Залишилися в минулому ті часи, коли у Формулі 1 успіху домагалися команди, які мали безмежними фінансовими ресурсами. Втім, і то не завжди, досить згадати приклад Toyota, яка за вісім сезонів так і не виграла жодної гонки.
Але тепер, коли бюджети команд лімітовані, всі знаходяться приблизно в рівному становищі, і переваги досягають ті з них, хто витрачає кошти розумніше та ефективніше. У тому числі вони стали рідше розміщувати замовлення на виготовлення тих чи інших компонентів у сторонніх постачальників – просто тому, що дешевше виготовити необхідні деталі самотужки. Хоча, зрозуміло, це не завжди можливо. Але суть у тому, що зараз вперед виходять ті учасники чемпіонату, кому вдається налагодити максимально ефективну роботу на базі, і при цьому дуже важливо навчитися все правильно планувати.
Один із найбільш явних прикладів прорахунків у цій галузі був в Австралії, коли команда Williams змогла виставити на старт лише одну машину. У гонці виступив тільки Алекс Елбон, тоді як Логану Сардженту довелося пропустити той етап, оскільки одна з FW46 була пошкоджена на тренуванні, а запасного шасі у Williams просто не було.
У ході підготовки до сезону керівництво команди свідомо пішло. на ризик, обравши як пріоритет виробництво технічних новинок, а не запасних частин, але обставини склалися так, що за це рішення довелося розплачуватися.
Втім, такої тактики на початку сезону дотримувались й інші команди, просто їм більше пощастило. Навіть якщо вони мали запасне шасі, дефіцит міг виявлятися у чомусь іншому. Зокрема, у McLaren не говорять, з якими саме запчастинами і коли вони мали проблеми, але не заперечують, що теж були в непростій ситуації.
Іноді доводиться миритися з дискомфортом, – визнає Пірс Тінн, операційний директор McLaren. – Ми б не випустили машину на трасу, якби у нас не було запасних частин, проте якщо у вас повний трейлер запчастин, очок у чемпіонаті ви на цьому не заробите. По суті доводиться йти на компроміси та прораховувати ризики. Якщо цього не робити, ви просто множите втрати, а це не той шлях, якщо ви хочете вигравати перегони».
Тін давно працює в McLaren і відповідає за все, що пов'язано з виробництвом. Він і його люди вирішують, якими саме компонентами машини та в якій кількості необхідно запастись, а також коли їх треба випустити. Оскільки загальна кількість деталей, які одночасно знаходяться у виробництві, досягає 10-12 тисяч, зрозуміло, що правильно все спланувати і розподілити дуже непросто. межі, – продовжує Тінн. – Ми ніколи не станемо без необхідності виробляти той чи інший компонент у двох екземплярах, але доводиться йти на компроміси. Хочеться, щоб у нас було все й одразу, проте обмежений бюджет цього не дозволяє. Але якщо ми вирішуємо щось зробити, треба також зрозуміти, чим можна пожертвувати? Ми завжди приймаємо рішення, виходячи з того, як це позначиться на результатах. Ми можемо відмовитись від виробництва якихось компонентів, які потрібні для однієї конкретної траси, на користь деталей, що дозволяють заробити очки на кількох трасах. Головне при цьому – правильно оцінювати можливі ризики.
Це не завжди вдається, але ми постійно аналізуємо прийняті рішення, щоб коригувати нашу виробничу програму залежно від обставин».
