Євген Селезньов: «Футбол дає мені все, до чого я прагну»

Перехід форварда збірної України з «Дніпра» до «Шахтаря» мало що змінив в житті найкращого бомбардира попереднього чемпіонату. Як і раніше, Євген Селезньов є найвлучнішим гравцем клубу, щоправда, аби повторити досягнення у 17 результативних ударів, в 10 останніх турах нападаючому потрібно відзначитися 9 разів.

Форвард «Шахтаря» – в традиційній анкеті журналу «Україна-2012».

– Євгене, ким міг стати, якби не футбол?
– Не замислювався над цим. Поважаю інші професії, але себе бачу тільки на футбольному полі.

– З ким хотів би зіграти в одній команді?
– З найсильніщим гравцем усіх часів Марадоною.

– Які види спорту, окрім футболу, захоплюють?
– Я непосидючий дуже. Тому опанував багато видів. Перевагу віддаю ігровим. Однаково комфортно себе відчуваю на баскетбольному, волейбольному, гандбольному майданчиках. В тенніс залюбки граю. Але, звісно, футбол – король спорту.

– Хто найвидатніший спортсмен усіх часів?
– Важко визначити. Щоб порівняти Майкла Джордана, наприклад, з Уейном Грецьки, треба баскетболісту дати ключку, а хокеїсту баскетбольний м’яч. Важливо, що ці видатні особистості добре робили свою справу і рухали спорт уперед.

– Улюблений актор та акторка.
– Ті, хто не заважають дивитися фільм. Якщо гра актора не ріже око, а картину дивишся на одному дихані – це мій формат.

– Остання книга, яка вразила.
– Вільного часу у футболістів обмаль, тому за книжними новинками не стежу. Але по рекомендації читаю залюбки. З останнього відзначив би «Алхімік» Коельйо

– Домашня тварина – це член сім’ї?
– Звичайно. Скільки себе пам’ятаю, в домі завжди були пухнасті улюбленці. Зараз у мене є собака. Йоркширський тер’єр.

–  Телевізійна програма, яку намагаєшся не пропускати.

– Таких немає. За розкладом передач взагалі не слідкую, бо через брак часу дивлюся телевізор рідко. Приблизно знаю, коли має бути «Футбольний уїк-енд», «Третій тайм». Тоді і вмикаю «ящик».

–  Які маєш кулінарні уподобання?
– Спагетті. Якщо італійські, то відчуваю справжню насолоду. До них люблю смачненьку рибу, м’ясо. Моя дружина дуже добре готує.  

– Найбільше, що любиш…
– Футбол. Він дає мені те, до чого я прагну.

– Яка найважливіша подія в житті.
– Народження дитини. З моїм хлопцем нудно не буває. Ну й, звичайно, можливість грати у великий футбол.

– Є, від чого розчаровуєшся?
– Ненавиджу брехню. Будь-яку. Людина тоді виглядає дурнуватою. Особливо це помітно, коли намагаються лукавити в неприродніх ситуаціях.

– Чи є щось, чого боїшся?
– Як кожна людина, я переживаю за свою сім’ю – папу, маму, дружину й сина. Не уявляю й закінчення футбольної кар’єри.

– Яким способом, розкажи, краще знімати стрес?
– Приїжджаєш додому, заходиш, а там тебе посмішкою зустрічає твоя дитина. Хоч як би коти на душі не скребли, а негаразди забуваються швидко.

– Формула успіху для тебе, це…
– Як кажуть, терпіння й труд – усе перетруть. Щіпка талану, а решта – тисячі годин тренувань. І ніколи не зупинятися. Дасиш слабинку, потім можна й не надолужити згаяне.

– Які три речі взяли б на безлюдний острів?
– А що мені там робити? В такій ситуації себе не уявляю. І вам не рекомендую.

– Є запитання, яке дуже набридло?
– Таких немає. Журналістів поважаю, тому на все, що цікавить, даю відповіді. Запитання, звичайно, різні бувають. Адекватні й не дуже. Але цим не переймаюся, на дурість можу так само й відповісти.  

– Що тебе дратує настільки, що може вивести з себе?
– Таких речей багато. Якщо на футбольному полі, то не поважаю дуже хитрих. Такі спочатку б’ють ззаду по ногах, а потім, коли хтось трохи зачепить, уявляють з себе страждальців, катаються перед суддею в муках. Та будь ти вже мужиком! Не симулюй, якщо сам залюбки супернику ногу прагнеш відірвати.

– Коли і над чим востаннє сміявся від душі?
– Таких ситуацій щодня вистачає. Мене розвеселити легко. А востаннє реготав за кілька хвилин до вашого дзвінка, коли з сином розмовляв.

– Що з дорогих речей купив востаннє?
– Давно мріяв про дім. Нещодавно обзавівся таким. У Донецьку. Він великий, комфортний – місця всім вистачить.

– Мільйон доларів – це багато чи мало?
– Нормальна сума. Думаю, для вас також приваблива.

– Що б зробив з такими грішми, якби вони в тебе були?
– Навіть не замислювався. Я ставлю конкретні цілі в роботі, яку виконую, а прожекти нехай інші малюють. Буде мільйон, подумаю, що з ним робити. Знайду якесь застосування. Але в бізнес вкладати не буду. Є футбол, а над іншими речами замислюся, коли час прийде.

– Щоб змінив у нашій країні?
– Нехай політики змінюють, вони за це гроші отримують. А я сумлінно свою роботу виконуватиму.

– Найкомфортніша країна для проживання?
– Взагалі-то футболісти бачать світ з вікна автобуса. Щоб зрозуміти менталітет інших, треба час. Та що там вибирати: я люблю Україну, і нікуди звідси їхати не збираюся. Мій дім тут.

– Який винахід людства, на твій погляд, найважливіший?
– Гадаю, не варто щось виокремлювати. Адже одно виходить з іншого. Спочатку був вогонь, потім колесо, пізніше електрика, зараз – Інтернет, завтра ще щось придумають. Кожна річ важлива на певному етапі.  

– На якій машині їздиш?

– На своїй. Влітку – на «Мазератті», взимку – на «Порше» з дружиною. Марку підбирав не стільки за престижністю, скільки через комфорт. Мені в цих авто дуже зручно.

Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/51361/