Аренда « Зенітом» свого колишнього капітана, яка відбулася в останні не хвилини навіть, а секунди перед закриттям трансферного вікна, затьмарила, мабуть, усі російські футбольні новини нинішньої зими.
Це інтерв’ю робилося в два прийоми: відразу після підписання всіх паперів Аршавін поділився своїми першими відчуттями, а вчора ми обговорили тему вже детальніше. Так вийшло, що відбувалося це під час матчу « Арсенал» – «Тоттенхем».
ДУМКИ ПРО ПЕРЕХІД З’ЯВИЛИСЯ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ПРОПОЗИЦІЇ « ЗЕНІТУ»
– Наскільки розумію, ще напередодні Нового року думки про перехід з «Арсеналу» вас не відвідували?
– Саме так.
– Коли ж вони стали з’являтися?
– Коли надійшла офіційна пропозиція від «Зеніту». Отримавши його, по-справжньому розміркував і зрозумів: це сьогодні, напевно, оптимальний варіант – повернутися в рідне місто і рідний клуб, щоб допомогти йому й собі. Пропозиція виявилася до місця і до часу – я не грав за « Арсенал» вже досить давно, більше місяця, якщо не рахувати виходи на поле на п’ять хвилин.
– Тобто якби цей варіант виник кілька місяців тому, він міг би залишитися нереалізованим?
– Важко говорити про те, що було б, якби… Але за ці кілька місяців ситуація дійсно суттєво змінилася.
– Яку роль в її загостренні зіграв горезвісний матч з «Манчестер Юнайтед» – або, точніше, реакція на нього з боку вболівальників і преси?
– Не можна сказати, що ця роль виявилася вирішальною, але одним з чинників той матч дійсно став. Хоча куди важливіше не реакція на ту або іншу гру, а відсутність цих ігор як таких. Я розумів, що в плані мого ігрового часу в «Арсеналі» ніщо змін не викликає, тому довго над пропозицією «Зеніту» не думав. Все йшло виключно через те, що я останнім часом не виходив на поле.
Червонощокий правдолюб Андрій Аршавін
– Хіба що тільки за дубль.
– З тієї історії роздули величезну сенсацію, хоча момент був виключно робочим – ігрова практика так чи інакше потрібна всім футболістам, навіть тим, хто не потрапляє до складу. Інша справа, що суперник виявився не найважчим.
– В Росії вже з’явилися статті з натяками: мовляв, переведення в дубль було не чим іншим, як інструментом тиску на Аршавіна: клуби на той момент вже домовилися між собою, і потрібно було надати гравцеві зрозуміти, що іншого виходу, як прийняти пропозицію «Зеніту», просто не існує.
– Не думаю. Мені здається, що в даний момент оренда потрібніше якраз мені, ніж клубам. Сподіваюся, що в « Зеніті» отримаю те, чого мені зараз так бракує, – ігрову практику.
– До речі, не обговорювали під час переговорів такий момент, як обов’язкове її надання?
– А хіба це можна обговорювати? Ні, право грати можна тільки заробити – дуже сподіваюся, що доведу Спаллетті: приїхав до Санкт-Петербурга зовсім не для того, щоб сидіти на лавці.
29-й НОМЕР ВЗЯВ ІНТУЇТИВНО
– Чому ж ви не змогли довести цього Венгеру?
– На тренуваннях робив все від мене залежне, але Арсен більше покладався на інших. Що з цим можна було зробити?
– Обговорити з ним ситуацію.
– Навряд чи це дало б який-небудь ефект. А бесіда з Венгером, до речі, дійсно відбулася, але вже після отримання пропозиції з Санкт-Петербургу.
– І що він сказав?
– На моє прохання про оренду Арсен відповів, що не перешкоджатиме і не стоятиме у мене на шляху: якщо клуби домовляться між собою, то так тому й бути.
– Питання про те, що буде після закінчення оренди, ви при цьому обговорювали?
– Ні. Та й обговорювати їх наразі безглуздо – хіба мало що може статися за декілька місяців.
– Розмови про те, що рідний клуб спробує вас повернути, ходили досить давно. Але коли вони перейшли в предметну площину? Коли ви дізналися про конкретний інтерес синьо-біло-блакитних до вашої оренди?
– Точну дату не назву, але було це на початку тижня, який тільки закінчився, – за декілька днів до закриття трансферного вікна.
– Від кого?
– Подзвонив Максим Львович (Митрофанов. – Прим. «СЭ»).
– І що, погодилися відразу ж?
– Ні, спочатку все обміркував, порадився з Юлею (дружиною. – Прим. «СЭ»).
– Що вона сказала?
– Що потрібно робити так, як визнаю правильним. І я прийняв рішення про переїзд.
– Чому ж тоді переговори так затягнулися, і все довелося робити на прапорці в жорстокому цейтноті?
– Можу лише припускати, що клуби обговорювали якісь нюанси контракту. Це, як з’ясувалося, не такий вже простий процес. До речі, коли перший раз побачив контракт, в якому обговорювався мій перехід в оренду, там одразу стояла дата «24 лютого». Чому – не знаю. Але, мабуть, усі розуміли: справа завершиться тільки в останні години трансферного вікна. Можливо, пам’ятали, як я переходив до «Арсенала»?
– Говорять, в контракті прописано пріоритетне право « Зеніту» на викуп вас влітку, причому – за фіксовану ціну.
– Це мені невідомо, але готовий припустити, що ця інформація навряд чи відповідає дійсності.
– Уявляєте, скільки народу ви посадили в п’ятницю ввечері перед моніторами – в очікуванні того, чим завершиться чергова «мильна опера»?
– Ось про це точно не думав – просто не було коли.
– Не було коли?
– Так, займався тим, щоб усі документи, що вимагалися від мене, були готові без затримок, адже цейтнот насправді вийшов дуже жорстким.
– А могла вся ця історія завершитися інакше?
– Якщо тільки з якихось технічних причин, пов’язаних саме з термінами, – особливих проблем між сторонами не було.
– Чому взяли 29-й номер?
– Це сталося інтуїтивно. Взагалі-то думав, що з номером розбиратимуся, вже приїхавши в «Зеніт», але Максим Львович заговорив про це відразу ж. Причому попередив, що 10-й і 23-й вже зайняті. Ми в швидкому режимі перебрали те, що залишалося, і я вибрав 29-й.
– Напевно, тому, що 29 травня ваш день народження?
– Якщо чесно, в той момент про це не подумав. Згадав вже потім.
В ІНШИЙ КЛУБ НЕ ПЕРЕЙШОВ БИ
– Коли б не матч з « Тоттенхемом», який йде в ці хвилини, доречне було б запитання: а що взагалі відбувається зараз з «Арсеналом»?
– Важко сказати чому, але ми останнім часом припускалися надто багато помилок, за які суперники жорстко карали. Сьогодні, як бачите, все почалося також не дуже добре, але, слава богу, ситуацію вдалося переламати. Сподіваюся, така перемога, та ще і над заклятим суперником, дасть команді потужний стимул для успішного завершення сезону.
– Що таким можна вважати?
– По нинішній турнірній таблиці – потрапляння в зону Ліги чемпіонів, тобто, в першу четвірку.
– Ви вірите, що в умовах відриву першої трійки і що знаходиться поруч «Челсі» таке завдання здійсненне?
– Звичайно.
– Наскільки уважно ви спостерігатимете за своїм лондонським клубом з Росії?
– Наскільки дозволить мій власний ігровий графік. Вже дав завдання активувати картку «НТВ-плюс», заблоковану після мого від’їзду в Англію.
– Як і раніше відчуваєте себе частинкою «канонірів»?
– Природно. А чому я не повинен себе нею відчувати? Звичайно, зараз на першому місці будуть справи і турботи «Зеніту», але і з «Арсенала» япоки що не пішов.
– Не розглядаєте нинішню оренду як перший крок до цього?
– Поки що така тема не піднімалася, а що буде через півроку… Поживемо – побачимо. У мене в голові інше – треба набрати кращі кондиції, отримувати постійну ігрову практику, допомогти рідному клубу виграти чемпіонат Росії і підготуватися до чемпіонату Європи.
– Якби рішення подібних завдань запропонував вам не «Зеніт», а якийсь інший клуб, погодилися б?
– Навряд чи.
– Про інтерес до вас «Анжі» відомо всім.
– Цю тему давайте залишимо без коментарів.
В ІНТЕРНЕТІ ЗАВЖДИ ЗНАЙДУТЬСЯ ПРОКУРОРИ
– Наскільки добре знаєте, що є нинішнім «Зенітом», особливо в плані атмосфери в колективі?
– З гравцями, що становлять кістяк цього колективу, ми постійно спілкувалися в збірній. Тож не думаю, що можуть виникнути проблеми, якщо ви про це. А зі змінами в зенітовському футболі доведеться розбиратися на місці – за три роки бачив тільки чотири-п’ять матчів команди, не більше.
– Між тим головна тема в Інтернеті після звістки про вашу оренду – а чи потрібний взагалі Аршавін «Зеніту» з точки зору морального клімату в команді? Ви можете щось сказати з цього приводу?
– Не знаю, звідки беруться подібні міркування. Втім, це Інтернет: погодився на оренду – значить, їду все псувати, не погодився б – звинуватили б у відсутності патріотизму і так далі. Що б ти не зробив, у всесвітній мережі завжди знайдуться прокурори.
– Як ви самі оціните свою нинішню спортивну форму?
– Як нормальну. Грати готовий – це абсолютно точно.
– Вже знаєте про реакцію Спаллетті на вашу оренду? Він сказав приблизно так: ми втратили одного великого гравця (мається на увазі Данні) і отримали іншого, який повинен нам допомогти. Але при цьому дуже важливо, щоб баланс між обороною і атакою не порушився.
– Абсолютно логічні слова.
– Ваші стосунки зі Спаллетті вибудовуватимуться з чистого аркуша?
– Так, ми бачилися тільки в ті декілька днів, коли я тренувався перед збірною на базі «Зеніту».
– А жарт Олексія Андронова в твіттер-повідомленні Роману Широкову з приводу вашого повернення бачили?
– Ні. Що за жарт?
– Андронов запитав, чи почали вже зенітівці споруджувати трон у шафі з номером 29?
– (Сміється.) І що відповів Рома? Сподіваюся, написав: трон вже готовий?
– Не готовий, але готується – мовляв, саме для цього «Зеніт» і повернувся на два дні раніше зі зборів. Але якщо серйозно: в команду справді повертається колишній лідер роздягальні, який почне все знову переробляти під себе?
– Дивно якось: три-чотири роки тому, коли ми перемагали, всі вважали лідером роздягальні Тимощука, а зараз у тих же людей зовсім інша думка. Насправді ж, той «Зеніт» був командою лідерів. Думаю, сьогоднішній – такий же. І, якщо чесно, мені не хочеться обговорювати і коментувати усі ці чутки Інтернету.
– Але стати лідером колективу для вас принципово?
– Принципово зараз для мене тільки одне – добре грати.
– Те, що відбуватися це буде в рідному місті, – допоможе?
– Безумовно!
– Але ж з’явиться і маса відволікаючих моментів – зокрема, повно народу, який не спілкувався з вами цілих три роки і захоче заповнити такий пропуск.
– Знайдемо час і для спілкування. Але головне зараз – футбол і тільки футбол. Йому нічого не повинно заважати.
– Багато народу написало і подзвонило вам після повідомлення про перехід?
– Дуже! Навіть ті, хто за три роки мого перебування в Лондоні взагалі не з’являлися, раптом знову виникли на горизонті. Юля жартувала: та ти знову став популярний!
– І як – усі вас підтримували?
– Природно – це ж дзвінки безпосередньо мені, а не абстрактні вправи в Інтернеті. І можу щиро сказати: така підтримка дуже важлива для мене.
ХОЧУ ЗІГРАТИ ЗА « ЗЕНІТ» ВЖЕ 3 БЕРЕЗНЯ
– Чи хочете зіграти вже 3 березня в Москві проти ЦСКА? Чи одного тренування для «притирання» буде замало? А може, варто відкласти дебют до матчу на «Петрівському» з « Кубанню», щоб він вийшов красивішим?
– Хочу зіграти і 29 лютого в Копенгагені за збірну, і 3 березня в Москві, і 11-го в Пітері. Чим більше граєш – тим краще!
– Чим нинішній Аршавін відрізняється від того, який від’їжджав з Пітера три роки тому?
– Ось зараз і побачимо. Я насправді над такими питаннями навіть не замислювався.
– У нас в редакції стали складати список ваших кращих матчів в «Арсеналі», але зійшлися тільки на двох перших – з «покером» «Ліверпулю» і переможним голом «Барселоні». А далі – суперечки. Ви які ще додали б в першу п’ятірку?
– З «Астон Віллою» в минулому сезоні на виїзді, коли ми виграли 4:2, ще один з «Ліверпулем», коли забив переможний гол в самому кінці матчу, і, напевно, ще один торішній гостьовий – з «Вест Бромвичем».
– Те, що усі наші « англійці» повернулися додому, – невтішна тенденція?
– Зате дивиться, як увірвався до Прем’єр-ліги Паша Погребняк – забиває в кожному матчі! У наших поверненнях якась тенденція, напевно, є, але за великим рахунком кожен випадок індивідуальний.
– А наскільки ці повернення допоможуть збірній Росії перед чемпіонатом Європи?
– Знову ж таки: поживемо – побачимо.
– Але як думаєте, грати всі екс-легіонери будуть тепер постійно?
– Звідки ж я можу це знати? По ідеї – повинні.
– Якщо людина погоджується на перехід, він напевно вірить в те, що все виявиться краще, ніж було. Ось ви думали, кого заміните в складі «Зеніту»? Чи місце само собою звільнилося у зв’язку з травмою Данні?
– В такій площині, кого я витіснятиму, абсолютно точно не думав. А що стосується Данні, то у мене є підозра, що гратиму зовсім не на його позиції. Втім, футболісти припускають, а розташовує тренер.
– Матч з Данією в такій переддебютній ситуації не стане для вас тягарем?
– Навпаки – так ми почали б тренуватися разом тільки в п’ятницю, а зараз робота піде вже з понеділка. Тим більше, можна обкатати свої майбутні дії на армійському захисті (сміється).
– Із зенітівцями ще не спілкувалися?
– Ні.
– І як думаєте – як вони вас зустрінуть у збірній?
– Не знаю, але впевнений, що без жартів не обійдеться.
– Сподіваюся – добрих?
– І я на це дуже сподіваюся (сміється).
– А чого варто чекати від матчу з Данією уболівальникам і фахівцям?
– Перемоги і хорошої гри.
– Як показує практика, в лютому дочекатися подібного від нашої збірної дуже проблематично.
– У будь-якого правила трапляються виключення.
– Наскільки майбутній Євро займає ваші думки вже зараз?
– Поки що зовсім про нього не думаю.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/187/51841/
