Команди Формули 1 періодично дають можливість гонщикам молодіжних серій взяти участь у першій сесії п’ятничних вільних заїздів. У минулому році Ніколас Латифи, який виступав у Формулі 2, відпрацював шість п’ятничних сесій. Канадець розповів, наскільки корисним для нього виявилося участь у тренуваннях, і не складно пересідати з однієї машини гоночної серії на іншу в один уїк-енд.
Ніколас Латифи: «Участь у першому тренуванні свого роду виклик, оскільки ти не зможеш проїхати стільки кіл, скільки основний гонщик команди. Тому важливо правильно оцінити ризики та вигоду, яку ти отримаєш від цієї участі. Ти намагаєшся показати команді все, що можеш, але при цьому уникати додаткових ризиків, які можуть зіпсувати основним гонщику подальшу програму роботи.
Я відчував прогрес, кожен раз, коли сідав за кермо. На деяких трасах я відчував себе впевненіше, оскільки краще їх знав, і дозволяв собі ризикувати більше. Наприклад, на міській трасі в Монреалі я атакував не так сильно, як на Поль-Рікар, де потрібно дуже постаратися, щоб долетіти до стіни.
Якщо говорити про пілотуванні машини, то різниця дуже велика. Машини Формули 1 дуже швидкі навіть у порівнянні з Формулою 2, хоча швидше Формули 2 немає нічого, крім Формули 1.
Після Формули 1 складно звикати до Формули 2, навіть складніше, ніж може здатися з боку. Думаю, тільки гонщики, у яких є такий досвід, можуть це підтвердити.
Перше, що помічаєш – ергономічні відмінності. Навіть коли машина стоїть на місці, у тебе інші відчуття в кокпіті, ти сидиш трохи інакше, ремені відчуваються по-іншому, кермо і педалі інші. Коли півтора години проводиш за кермом Формули 1, намагаючись їхати на межі, а потім відразу пересаживаешься за кермо Формули 2 і намагаєшся робити все те ж саме, то відмінності, про які я говорив, стають дуже помітними».
