П’ятдесят років тому, 2 червня 1970 року на тестах спорткара M8D, розробленого для американської серії Can-Am, в Гудвуді загинув Брюс Макларен, знаменитий гонщик, засновник команди, яка носить його ім’я і півстоліття.
Макларен досяг перших успіхів у Формулі 1 на початку 60-х, виступаючи за Cooper, а в кінці 1965 року пішов за прикладом колишнього напарника, Джека Брэбэма, заснувавши свою гоночну команду.
McLaren будувала не тільки машини Формули 1, але і спортпрототипи для заокеанських серій, і Брюс двічі, у 1967-му і 1969-му, ставав чемпіоном Can-Am. У списку досягнень є і перемога в «24 годинах Ле-Мана»: цю гонку Брюс виграв у 1966-му, виступаючи в одному екіпажі з Крісом Эймоном за кермом Ford GT40 Mk.II.
«Намагатися перевершити себе варто заради того, щоб померти було не так нерозумно. Якщо ви не реалізуєте свої таланти, значить просто проживете даремно. Тому я переконаний – життя має вимірюватися не роками, а досягненнями», – сказав Брюс на похоронах свого друга, гонщика Тіма Майєра – брата майбутнього менеджера команди McLaren Тедді Майєра.
Брюс Макларен прожив 32 роки. Сьогодні йому могло бути 82. В його команді все почалося з півдюжини ідеалістів, а сьогодні в групі компаній McLaren близько 4000 співробітників.
Отримавши звістку про смерть Брюса 2 червня 1970 року його компаньйон Тайлер Александер сказав співробітникам, що на наступний день вони можуть залишитися вдома. Але всі прийшли на роботу. Тому що так вчинив би Брюс.
McLaren – друга найуспішніша команда в історії Формули 1 після Ferrari – за кількістю перемог, подіумів, поулів, кращих кіл і набраними очками.
Спогади Робіна Херда, в 60-е конструировавшего гоночні машини McLaren…
