Тренер до Великодня

Отже, дочекалися. Якщо не виникнуть форс-мажорні обставини, 21 квітня на позачерговому Виконкомі ФФУ дізнаємося ім’я головного тренера національної збірної. Примітно, що всі кандидати на цю посаду прискіпливо вивчали методику роботи Валерія Лобановскього.

Кандидатів на сьогодні четверо: Юрій Калитвинцев, Олег Блохін, Павло Яковенко та невідомий іноземний спеціаліст. Зазначимо, що всі вони фігурували в опитуванні сайту Інформаційного центру «Україна2012» на предмет ймовірності очолити першу команду країни. Нинішньому наставнику вболівальники віддали майже п’яту частину голосів. Трохи більше – 33 відсотки – бажають бачити біля керма збірної її колишнього тренера Олега Блохіна. Видатний іноземний спеціаліст назбирав 25 відсотків. Замикає квартет кандидатів найкращий спеціаліст по роботі з молоддю Павло Яковенко – 6 відсотків. Протягом трьох тижнів з кожним із них, за словами керівництва ФФУ, проводились перемовини, на Виконкомі заслухають програми кандидатів, після чого відбудуться вибори. Не виключено, що вони пройдуть під грифом «таємно». Не в сенсі спроби щось нахімічити, а щоб уникнути психологічного тиску, яке мимоволі виникає під час відкритого голосування. Делегати власноруч заповнятимуть папірці, що дасть змогу віддати голос інкогніто.

За такої схеми, щоправда, в незавидному становищі опиниться нинішній виконуючий обов’язки головного тренера Юрій Калитвинцев. Представляти свою програму йому сенсу немає – робота його й так на долоні.

Юрій Калитвинцев

Головний козир – команду збирав саме він, тож знає можливості усіх 34-х кандидатів, які пройшли крізь сито відбору в останніх восьми матчах. Вінцем семимісячної праці мала стати гра з Італією, футболісти в унісон говорили про перемогу, проте два «сухі» м’ячі у воротах Шовковскього спустили команду з небес на землю. Виявилося, що рівноцінних замін травмованим, а їх у лазареті було шестеро, немає, на фоні суперників виглядали мляво, кульгала самовіддача, а кілька гравців взагалі випали з командної гри. І хоча зустріч у чисельній меншості завершували гості, фактично футболістів не вистачало саме нашій команді. У підсумку єдиний форвард не завдав жодного удару по воротах італійців, а центральному півзахиснику, аби прийняти рішення, нерідко доводилося робити по п’ять дотиків до м’яча. Більше того, доки не почав залучатися до виконання стандартів Ракицький, подачі й удари зі штрафних не несли жодної небезпеки.

З позитиву слід відзначити старанність. В деяких моментах вдавалося затиснути італійців на їхній половині поля, часто загрожували воротам ударами з середньої відстані. Але некваплива робота з м’ячем не дозволяла застати суперників зненацька. Тому, власне, й результат не вийшов.

Олег Блохін

Кандидатура найуспішнішого українського тренера, здається, виникла одразу після невиходу збірної на чемпіонат світу і відставки Олексія Михайличенка. Олега Володимировича прагнуть бачити в національній команді й досі. Подейкують, що більшість засідаючих у Виконкомі схиляється віддати голос саме за Блохіна. Чому цього поки що не сталося – таємниця. Не виключено, що через втрачений час: коли минулого року у стосунках з Блохіним необхідно було розставляти крапки над «і», виникла кандидатура Марчело Ліппі…

Хоч як там було, а володар «Золотого м’яча» готовий працювати зі збірною. Нині він займається громадськими справами, гідних пропозицій очолити клуб чи збірну немає. Цікаво, що навіть коли прилюдно окреслили коло ймовірних тренерів збірної, Олег Блохін заявив, що йому не надходило пропозицій очолити національну команду України. Можливо, це так. Але справа може бути й у іншому. Пригадується, коли збірну приймав Мирон Маркевич, він поставив завдання виграти чемпіонат Європи. Подібну заяву свого часу робив і Блохін, проте команди з тієї відбірної групи до ЧС-2006 не можна порівнювати з потенційними учасниками Євро-2012. Про силу Іспанії та Італії та збірна Блохіна пам’ятає добре, за Німеччину, Голландію, Англію та Францію говорять їх результати. В такій компанії можна, звичайно, ставити завдання перемогти, але питання в тому, як це здійснити на практиці. Тож Блохін, якщо й підписуватиме контракт, уважно прочитає пункт «завдання».

Видатний іноземний спеціаліст (Марчело Ліппі)

Кандидатура італійця обговорюється досить серйозно. Його репутація говорить сама за себе: з «Ювентусом» став найуспішншим клубним тренером Італії, зі збірною встановив рекорд за кількістю матчів без поразок – 31. Врешті головна вершина – чемпіонат світу 2006 року, який він виграв з національною командою. Тренував збірну й на останньому чемпіонаті світу. Примітно, що після невдачі взяв усю провину на себе, а тренером запропонував кандидатуру Пранделлі.

Ліппі схильний до жорсткої дисципліни, що, погодьтеся, українськими тренерами виховується з пелюшок. Його поважав Валерій Лобановський, він – Валерія Васильовича. На прес-конференції у Турині перед матчем «Ювентус» – «Динамо» Ліппі з гордістю дізнався, що прискіпливо вивчав роботу Лобановського, вчився на іграх «Динамо», за нагоди дізнавався про тренувальний процес киян. Враховуючи, що відродження українського футболу розпочалося саме після повернення Валерія Лобановського до рідного гнізда в Києві, кандидатура Ліппі не виглядає неймовірною. Скоріше за все, за цим питанням стоїть ціна. І час. Адже до Євро-2012 залишилося трохи більше року.

Павло Яковенко

Шлях тренера молодіжної збірної нагадує сходження нагору тренера чемпіонів світу іспанців Вісенте Дель Боске. Він, як і Яковенко, пограв на пристойному рівні, але тренерську кар’єру починав, працюючи з молоддю мадридського «Реала». За Яковенка говорить те, що він, як і Калитвинцев, дуже добре знає можливості нинішньої національної команди. Її кістяк складається з гравців відкритої Яковенком футбольної академії, і які 2005 року, але, через від’їзд Павла Олександровича до Росії, вже під керівництвом Олексія Михайличенка здобули «срібло» молодіжного чемпіонату Європи. Поруч з Мілевським, Алієвим, П’ятовим, Михаликом нині в національній збірній грають нинішні підопічні Яковенка – Коноплянка, Ракицький, Ярмоленко, Степаненко, Кравець. До того ж, у фіналі молодіжного Євро-2011 ця команда боротиметься не лише за медалі, а й за історичну путівку на Олімпіаду до Лондона – поки що не підкорений рубіж для українців. З одного боку, логічно ці дві збірні довірити саме Яковенко. Однак не факт, що на Євро-2012 нам посміхнеться Фортуна. А рішення про тренера національної команди треба приймати зараз, 21 квітня.

Геннадій Чеховський

Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/47271/

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *