Підбиваючи підсумки Гран Прі Сінгапуру, італійський журналіст Лео Туріні, як і італійський журналіст Лео Туріні, як і Ferrari, розчарований виступом улюбленої команди, використав образ з одного боку несподіваний, з іншого – цілком очевидний, а також процитував Джеймса Бонда…
Фредерік Вассер повинен роздати всім своїм помічникам по кубику Рубіка. Я не жартую.
Формулу 1 справді можна порівняти з кубиком Рубіка – хіба ви не знаєте? Щоб отримати ідеальний результат, потрібно все правильно зібрати. У Маранелло це добре знають, у тому числі про це свідчить історія, традиції та культура Ferrari.
За одним винятком.
За винятком того, що інколи вони там про це забувають. Про те, що відбувалося напередодні ввечері у Сінгапурі, залишається лише гірко шкодувати.
Шарль Леклер виступив дуже сильно, фінішував п'ятим, наздогнав Джорджа Расселла і майже уперся у вихлопні труби його Mercedes, хоча стартував із 9-ї позиції. Гадаю, якби він стартував із першого чи другого ряду, то зміг би кинути виклик Ландо Норрісу.
Я не стверджую, що Шарлю вдалося б його здолати, бо McLaren зараз не машина, а ракета. Але цілком припускаю, що боротьба йшла б на рівних. Проте повернемося до кубика Рубіка – до тези про необхідність все робити правильно. А це саме те, що у Скудерії в Сінгапурі не виходило. До того ж на всіх ділянках роботи.
Події суботи лише додали невизначеності, і заради справедливості треба визнати, що й гонщики не найкраще впоралися зі справою. Насамперед мова про Карлоса Сайнса, але до Шарля це теж стосується. Потім, звісно, всі кинулися виправляти ситуацію, хоча було вже пізно, аби намагатись претендувати на перемогу.
Саме зараз перевірятиметься здатність технічного департаменту Ferrari продовжувати модернізацію машини, а також з'ясується, якою мірою Фредеріку Вассеру вдається звести до мінімуму помилки, яких припускаються його підлеглі. Саме через такі помилки врожай перемог і набраних очок у Скудерії більш мізерний, ніж міг би бути. А це погано.
Як зазвичай, я заздалегідь знаю, що люди недалекі звинувачуватимуть мене в тому, що я все звалюю на Вассера. Цих людей мені щиро шкода. Тим більше, що вчора ми були свідками досконалого іншого прикладу – ім'я йому McLaren.
Безумовно, команда з Уокінга теж не застрахована від промахів, і якби вона завжди приймала правильні рішення, то Норріс зараз поступався б Максу Ферстаппену набагато менше. Однак уроки, які всім викладає Андреа Стелла, італійський керівник цієї британської команди, не можна ігнорувати.
Стисло я можу їх підсумувати, процитувавши лише одну фразу Джеймса Бонда: «Ніколи не кажи ніколи». Адже ще навесні нікому й на думку не могло спасти, що диктатура Red Bull паде – і лише Стелла це передбачав. Тепер це вже очевидно.
Так, ми, італійці, маємо багату уяву.
