Конкурс у 4 добровольці на місце витримав студент з Тернополя Микола Груць (Тернопільський національний економічний університет, Україно-нідерландський факультет).
«Для мене школа волонтерства — це школа без поразок. Так, я мав змогу вдосконалити професійні навички, спостерігаючи за роботою команди UEFA. Цінним також був досвід спілкування, я усвідомив, що волонтери — обличчя чемпіонату та країни, яку вони представляють. Саме від їх злагодженої роботи залежить майбутній успіх проведення чемпіонату Європи. Крім того, волонтерська діяльність — це можливість долучитися до події, важливої не тільки для українців, а й для мільйонів вболівальників світу», – зізнається студент-волонтер. Ще він переконаний, що школа волонтерства допомагає «рости» молодій людині: дає можливість брати участь у тренінгах, переймати досвід професіоналів, працювати у мультикультурному середовищі. Пройти в ряди помічників турніру було для нього не надто важко: необхідно було проявити настирність та ретельність (в заповненні аплікаційних формулярів), а також правдиве бажання працювати під час турніру. Треба було також себе показати на висоті під час обслуговування церемонії Фінального жеребкування, що відбулось 2 грудня 2011-го у Києві.
«Усе супроводжувалося певною емоційною напругою, хвилюванням. З одного боку, через проблеми з електронною адресою до мене не доходили листи від координаторів, тож доводилося писати на різні скриньки, аби вирішити цю проблему. З іншого, найбільше хвилювався перед співбесідою, бо розумів що вона має вирішальне значення у співпраці. Ще однією перешкодою була відстань від Києва до рідного Тернополя – довелося вирішувати проблему з житлом», – каже помічник турніру.
Набір необхідних якостей для волонтера, на переконання Миколи, чималий. У першу чергу волонтер повинен добре володіти розмовною англійською та рідною українською (польською) мовами. Але поза тим це має бути відкрита і активна людина: комунікабельна, відповідальна, пунктуальна, кмітлива, енергійна, зібрана, вона також має мати організаторські здібності та внутрішню мотивацію, уміння швидко адаптуватися.
«Комунікабельність допомагає волонтеру адекватно відгукуватись на потреби людей, що є дуже важливим у роботі в команді, в майбутньому – з клієнтами. Для успішного розв’язання проблемних ситуацій доводилося проявляти гнучкість та оперативність мислення, швидко приймати рішення. Наприклад, часто траплялися помилки у заявах на акредитацію, у часі прильоту гостей та ін. Ми допомагали у виправленні цих помилок», – ділиться першим досвідом Микола.
Відповідаючи на запитання, які навички ще необхідно освоїти до старту Євро, студент зізнався, що додатково освоює комп’ютер, вчиться аналізувати та зіставляти дані. «Під час акредитації на фінальному жеребкуванні одразу зустрілися з великою кількістю людей. Ми спілкувалися зі звичайними працівниками, іншими волонтерами, журналістами із різних країн світу, людьми які виступали на сцені, зірками — усіма, без кого це дійство було б неможливим. Доводилося постійно працювати з офіційними документами та ID-картами з різних країн, ми навчилися користуватися порталом UEFA — FAME. Крім того, друкувати та ламінувати акредитації, тобто брали участь у виробничому процесі», – додає про свою школу волонтер.
Особисті враженні від роботи волонтером Євро-2012 поки що тільки позитивні. “Я отримав задоволення під час підготовки до церемонії жеребкування. Познайомився з великою кількістю людей з України та Європи. Деякі стали моїми друзями, з нетерпінням чекаю чемпіонату, щоб ми могли знову зустрітися. Наша команда була однією із найчисельніших і найзгуртованіших, у ній панувала атмосфера єдності. Ми обмінювалися враженнями, мали змогу взяту участь у репетиції жеребкування, побувати на сцені у ролі легенд європейського футболу. Я побачив відомих політиків, футболістів, діячів культури, які відвідали жеребкування у палаці «Україна». На згадку у мене залишилося чимало світлин та сувенірів. Я ніколи не забуду останній робочий день з командою, прощальну вечірку для волонтерів, численні посмішки, емоції та почуття. Сподіваюсь, отримаю стільки ж радості від роботи під час турніру, бо Євро буде для всіх нас незабутнім святом!”.
Волонтер-рекрутер Ірина Малишева – досвідчений івент-фахівець, працює HR-менеджером готелю Radisson на Буковелі. Для неї волонтерство – не тільки досвід, який важко отримати у повсякденному житті, а й можливість зробити щось корисне і важливе для всіх українців. «Я люблю бути у самому центрі подій, тому просто не можу бути осторонь такого важливого явища, як Євро-2012. Завдяки програмі волонтерства я пройшла цікаве навчання з етикету, протоколу та обслуговування VIP-гостей. Думаю, що це знадобиться мені в бізнесі, і в житті», – каже Ірина.
До армії волонтерів УЄФА вступала усвідомлено. Маючи за плечима досвід роботи в великих міжнародних компаніях. сподівалася, що ці знання будуть корисними для Євро. Але хвилювалася і на етапі подання анкети, і на етапі співбесіди, а тим більше на прийомі на роботу! «Була впевнена, що таких, як я – небайдужих до події людей – буде багато. Тому намагалась проявити себе якнайкраще, надати найповнішу інформацію про свої знання та навички, бо дуже хотіла приєднатися до команди волонтерів. Не знаю, чи виграє збірна України з футболу цей чемпіонат, але з самого початку була впевнена, що команда волонтерів – це команда чемпіонів, і потрапити до неї – велика честь», – переконана вона.
Яким бачить Ірина волонтера? – Відповідальним, усвідомленим, патріотом. Це людина, яка має пам’ятати, що вона представляє Україну і УЄФА. За поведінкою волонтера гості чемпіонату будуть складати враження про всю подію і всю приймаючу країну. Окрім цього волонтер має контролювати свої емоції, швидко та правильно реагувати на потреби гостей, на несподівані ситуації.
Вдосконалюючи свої волонтерські навички до старту Євро, Ірина вправляється у бізнес-етикеті, вивчає протокол УЄФА, стандарти роботи з VIP-клієнтами. Тут треба знати, як виглядати, добре орієнтуватися в приміщеннях, де будуть відбуватися заходи. Також необхідно вивчити імена багатьох VIP-гостей, зізнається вона. Проте для всього цього передбачені навчання і тренінги.
«Що важко дається? На це відповісти важко. Я вже працювала на Фінальному жеребкуванні і можу сказати, що отримала від цього надзвичайне задоволення. Мабуть, найскладніше весь день бути на ногах, весь день бігати – і у жодному разі не видати своєї втоми, не піддатися спокусі десь присісти та перепочити. Ти щосекунди маєш бути на висоті і щосекунди маєш показувати високий клас», – підсумувала волонтер.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/192/51554/
