Швейцарський функціонер, який керує всім світовим футболом і який, до речі, боротьбі з проявами расизму на футбольному полі приділяє більше уваги, ніж будь-хто, мав необережність сказати, що в запалі боротьби гравці не завжди усвідомлюють, що говорять, і тому більшість конфліктних ситуацій мають вирішуватися після фінального свистка звичайним рукостисканням. Логічне, здавалося б, висловлювання, викликало на туманному Альбіоні лавину критики. Дійшло до того, що Виконавчий директор асоціації професійних футболістів Англії Гордон Тейлор поставив під сумнів адекватність Блаттера займаній посади і закликав президента ФІФА піти у відставку.
Блаттеру, у фразі котрого угледіли спробу зменшити проблеми расової дискримінації, довелося виправдовуватися. Конфлікт з президентом ФІФА був вичерпаний, однак проблема расової нетерпимості спалахнула з новою силою. І, що примітно, саме в Англії, і на найвищому футбольному рівні. Спочатку нападаючій «Ліверпуля» Луїс Суарес образив екс-капітана збірної Франції і захисника «Манчестер Юнайтед» Патріса Евра, а пізніше вже капітан збірної Англії Джон Террі не втримав язик за зубами в перепалці з темнокорім захисником «Куїнз Парк Рейнджерс» Ентоні Фердинандом. В результаті перший змушений був відбувати 8-матчеву дискваліфікацію, а другий позбувся капітанської пов’язки в збірній і чекає суду, який відбудеться вже після Євро-2012. Крім того, як відомо, через інцидент національну команду Англії змушений був залишити Фабіо Капелло, а брат Ентоні – Ріо Фердинанд – відмовився повертатися до збірної.
Грандіозні скандали з Суаресом і Террі супроводжувалися дрібними: доходило до того, що вболівальників почали штрафувати за расистські висловлювання на адресу футболістів в «Твіттері», а ображений в почуттях захисник «Манчестер Сіті» Міка Річардс змушений був закрити свій блог.
Зрештою, в конфліктні ситуації, що виникають на грунті расової нетерпимості, спробував втрутитися навіть глава уряду Великобританії Девід Кемерон. Прем’єр-міністр виступив з ініціативою зібрати антирасистський саміт, в якому брали участь урядовці, зірки футболу і представники рухів проти дискримінації. «Не так давно расизм знову опинився в центрі уваги через справи, пов’язані зі знаменитими гравцями, одне з яких спричинило за собою звільнення менеджера команди, – сказав Кемерон. – Я хочу ясно дати зрозуміти всім: ми не допустимо, щоб ці події повернули нас до поганого минулого».
Щоб урезонити конфліктну ситуацію, останній штрих вніс Гордон Тейлор. Днями він озвучив рішення, згідно якому покарання за образи на расовому грунті будуть серйозно посилені. «Будь-яке расистське висловлювання буде кваліфікуватися як грубе порушення дисципліни і може привести до розірвання контракту з футболістом, якщо його провину доведуть, – наводить слова Тейлора The Guardian. – Важливо уникнути двозначності з приводу расизму. Гравці повинні розуміти, що подібні вчинки можуть стати причиною розірвання контракту. Якщо хтось відмовиться слідувати цьому правилу, буде відповідати за посібництво расизму».
До чого приведе нововведення, поки сказати складно. Не виключено, що воно може мати і зворотний ефект. Адже на футбольні поля нерідко переносяться проблеми, які існують в суспільстві в цілому. Тому боротьбою з проявами расизму тільки лише на футбольних полях англійцям обмежитися не вийде. Проблема веде корінням до англійських шкіл, про що одного разу розповів коментатор ITV Рон Аткінсон. Коментуючи дії захисника «Челсі» Марселя Десаї після закінчення матчу, коли мікрофон мав бути вимкнений, журналіст сказав наступне: «Він той, кого в школі називають г-й лінивий товстий н…».
ДОВІДКА. Першим темношкірим футболістом в Англії прийнято вважати воротаря «Дарлінгтона» Артура Уортона, який приїхав на туманний Альбіон з Австралії.
Приниження через колір шкіри першим відчув форвард «Евертона» Діксі Дін. 1930 року в перерві матчу в Лондоні йому надавали стусанів в тунелі, а поліцейський, який стояв поруч, у відповідь на прохання про допомогу повідомив, що він «заслужив» таке покарання.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/53712/
