– Пане Ольковичу, що, на ваш погляд, виявилося найважчим у підготовці до Євро-2012?
– Скажу відверто – найважчого моменту ми досі не пережили. Хоча, звичайно, були свої проблеми. Я б виділив три найважливіші. Перша – політична погода. Від часу ухвалення рішення виконкомом УЄФА (18 квітня 2007 року – прим. ред.) у нас чотири рази змінювався склад уряду. Це не могло не вплинути на хід підготовки, адже після зміни кожного складу має минути певний час, перш ніж новий запрацює.
Другий чинник – клімат. Останні дві зими видалися суворими, неможливо було працювати на відкритому повітрі – температура знизилася до -15…-20 градусів, випало багато снігу. Через це будівельники втратили місяць-півтора. Погода стала однією з причин того, що не всі об’єкти ми здали у зазначений термін.
І третій аспект – далеко не всі вірили в успіх, у те, що ми все зробимо вчасно і знайдемо на це кошти.
Але всі ці чинники, на щастя, не виявилися вирішальними. Здолавши майже всі труднощі, сьогодні ми вже на фінішній прямій. Вона буде коротка, але символічна – покажемо Європі і світові, що 14 фінальний турнір розпочнеться 8 червня о 18:00 за варшавським часом.
Для нас це був хороший досвід. Ніхто раніше ні в Україні, ні в Польщі не проводив захід такого масштабу. Тому нам доводилося швидко вчитися.
– Який загальний обсяг інвестицій і яка їх структура: на що виділив кошти Євросоюз, на що – польський уряд?
– Ми отримали фінансування ЄС на будівництво доріг, автобанів, залізниць, аеропортів, злітних смуг. На інші проекти виділялися кошти з бюджетів різних рівнів. Загалом Євросоюз виділив 80 млрд злотих (20 млрд євро) на проекти Євро-2012.
– Чи дає змогу статус вашого комітету контролювати витрати цих грошей?
– Польський парламент ухвалив спеціальний закон «Про підготовку до Євро-2012». У ньому визначені структура комітету, його відповідальність і завдання. Крім того, існує контрольна палата, що контролює уряд, міністерства і відомства і всі держструктури. Функціонує і спеціальний Організаційний комітет на чолі з прем’єр-міністром. На рівні воєводств створені оргкомітети, які очолюють маршалки воєводств (місцеві губернатори – прим.ред.).
Оргкомітети на кшталт нашого існують у всіх містах, що приймають чемпіонат, їх очолюють мери. Окрім них працюють комітети, створені на громадських засадах у містах і селах.
Тепер – про самі проекти. У Польщі є план розвитку 3000 км нових автобанів і швидкісних доріг. Ми розуміємо, що реалізувати його цілком до Євро-2012 не встигнемо, але основну частину зробимо. За чотири минулі роки ми вже збудували понад 1500 км. Це революція для Польщі!
Що стосується залізниць. Триває їх модернізація, аби швидкість потягів відповідала євростандартам – 160 км/год і вище. Схожа ситуація з повною модернізацією шести аеропортів у Польщі. Нові термінали, злітні смуги, стоянки для літаків. У нас, як і у вас в Україні, ми хотіли довести УЄФА, що Євро-2012 можна проводити в шести містах, але зголосилися на чотирьох.
У Польщі підготовку до континентальної першості координує міністр спорту і туризму. А виконавчим органом є товариство з обмеженою відповідальністю (наш, польський експеримент), створене міністерством спорту і туризму. Але це не урядова структура.
– Товариство з обмеженою відповідальністю, яке виконує функції виконавчого органу, – не комерційна структура?
– Ні, воно не має права отримувати прибуток. Так записано в його статуті. Товариство отримує гроші від польського уряду.
– Як ви вже згадали, стадіони не ввійшли до переліку інвестиційних проектів ЄС. Хто фінансував їхню реконструкцію і будівництво?
– Стадіони фінансувалися за рахунок бюджету. Уряд визначив стандартну вартість місця на трибунах – 3000 євро. Наприклад, якщо планується стадіон на 4000 місць, то він вартуватиме 12 млн євро. Звичайно, інфляція вплинула на здорожчання, і в результаті жоден стадіон не вписався в кошторис. Особливо варшавський.
– Які об’єкти в Польщі зараз відстають від графіку і чому?
– Краще це питання поставити представникам влади. Якщо у загальних рисах – буде збудовано менше доріг. Основна проблема постала із завершенням робіт на Національному стадіоні у Варшаві. Ми планували ще торік у вересні провести там перший офіційний матч, але урочисте відкриття відбулося лише наприкінці січня.
Ще такий нюанс – у тендерах на будівництво доріг брали участь фірми з усього світу. А потім деякі з них, реально оцінивши свої сили, відмовилися. І нам довелося проводити новий тендер, аби продовжувати роботу.
– Чи була у зв’язку з цим прискорена процедура проведення тендерів?
– У нас її скоротили з 90 до 30 днів. Але це не затримувало процесу підготовки інвестицій. Великою проблемою для інвесторів виявилося інше – надто складно стати власником землі. Практично вся земля – у приватній власності. І навіть при соціалізмі 96% земель були в приватних руках. Ви можете уявити, як будувати дорогу завдовжки 1500 км, якщо на одному кілометрі – 20 землевласників. Було вкрай складно, але ми впоралися з цією проблемою – збудували сучасні дороги і стадіони. До речі, я вважаю, що польські та українські стадіони зараз можна сміливо називати одними з найсучасніших в Європі.
– На які прибутки розраховує Польща під час проведення фінального турніру? Наприклад, Португалія після проведення європейського чемпіонату в 2004 році отримала 92 млн євро, Швейцарія 2008-го – 414 млн.
– Питання насправді набагато складніше. По-перше, ті 20 мільярдів євродопомоги, про які я говорив на початку нашої розмови, сприяють тому, щоб скоротити розрив з розвиненими європейськими країнами. Завдяки цьому Польща надбала сучасні дороги і аеропорти. Якщо сьогодні Гданський аеропорт обслуговує 1 мільйон пасажирів, то завдяки інвестиціям обслуговуватиме 2 мільйони. Це хіба не прибуток?
Я вам більше скажу: міжнародні експерти вважають, що завдяки проведенню європейської першості польська економіка прискорить свій розвиток на 3-5 років. Адже надворі криза! Отже, ми просто використовуємо свій шанс.
Важко говорити про точні цифри, але я переконаний, що ми вже виграли. І Польща після завершення чемпіонату буде іншою країною. Тоді нам усім легше житиметься.
– Вашому колезі Маркіяну Лубківському дехто закидає, що з 16 команд тільки три виявили бажання розміститися в Україні. Як ви це прокоментуєте?
– Не треба йому дорікати ні в чому. Україна підготувала 17 вельми хороших баз. Але остаточне рішення, де житиме збірна, ухвалює тільки Федерація футболу цієї країни.
– Можливо, вирішальну роль зіграла ціна питання?
– Я гадаю, про це потрібно запитати, наприклад, англійців чи німців. Але, на мій погляд, це не так важливо. Головне – 16 матчів пройдуть на території України, 15 – у Польщі.
– Головний тренер польської збірної Францішек Смуда зізнався, що коли очолив збірну, то почувався, як Томаш Адамек у бою проти Кличка. А як ви оцінюєте шанси польської збірної?
– Порівняння з боксерським рингом – досить нестандартне. Покажіть мені героя, який би виграв у Кличка! Перед Францішеком Смудою поставлено завдання – вихід з групи. Сам він говорив, якщо цього не станеться, піде у відставку. Але ж ми чекаємо не відставки, а цікавої гри! З ким би ми могли зустрітися у чвертьфіналі? З Німеччиною? Ми вже 17 разів грали з нею. Останній раз це було 6 вересня минулого року на новому стадіоні в Гданську. До останньої хвилини поляки вели 2:1, але матч закінчився з рахунком 2:2. Відомий англійський футболіст Гарі Лінекер казав: «Футбол – це дивна гра. Усі в неї грають, а врешті-решт, виграють німці» (сміється). Я не проти, щоб увісімнадцяте наша збірна зустрілася з ними. І нарешті перервала цю серію без перемог. До старту чемпіонату у нас ще чотири товариські зустрічі.
Настав час створювати полякам нову легенду. Адже ми завоювали олімпійське золото-72 і олімпійське срібло-76. 1974 року на чемпіонаті світу з футболу посіли третє місце, до того ж в останньому матчі з Бразилією виграли 1:0. У вас теж були гучні перемоги. Я зичу команді Олега Блохіна успіху в такій важкій групі.
До речі, у нас у Польщі є категорія вболівальників, яких би я назвав супероптимістами. Вони говорять: ми не проти слов’янського фіналу Україна – Польща в Києві.
– Органи влади під час підготовки до Євро постійно перебувають під прицілом ЗМІ і підпадають під її критику. Таке відбувається і в Україні, і в Польщі. Як ви на це реагуєте?
– Реакція на критику може бути різною. Але передусім хочу сказати, що вона таки потрібна. Немає людини, яка б не припускалася помилок. Це нормально. Але висновки з критики слід робити правильні. Чимало залежить і від того, наскільки вона конструктивна, адже вона може не бути такою.
У нас, наприклад, хоч би що робила Федерація футболу, усе сприймається вороже. Ми постійно підпадаємо під критику. Звичайно, не надто приємно, але ми з цим живемо. До того ж, часто вона буває безпідставна, емоційна. Для багатьох у Польщі, до речі, це чергова тема – критикувати національну федерацію. Втім, ми хочемо показати, що у нас усе прозоро і відкрито. Навіть якщо і виникають скандали, після яких піддають критиці, то винна насамперед конкретна людина, а не власне структура.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/181/51653/
