– Євгене, які у вас сьогодні стосунки з головним тренером збірної Олегом Блохіним після того, що ви висловили?
– У мене завжди і з усіма були дуже хороші стосунки. Але вийшло так, що прочитав в Інтернеті й спробував коректно відповісти. Я нікого не хотів образити, тільки прошу, щоб моє прізвище не кривдили. Я ні з ким не сварився і не збираюся цього робити. Просто відповідаю на те, що бачу.
– Як ви думаєте, він стане частіше вас випускати на поле?
– Ну, це запитання не до мене. Я не знаю. Повторюся, я ні на кого не ображений. Ні з ким не сварився і не збираюся. Просто намагаюся захищати себе і своє прізвище.
– Він обіцяв, що вибачиться. Вибачився?
– Не знаю. Хіба що в Інтернеті. Тренерський штаб, зокрема Баль, мене привітав із днем народження, побажав успіхів й удачі. Мені було приємно.
– У зв’язку з появою в команді Девича, безумовно, посилиться конкуренція серед нападників. Не сильно вона буде високою? Чи не зашкодить вона?
– Не вважаю, що в такому клубі, як «Шахтар», може бути висока конкуренція. Не буває одного нападника або двох. У хорошому клубі (а я вважаю «Шахтар» клубом топ-класу) має бути мінімум три форварди. І я не думаю, що три нападники – це межа для «Шахтаря». Не було б Девіча, був би якийсь інший футболіст. І все одно має бути мінімум три гравці на одну позицію. Якщо подивитися на лінію півзахисту, то там у нас на кожну – по два бразильці як мінімум, а то й по три. Те ж саме в лінії оборони. У команді зараз тренується 28–29 чоловік. Так порахуйте, скільки це футболістів на одну позицію.
– Але «Шахтар» грає в основному з одним нападником.
– Я розумію. А скільки ігор? Не дай Боже, хтось зазнає травми, і що тоді робити?
– Тобто п’ять чоловік на одну позицію – це цілком обґрунтовано?
– П’ять – необґрунтовано. Я ж сказав – мінімум три. Отже, максимум чотири.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/187/55210/
