Пам’ятки архітектури готуватимуть до Євро-2012
Цього року в рамках підготовки міста до Євро-2012 з державного бюджету планують виділити кошти на реставрацію чотирьох пам’яток архітектури. Серед щасливчиків опинилися: комплекс церкви Юра, музей етнографії на проспекті Свободи, П’ятницька церква та музей визвольних змагань на Лисенка. Скільки саме грошей перепаде місту на реставраційні та ремонтні роботи цих пам’яток у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва не уточнюють.
Чим вмотивований саме такий вибір об’єктів, у міському управлінні охорони культурної спадщини точно не можуть пояснити, лише розводять руками і кажуть, що так вирішили в Києві.
– Ми отримали лист з Мінрегіонбуду, в якому написано, що фінансування ремонтнореставраційних робіт на пам’ятках національного значення бюджетом на цей рік не передбачене. Однак, зважаючи, що Львів готується до Євро2012, були внесені певні корективи до Державної цільової програми з підготовки та проведення Євро2012 і цього року нібито фінансуватимуть роботи на чотирьох об’єктах у Львові, – розповіла "Пошті" Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.
Щоправда, зміни до державної програми має погодити Мінекономіки та затвердити Кабмін. Якщо це зроблять, то реставрацію фінансуватимуть зі стабілізаційного фонду бюджету. Однак наскільки реальні такі зміни, посадовці поки що не прогнозують, як і те, коли можна чекати на фінансування.
– Ми знову наступаємо на старі граблі. Гроші можуть прийти під кінець року. І якщо внутрішні роботи можна робити восени чи навіть узимку, то, наприклад, роботи на фасаді П’ятницької церкви ми не встигнемо зробити, – резюмує пані Онищенко.
Незважаючи на неорганізованість, здавалося б, у дрібницях, плани, які вимальовує Державна програма (в редакції від 10 квітня 2009 року) на наступні три роки, гідні Наполеона. Здається, за три роки київські чиновники зібралися відбудувати та відреставрувати увесь старий Львів і навіть більше. Зокрема, програмою передбачено фінансування реставрації та реконструкції не лише окремих об’єктів, як от Національного музею, Оперного театру, театру ім. М.Заньковецької та багатьох інших, але і такі глобальні плани, як, наприклад, відбудова кварталів історичної забудови, розташованих на маршрутах пересування учасників чемпіонату та туристів. Що саме планують відбудовувати, програма не розшифровує. Ба більше, основним маршрутом учасників чемпіонату, за логікою, буде дорога між аеропортом, стадіоном та готелем. Тож які саме квартали історичної забудови там зібралися відновлювати, не зрозуміло.
Крім того, величезні суми на реставрацію пам’яток, щонайменше, дивують, особливо зважаючи на політику жорсткої економії, яку зараз вибрав уряд та брак реальних грошей в бюджеті.
Нагадаємо, кошти з державного бюджету на збереження архітектурної спадщини, що виділяли до певної події, не новина для Львова. Три попередні рази Львів готувався до саміту президентів у 1999 році, до приїзду Папи Івана Павла ІІ у 2001, а потім до святкування 750річчя Львова у 2005 році. Щоправда, від наслідків поспішної "реставрації", яка відбувалася тоді і яку можна було назвати терміновим освоєнням коштів, а не фаховими роботами на пам’ятках, Львів оговтується досі. Ще свіжі спогади про те, як до святкування 750річчя Львова з державного бюджету виділили понад 100 млн грн на архітектурну спадщину. Однак більшість робіт виконували без необхідної проектної документації, нехтуючи будьякими технологічними засадами при роботі на пам’ятках архітектури. Символом тієї реставрації стала залита бетоном площа Ринок, а отже, і величезний пласт історії Львова, який невідомо, чи вдасться колись дослідити. Крім того, як стверджують фахівці, бетон на центральній площі міста може стати фатальним для багатьох її будинків.
Тож нині, крім вчасного виділення самих грошей, за словами фахівців, не менш важливим є фахова підготовка та належне виконання реставраційних робіт. Що саме з державного "наполеонівського" плану вдасться виконати, буде зрозуміло незабаром.
Джерело: Суботня пошта – Євро
