П’ЯТИЙ З ТАКСІ
Навіть у найдосконалішої системи є свої вади. Футбольна школа «Барселони» гримить на весь світ, конвеєр з виховання «зірок» кожного року штампує перспективну юнь, але, от біда, основна команда не встигає їх переварювати. Свого часу не знайшлося місця в складі Жерару Піке, якого, майже забутого, згодом довелося визволяти з «Манчестер Юнайтед». Захисника брали на заміну аргентинцю Габріелю Міліто, а виявилося, що дублером став останній.
Нині, здається, Хосе Гвардьола знайшов останню карту для пасьянсу. Хребет нинішньої «Барселони» відтепер триматиметься на тріо Піке – Фабрегас – Мессі. Таким він, до речі, був 2003-го, коли футбольна школа «Барси» не знала рівних у своєму віці в Іспанії, а 17-річна збірна країни трощила всіх на чемпіонаті світу. Тоді світ уперше дізнався про юного вундеркінда Сеска, який з п’ятьма м’ячами став кращим асистентом і бомбардиром турніру. Зміна для Хаві підростала гідна, але що з Фабрегасом робити, коли Хаві на той час тільки відчув смак гри?..
…Хлопця в провінційному Ареньс-де-Маре вперше примітив представник «Барселони» Родольф Боррель. Спостерігаючи у вересні 1997-го за грою місцевої команди, фахівець запитав у тренера, що за новачок бігає в центрі поля. Виявилося, що в команді він грає вже кілька років, а в минулий приїзд Боррель його не бачив по одній причині – аби скаут не забрав хлопця, його сховали в роздягальні. Бо, за іспанськими правилами, гравець юнацької команди, який провів за неї 5 матчів, протягом року не може виступати за іншу. Але Боррель не здавався, і домовився, щоб хлопець по понеділках приїжджав на тренування «Барселони» і брав участь у товариських матчах.
Майже рік Сеск щопонеділка автобусом долав 55 км і сподівався, що колись це закінчиться. «Вставав я о 7-й ранку, – – згадує Фабрегас. – Після школи трохи підробляв, роздаючи листівки, потім їхав на тренування, а додому вертався о пів на дванадцяту. Швидко їв, перелистував підрусники і лягав спати, щоб зранку це повторити знову». Сеск, там не менш, наполегливо тренувався, і перед новим учбовим роком йому запропонували переїхати до футбольної школи «Барселони». Тут уже тренувався Піке, а за кілька років до них приєднався і Мессі.
«Мессі приїхав до нас пізніше, – згадує Фабрегас. – Він був дуже малий, весь час мовчав. А потім зненацька заговорив. Ми з ним часто в PlayStation грали…»
Дитячі роки Сеск згадує з посмішкою. «Часу багато не було, адже крім тренувань треба було й у школі хоч інколи рота розкривати, – згадує півзахисник. – На тренування, запізнюючись, їхали на таксі. Нас так і зустрічав охоронець: «П’ятірка з таксі приїхала…»
Цитата
«Його фантазію можна порівняти з тією, яку мав Мішель Платіні. Це великий комплімент для Фабрегаса. Сеск тільки розпочинає кар’єру, а ми всі знаємо, в якому статусі її завершив Платіні. Потенційно Сеск має всі якості, притаманні Платіні, проте аби досягти таких вершин, йому треба працювати й удосконалюватися».
(Арсен Венгер, вересень 2007 року)
Доленосне рішення Фабрегасу довелося приймати вже в 16-річному віці. Під час згадуваного вище чемпіонату світу серед юнаків до нього підійшли представники «Арсенала». У тому, що Сеск залишив «Барселону», звинувачують тодішнього президента клубу Хуана Лапорту, який спокусився на запропонований лондонським клубом мільйон. Півзахисник, щоправда, заперечує, підкреслюючи, що рішення він приймав самостійно. Але з метою обов’язково повернутися назад. В його шафі в батьківській хаті досі зберігається футболка з номером «4» і написом Гвардьоли: «Одного прекрасного дня ти станеш новою «четвіркою» «Барси».
БЛУДНИЙ ГЕНІЙ
Йому варто було піти, щоб повернутися на білому коні. У Лондоні Фабрегаса на кожному кроці супроводжували відкриття. Бо він сам став відкриттям. Контракт з «Арсеналом» Сеск уклав 11 вересня 2003-го, а за два тижні вже вийшов на поле в матчі Кубка Ліги проти «Ротерхема». У наступному раунді він став наймолодшим автором гола в історії «Арсенала» – каноніри тоді «відгрузили» «Вулверхемптону» п’ячів м’ячів. Згодом тренер «пушкарів» Арсен Венгер почав підпускати юнака до основи в матчах Прем’єр-ліги, а коли Патрік Вієйра поїхав до «Ювентуса», конкурентів, не зважаючи на вік, у клубі в нього не залишилося.
«Важко було перші п’ять місяців, – згадує Фабрегас. – В Англії зовсім інше життя. Тут о сьомій вечора починають готуватися до сну. В Іспанії ж о третій ночі тільки добираються до дискотеки, перед цим гарно посидівши у барі. Я, щоправда, не з таких. Не люблю танцюльки й мені вистачає спілкування з коханою Карлою. Вона психолог, тож до клубного психотерапевта мені можна не ходити».
Кілька фактів з біографії Фабрегаса
*В молодіжній команді «Барселони» його товариш Жерар Піке – часто підключався до атак і нарахував 50 забитих м’ячів. З них 40 – з передач Сеска.
*В юному віці придумав про себе бечівку «Сеск Фабрегас, красунчик с великої дороги!».
*Напередодні Євро-2008 організував власне телевізійне шоу на каналі Sky Sports. У ньому брали участь батьки Сеска, одноклубники, Арсен Венгер та британський комедійний актор Метт Лукас.
*У «Барселоні» мав прізвисько Прищик, в «Арсеналі» – Архітектор.
Зірковий час для Сеска настав у сезоні 2005/06. «Арсенал» з 18-річним Фабрегасом у складі вибив з 1/8 фіналу Ліги чемпіонів мадридський «Реал», у наступній стадії Сеск навіть забив «Ювентусу». Того року «пушкарі» дійшли до фіналу, де, на жаль, поступилися «Барселоні» – 1:2. Півзахисник каже, що особливих почуттів тоді не відчував, адже мріяв про перемогу «Арсенала». Втім, за кілька років думку змінив. «Я вдячний Арсену Венгеру, партнерам по клубу, але мене не влаштовує одне – «Асренал» нічого не виграє. На якомусь етапі я отримую задоволення від самої гри, радію, коли ведемо боротьбу одразу в чотирьох турнірах. Проте є проблема: команді необхідно щось вигравати. Бо це – уміння, адже можна показувати якісний футбол, але нічого в підсумку не досягти. Інколи раді директорів треба робити висновки: або ти виховуєш гравців, або борешся за титули.
Пуйоль мені якось сказав, що до 26 років нічого не вигравав. Треба терпіти і працювати. Я так і робив, бо давно для себе вирішив, що з «Арсенала» якщо й піду, то тільки в «Барселону».
ПОВЕРНЕННЯ НА «КАМП НОУ»
За Фабрегасом «Барселона» бігала не дарма. Тут йому все знайоме, тож не дивно, що його дебют відбувся у першому ж матчі – проти «Реала», в якому каталонський клуб здобув Суперкубок Іспанії. Але підкупило Гвардьолу не тільки це. Сеск – майже ідеальний підлеглий. В компаніях із сумнівною репутацією помічений не був, футбол любить більше, як жартує, ніж кохану – Карлу Дону, працює до сьомого поту, по дискотекам не вештається, а задовольняється домашнім супчиком, і, що примітно, навіть не уявляє, що таке зіркова хвороба.
Додому він повернувся з одним бажанням – вигравати. У Лондоні він, не зважаючи на успіхи збірної Іспанії в останні роки, на перемоги дуже зголоднів. «Я рідко згадую чемпіонат світу в ПАР, – каже Сеск. – Той успіх уже в минулому. Команди, в яких я граю, знаходяться на вершині. Тож треба прикласти зусиль, щоб зберегти ці позиції. Найближчі цілі – це перемога в чемпіонаті Іспанії, Лізі чемпіонів і на Євро-2012».
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/51758/
