому ж колі зупинив машину Ріккардо. У Renault визнали – у них проблеми з мотором.
Мотористи приступили до пошуку рішення, а поки обмежили потужність – у себе і у McLaren – до безпечних значень, щоб машини змогли доїжджати до фінішу.
Нова версія шатуна увійшла в наступну специфікацію силової установки Renault, дебютировавшую на машинах Renault і McLaren тільки в Барселоні, але для перевірки спочатку повернули тільки половину потужності, від якої добровільно відмовилися раніше. Тільки в Монако всі обмеження зняли – і клієнти Renault змогли використовувати повну потужність, у тому числі додаткові 50 сил, які мотористи знайшли взимку.
Даніель Ріккардо: «На початку року, після гонки в Бахрейні, я був трохи пригнічений, хоча це був лише другий етап. Я зрозумів, що буде непросто домогтися кращих результатів, реалізувати потенціал своєї за кермом цієї машини. Але потім був Шанхай, де уїк-енд пройшов набагато краще, так що настрій швидко змінилося. Але я не думав, що помилився, змінивши команду. До цього не дійшло».
Канадська траса вимоглива до потужності двигуна – і в Монреалі обидва гонщики фінішували в десятці, вперше з початку сезону команда виявилася четвертою по швидкості. У Renault дуже сподівалися успішно виступити на домашній гонці в Поль-Рікар, але там окуляри заробив тільки Ніко – за восьме місце.
Чим очевиднішим ставав прогрес мотористів Renault, тим помітніше були проблеми з шасі – особливо на тлі успіхів McLaren з такими ж двигунами. І в команді відкрито визнали відставання в аеродинамічній ефективності машини – як і навесні з поломкою шатуна.
Найуспішнішою в сезоні стала гонка в Монці, де потужність моторів важлива, а аеродинаміка не грає великої ролі. Ріккардо і Хюлкенберг фінішували четвертим і п’ятим, але підібратися близько до такими результатами більше не вдалося.
У Сузукі гонщиків Renault дискваліфікували. За протестом Racing Point команду підозрювали у використанні автоматичної системи коригування гальмівного балансу за даними GPS, але з’ясувалося, що це лише допоміжний засіб для пілотування», що саме по собі не відповідає статті 27.1 спортивного регламенту Формули-1.
У боротьбі Ріккардо і Хюлкенберга австралієць виявився сильнішим. В кваліфікаціях він найчастіше був попереду – 14:7, а в гонках заробив більше очок. Втім, Ріккардо заробив очки тільки у восьми перегонах з 21-ї. В Renault не раз говорили, що в цьому році у них проблема не з гонщиками, а з машиною.
У команді ще влітку визначилися зі складом на наступний сезон, запросивши Естебана Окона на місце Хюлкенберга. Ніко був засмучений, але вигляду не подавав – довів сезон до кінця і завершив кар’єру у Формулі-1.
Ніко Хюлкенберг: «Поки немає визначеності з майбутнім, але це не стало для мене несподіванкою – я знав, що контракту не буде.
Я в порядку. Завершується один період в кар’єрі і починається інший. Я не знаю, що мене чекає, ніхто не знає. Я кілька місяців відпочину від гонок, а там вирішу, чим зайнятися.
У липні Ален Прост став директором Renault Sport Racing. Перш Простий виконував роль радника та посла бренда, а тепер під його керівництвом працюють президент команди Жером Столл і її керівник Сиріл Абитебул. Подібну роль в команді Mercedes виконував Нікі Лауда.
Влітку в Renault F1 заявили, що наступний сезон буде перехідним – команда зосередить всі технічні та фінансові ресурси на машині 2021 року в розрахунку на серйозний прогрес, а машиною 2020 року буде займатися за залишковим принципом.
Команда провела рік дуже посередньо, але невдачі допомогли знайти кілька слабких місць. В Renault F1 розлучилися з технічним директором Ніком Честером, відпрацьованим в Энстоуне 19 років, і з керівником відділу аеродинаміки . Роботу над машиною 2021 року очолить хтось інший.
Сиріл Абитебул: «Сезон вийшов довгим і ніби складався з двох частин. У першій машина була недостатньо конкурентноздатна. Ми непогано попрацювали з нею взимку, але не домоглися бажаного прогресу. Траплялися проблеми з надійністю, сходи, помилки гонщиків, які не відчували себе досить комфортно.
Потім ми доопрацювали двигун, добилися збільшення потужності – тепер наша силова установка одна з кращих. Ми довели це в Монреалі, Спа і Монці – на трьох трасах, де важлива потужність мотора. В 2019-му ми досягли величезного прогресу в роботі з силовою установкою, але цього не можна сказати про шасі.
Ми знаємо, що в 2021-му зміниться технічний регламент, тому створювати машину для 2021-го потрібно вже зараз. Необхідно знайти оптимальний баланс між машиною 2020 року і підготовкою до 2021-го, адже це пріоритетне завдання».
