Національна збірна України з футболу провела останні спаринги у 2011 році. У Києві “синьо-жовті” розійшлися миром із німцями (3:3), а у Львові обіграли австрійців (2:1). До початку Євро-2012 команда Олега Блохіна проведе лише три товариські зустрічі.
Відомий у минулому футболіст Сергій Нагорняк у розмові із журналістом “Погляду” оцінив останні спаринги “синьо-жовтих” та прокоментував ймовірних суперників нашої команди на Євро-2012.
– Загалом, збірна України справила дуже хороше враження, – каже експерт. -Особливо мені сподобалася перша гра із німцями. Шкода, що не вдалося перемогти Бундестім. А стосовно матчу у Львові, то головне, що “синьо-жовті” досягли результату, набули впевненості у власних силах. У грі із австрійцями у нас були проблеми у захисті. Але варто зважити на те, що матч із німцями забрав у наших футболістів чимало емоційних сил. Після таких ігор дуже важко налаштуватися на такого суперника, як збірна Австрії. Нічого не маю проти цієї команди, але все-таки у збірної Німеччини значно вищий рівень. Емоційне спустошення пережили не тільки ті, хто виходив на поле, а й ті, хто сидів на лаві запасних.
– Говорячи про проблеми в захисті ви мали на увазі правий фланг, через який проходило десь 80 відсотків атак австрійців?
– На цьому фланзі грав непоганий футболіст – Андреас Іваншиц. Свого часу його називали найперспективнішим гравцем Австрії. У повній мірі він чомусь не розкрився, але, тим не менш, це серйозний виконавець. У першій половині зустрічі Іваншиц повністю переграв наших футболістів. Після перерви Федецького замінив Бутко, трошки ситуація покращилася, але загроз нашим воротам із правого флангу було чимало. Взагалі, хочу сказати, при рахунку 1:1 відчувалася невпевненість у наших хлопців. А коли вилучили Кучера, українці, як на мене, почали нервувати. На щастя, в кінці зібралися і забили. В цілому, враження від двох ігор нашої збірної залишилися позитивними. Шкода, що не виграли в Німеччини, все-таки у нас по ходу гри була перевага, але ми її не втримали.
– Стосовно вилучення. Поведінку Кучера може виправдати те, що наших футболістів ззаду били по ногах, провокували?
– Ні, в жодному разі. Гравець збірної не має права так реагувати. Погоджуюся із Олегом Блохіном, який сказав, що на чемпіонаті Європи таке не припустиме. Кучера я, як колишній футболіст, розумію. Була ж провокація, не справедливість. Але все одно його реакція була не правильною. Тим паче, що Кучер ж не молодий гравець, він досвідчений, пограв у Лізі Європи, за збірну. Не можна виправдати його вчинок. Потрібно бути вищим за провокації. Хоча, повторюю, як колишній футболіст, розумію Кучера.
– Вас теж провокували?
– Так, провокували. Інколи дуже важко втриматися від відповіді. Але мене ніколи не вилучали в таких ситуаціях. Гравець збірної повинен стримувати власні емоції. Думаю, Кучер усвідомив свою помилку і наступного разу він її не повторить.
– Погодитесь з тим, що вдалий виступ нашої збірної на Євро-2012 залежить від того, чи будуть готові футболісти основи. У нас великий дефіцит виконавців, які підходять рівню збірної. Коли травмуються два захисника відразу виникають проблеми із їхньою заміною…
– Це справді так. Зараз грали в центрі захисту Кучер-Ракицький. Є ще Чигринський та Михалик. От і все. Згоден з тим, що вибір у Олега Блохіна невеликий. Сподіваюся, що хлопці із молодіжки вистрелять і Олег Володимирович зможе на них розраховувати. Хоча, не думаю, що до Євро-2012 можуть з’явитися нові імена. Тренерський штаб буде розраховувати на тих виконавців, яких задіяв в останніх спарингах.
– Перейдемо до наших потенційних суперників. Збірна України разом з поляками, іспанцями та голландцями у першій корзині. У другій корзині німці, італійці, англійці та росіяни. Як гадаєте, із цього квартету для “синьо-жовтих” найбажанішим суперником є команда з Росії?
– Якщо в одній групі із нами будуть росіяни, відразу ж почнеться політика, буде дуже напружена атмосфера. Якщо німці, італійці чи англійці нам випадуть, то вони відразу будуть фаворитами групи, йдеться ж про топ-збірні. А з Росією ми можемо грати на рівних. Це ж не гранд європейського футболу. Хоча дуже збалансована команда. Як на мене, було б добре, якби нам випали росіяни.
– А якщо вибирати із збірних Німеччини, Італії та Англії?
– Остання гра із німцями принесла нам багато позитивних емоцій. Тим не менш, вважаю у другому кошику найсильнішою командою саме німецьку. Бачив цього тижня гру Бундестіму із Голландією і зайвий раз у цьому переконався. На поле вийшли Нойєр, Клозе, які не грали у Києві, і команда додала. Зрештою, із Україною німці експериментували.
– В третьому кошику – хорвати, греки, португальці та шведи. Збірні Греції та Швеції є найслабшою ланкою цього квартету?
– Мабуть, погоджусь з вами, що ці команди трохи нижче стоять за хорватів та португальців. Хоча ті ж греки обігрували хорватів, тобто не все так просто. Стосовно четвертого кошика, то не розумію, як там опинилися французи. Із Данією, Чехією та Ірландією усе зрозуміло, а ось Франція… Не зрозуміло, що за рейтинг такий. Із цього кошика бажані для нас суперники Данія та Ірландія.
– Тож, оптимальним виглядає варіант, за яким в одній групі із нами гратимуть росіяни, шведи та ірландці?
– Так, ви назвали групу із рівним співвідношенням сил. Якщо нам, не дай Бог, попадуться Німеччина, Португалія та Франція, то це буде група смерті. Вийти з неї буде важко. Хочу сказати, що це на чемпіонаті світу у групі виділяються своїм рівнем 1-2 команди. Першість Європи сильніша за концентрацією сильних команд.
– Сергію, які відмінності збірної України можете виокремити при Олегові Блохіну та Мирону Маркевичу?
– Мирон Маркевич дуже мало працював зі збірною, а спаринги проводив з слабкими суперниками. У Мирона Богдановича була можливість експериментувати. А в Олега Блохіна її не було. Як на мене, головний козир Олега Володимировича – вміння підтримувати дисципліну, він зміг пояснити гравцям важливість їхньої місії і престижність виступів за головну команду країни. Блохін, у порівняні із Маркевичем, більш жорсткий тренер. Він усім дав зрозуміти, що просто так у збірну ніхто виклик отримувати не буде. Приїхав у розташування “синьо-жовтих” і доводь своє право тут грати. Так, він прищепив відповідальність футболістів за свою гру.
– При Мирону Маркевичу цього не було?
– Не можу сказати, що не було. Просто у Блохіна часу на розкачку немає. А в Маркевича було півтора року, він міг експериментувати, більше залучати футболістів. У Блохіна ж часу на експерименти не залишилося.
