Деймон Хілл, син дворазового чемпіона світу Грема Хілла, пішов по стопах батька і виграв титул в 1996-му, виступаючи за Williams. Зараз він співпрацює з британським телеканалом Sky Sports в якості експерта і дуже органічно виглядає в цій ролі.
У 2016-му Хілл випустив автобіографію, яка була високо оцінена як читачами, так і критиками – досить сказати, що у Великобританії її визнали «Книгою року».
А тепер він вирішив спробувати себе в такому цікавому жанрі, як лист, адресований самому собі, але відправлені в минуле, коли юний Деймон ще тільки розмірковував про вибір життєвого шляху.
Деймон Хілл: «Я звертаюся до тебе, будучи дорослою людиною, вже пройшовши через безліч різних випробувань, і повинен визнати, що цей шлях не був таким вже легким, хоча і винагород було чимало.
Моя тобі порада: не треба так вже сильно хвилюватися з приводу майбутнього, воно настане досить швидко. Я знаю, що коли тобі було 8 років, ти і не мріяв про те, щоб стати гонщиком Формули 1. У тому віці ти взагалі не знав, ким хочеш стати, і швидше тебе вабила музика.
Твій батько був гонщиком, і, можливо, ти хотів бути на нього схожим, але тебе лякали небезпеки, адже багато хто з його друзів загинули. Було б краще, якби ти зайнявся картингом, але в 11 років ти осідлав мотоцикл. Це було, звичайно, здорово, але якщо ти хотів домогтися успіху в автоспорті, треба було сісти за кермо карта.
Також буде не зайвим цікавитися різними іншими сферами життя, в тому числі побільше спілкуватися з оточуючими. Я знаю, особливої схильності до цього в тебе не проявлялося, бо ти був швидше інтровертом. І не треба боятися дівчат, в цьому немає нічого хорошого!
У підсумку, подолавши безліч проблем, ти опинишся у Формулі 1, але до цього часу вже встигнеш одружитися, станеш батьком, проте твій син народиться з синдромом Дауна, що стане свого роду несподіванкою, але ти полюбиш Олівера. Потім у тебе народиться другий син і дві дочки, але, завдяки своїм здібностям і наполегливій праці, ти отримаєш можливість стати гонщиком команди Williams.
Ось тільки штука в тому, що тобі доведеться змагатися з такими знаменитостями, як Ален Прост, Айртон Сенна, Найджел Менселл… тебе Також чекає протистояння з найуспішнішим гонщиком всіх часів – Міхаелем Шумахером. Загалом, удачі тобі!
Адже якими б відмінними гонщиками вони не були, всі вони люди. Тому залишайся собою, роби все по-своєму, наполягай на тому, щоб тобі було надано все необхідне, щоб ти зміг виконати які стоять перед тобою задачі – саме так робили всі ці чемпіони.
Тобі належить зробити те ж саме, і не дозволяй себе залякати, не дай Жаку Вильневу забрати те, що належить тобі.
Формула 1 – божевільний світ, життя в ньому складається з низки успіхів і невдач, іноді вона стає дуже важкою, але ти будеш повертатися додому, де зможеш відключитися від усього цього, адже там на тебе чекають дружина і діти, яких ти в понеділок вранці повезеш в школу. А потім їх треба буде звідти забрати. А ще погуляти з собаками і робити все інше, що роблять звичайні люди.
Все це буде створювати відчуття комфорту і спокою, врівноважуючи другу, професійну частина твого життя гонщика. В ній бувають чорні смуги, важкі періоди, але ми ж не можемо вічно залишатися дітьми, і життя треба приймати такою, яка вона є.
Часом вона буде тебе бити, це боляче, але ти повинен дозволяти собі переживати, коли це необхідно, давати собі час все відчути. Не можна прикидатися, що на тобі це ніяк не позначається – так не буває.
Життя деколи лякає, якщо раптом задуматись про все, що може статися. Але справа не в цьому, а в тому, що в ній багато всього, і в цілому, як не дивно, виходить щось на зразок балансу.
Ти будеш з гордістю носити шолом, оформлений так само, як і шолом твого батька, адже у світі є чимало людей, яким дорога пам’ять про нього, яким приємно бачити, як ти досягаєш успіхів.
Я знаю, тобі подобається перемагати, але коли ти виступаєш у Формулі 1 і отримуєш шанс поборотися за титул, це вже зовсім інший рівень. Але у тебе все вийде.
Коли ти перетнеш лінію фінішу, ставши чемпіоном світу, то відчуєш дивне почуття. Спочатку ти з незадоволенням подумаєш: “Ну ось, тепер почнеться вся ця галас!” Але пройдуть роки, і ти будеш дякувати самого себе за те, що зміг цього домогтися, тому що шансу повторити той успіх у тебе вже не буде.
Мабуть, на цьому я зупинюся, а щось клубок підступає до горла…»
