Тарас Когут, голова постійної депутатської комісії з питань економічної політики Львівської міської ради, про кредити, інвестиції і економічні нововведення Ратуші
Тарас Когут, голова постійної депутатської комісії з питань економічної політики Львівської міської ради, про кредити, інвестиції і економічні нововведення Ратуші
Влада міста вже третій рік втілює нову і доволі кардинальну для міста економічну політику. Щоправда, кардинальною її можна вважати не лише через потребу фінансувати будівництво масштабних інфраструктурних об’єктів до Євро-2012 та капітальні ремонти доріг, а й через регулярні скандали та обурення з боку підприємців.
Про економічну політику Ратуші "Пошті" розповів Тарас Когут.
– Які напрями економічної політики Львова вважаєте пріоритетними?
– Основний акцент завжди був на ефективній роботі комунальних підприємств. Другий – на розвитку економічної інфраструктури в місті. Тут йдеться, зокрема, і про правила ділової гри у місті. Ну і, звісно, залучення інвестицій.
– А над чим сьогодні працює комісія?
– До нашої компетенції входить робота з місцевими податками і зборами та врегулювання економічних стосунків. Завдяки нашій спільній роботі з департаментом економічної політики на львівських підприємствах значно зменшилась кількість людей, які отримують зарплату в конвертах, а надходження до бюджету податку з доходів фізичних осіб збільшилися. Окрім цього, наша комісія розробила ухвалу про внески на розвиток соціальної інфраструктури міста, яка чітко регулює порядок залучення інвестицій у місто при будівництві чи капітальних ремонтах. Зараз ми її вдосконалюємо. Також за пропозицією комісії було спрощено процедуру звітування щодо місцевих податків і зборів, щомісячні звіти переведено у щоквартальний режим, а квартальні – у річні. Це рутинна робота, яка стосується всіх підприємців.
– Чи співпрацюють з комісією підприємці і наскільки беруть до уваги їх пропозиції?
– Підприємці переважно звертаються до комісії тоді, коли якісь рішення чи наміри міськради прямо зачіпають їхні інтереси. Торік був серйозний конфлікт з підприємцями, які працюють у малих архітектурних формах. Він, на жаль, існує досі. Окрім цього, подекуди до нас звертаються як до арбітрів. Також підприємці зверталися з проханням знизити орендні ставки на комунальне майно з огляду на кризу. Відповідно, ставки були переглянуті міською радою у бік зниження.
– Як комісія оцінює ефективність витрачання коштів громади?
– На жаль, прозвітувати про те, що ми дуже ефективно використовуємо кошти і отримуємо прибутки, складно. Але витрати міста це в основному витрати соціальні і не передбачають прямих повернень. Єдиний прямий ефект, який ми можемо бачити, це робота комунальних підприємств. Хоча не секрет, що кошти, які вкладають у комунальні підприємства, це не інвестиції, а радше дотації. І цю систему потрібно змінювати. Але наразі маємо надавати послуги громадянам за доступними цінами.
– Керівник департаменту економічної політики ЛМР Ірина Кулинич нещодавно прозвітувала про те, що комунальні підприємства з обслуговування житлових будинків нарешті стали беззбитковими. Ви погоджуєтесь із цим твердженням?
– Справді, нам подають фінансову інформацію, за якою ці підприємства виходять "на нуль". Інша справа, за рахунок чого вони є беззбитковими? Десь це досягнуто адміністративним тиском виконавчої влади, а десь – організаційними змінами. У місті підняли квартплату, ЛКП мають низку джерел доходів, організованих міськрадою: операційні доходи за збір плати за воду, тепло. Паралельно вони мають доходи за розміщення на своїй території, у будинках комунікаційних вузлів, кабелів тощо. І це нормально, що підприємствам дозволено вести додаткову господарську діяльність. Я вважаю, що перший крок зроблений правильно – підприємства самоокупні. Але далі треба покращувати ефективність роботи цих підприємств. Тут ще широке поле для праці.
– Наскільки рівномірним вважаєте перерозподіл коштів у міській раді?
– Ми вже два роки приймаємо бюджетну резолюцію, де визначаємо пріоритети у фінансуванні, але на 100% її виконати нам ще не вдавалося. Проте вона допомагає орієнтуватися, у що ми вкладаємо гроші. Не завжди можна профінансувати все, що хотілося б. Тому це суб’єктивно оцінювати ефективно чи неефективно фінансувати саме цей об’єкт, а не інший.
– Каденція Андрія Садового вирізняється не тільки значними капіталовкладеннями в інженерію і дороги, але і великими борговими зобов’язаннями. Зараз борг перед банками сягає майже річного бюджету міста. Як виходити з ситуації?
– Економічної небезпеки в тому, щоб брати кредити, немає. Адже в нас є велика економічна база і трудовий потенціал – ціле місто! Добре, що місту вдалося залучити такі значні інвестиції, але все залежить від того, чи ми зможемо ефективно використати цей ресурс. Більшість цих кредитів спрямовані на розвиток соціальної сфери: це дороги, великі інфраструктурні об’єкти і транспорт. Повертати їх буде не так мешканець міста через оплату певних послуг, як місто зі свої ресурсів: майна і землі. Якщо кредити ефективно використати, місто поліпшиться, вартість ресурсів міста зросте, і ми безболісно погасимо кредити. Але зараз ми справді підходимо до своєї межі щодо залучення кредитів міжнародних установ і фінансових комерційних інституцій, а для вирішення всіх інфраструктурних питань міста потрібен не один річний бюджет. На мою думку, в місто більше б мала інвестувати держава через урядові кредити.
– Як Ви оцінюєте перспективи об’єднання чотирьох найбільших комунальних підприємств (ЛКП "Львівобленерго", ЛКП "Залізничтеплоенерго", ЛКП "Львівводоканал" та майбутнє підприємство, яке має бути балансоутримувачем усіх доріг міста) у холдинг?
– Про це йдеться. Вони і так об’єднані під керівництвом міста – це теж свого роду холдинг, оскільки стратегічні рішення приймає міська влада. Була ідея створити фінансовоаналітичний центр, який би дозволив акумулювати всю фінансову інформацію в одних руках і перекидати кошти з високорентабельних підприємств на низькорентабельні, таким чином врівноважуючи ситуацію. Крім того, місто справді зараз працює над створенням підприємства, яке буде займатися обслуговуванням транспортної мережі доріг, колій, опор для освітлення, контактної мережі, світлофорів, парапетів. Зараз усі ці елементи обслуговують кілька структур. Але що це буде і як це має виглядати, наразі ми ще активно обговорюємо з усіма зацікавленими сторонами, трудовими колективами профільних ЛКП, потенційним кредитором та депутатськими комісіями. Найбільш реальна пропозиція створити таке підприємство на базі ЛКП "КТП1339".
Джерело: Суботня пошта
