Українська міліція враховує всі ризики Євро

– Вікторе Івановичу, які зміни відбулися у підрозділах міністерства, що відповідають за проведення Євро-2012 в Україні?

– Насамперед зміни стосуються скорочення управлінського апарату так званих «зовнішніх» служб (міліції громадської безпеки, ДАІ). Водночас підрозділи, що братимуть участь у забезпеченні правопорядку під час фінальної частини Євро-2012 в Україні, тепер об’єднані в один підрозділ – Департамент міліції громадської безпеки.

– Чи проводилася оцінка готовності української міліції до проведення європейського футбольного чемпіонату?

– Так, нещодавно у Львові відбулося розширене засідання колегії Міністерства внутрішніх справ, де й розглядалося саме це питання. За результатами роботи наради керівникам окремих служб МВС та територіальних підрозділів внутрішніх справ указано на недоліки, які треба негайно усунути, зокрема своєчасно закупити формене обмундирування для особового складу, автотранспорт, прилади зв’язку тощо.

На спільних нарадах з керівництвом органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій будемо ініціювати обов’язкове погодження проектної документації в частині, що стосується вимог безпеки при плануванні, реконструкції, будівництві спортивних об’єктів.

– Згідно з Угодою між УЄФА та Федерацією футболу України і Польською футбольною асоціацією, створення безпеки всередині офіційних місць є виключною відповідальністю Приймаючої асоціації. Що ж залишається в зоні відповідальності міліції?

– Згідно з міжнародними стандартами ми плануємо зменшити кількість особового складу безпосередньо на стадіоні, водночас посилити наряди на вулицях, оскільки контроль за прилеглою до стадіону територією та громадськими місцями покладається на міліцію. Міністерство попередньо визначило кількість працівників міліції, що охоронятиме громадський порядок під час проведення футбольних баталій. У дні проведення змагань на вулиці чотирьох міст, які прийматимуть чемпіонат, виходитимуть понад 22 тисячі правоохоронців.

Окрім того, міліціонери наглядатимуть за поведінкою вболівальників у зоні контролю квитків на підході до стадіону і втручатимуться лише при загостренні ситуації. Контроль доступу на стадіон та перевірка квитків покладається на стюардів за сприяння працівників міліції. Підтримання громадського порядку на трибунах та контроль території навколо футбольного поля повністю перебуває під відповідальністю стюардів та служби безпеки стадіону. Такий підхід до забезпечення охорони громадського порядку вже запроваджено на стадіоні «Донбас Арена» у Донецьку.

– Які ще заходи вживає міліція для посилення безпеки відвідувачів Євро-2012?

– Триває робота зі встановлення на вулицях та в інших громадських місцях технічних засобів контролю за станом правопорядку. Наразі встановлено приблизно 4 тис. відеокамер та майже 5 тис. систем термінового виклику міліції. До того ж, наряди міліції поступово оснащуються системами супутникового позиціювання (GPS). Такими системами вже обладнано 807 службових автомобілів, у тому числі у столиці – 193, у Дніпропетровській області – 110, у Харківській – 82. Подібними пристроями оснащені 64 піші патрулі в Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Звичайно, не всі питання належать до компетенції міліції. Взяти хоча б організацію прибуття вболівальників на спортивні стадіони: паркування автотранспорту біля підходів, наявність поблизу споруд небезпечних об’єктів тощо. Ми мусимо знати краще за будь-яку структуру, що і кому необхідно робити, аби запобігти нещасним випадкам, порушенням громадського порядку, будь-яким злочинам проти гостей спортивного турніру. Своїм досвідом маємо ділитися з місцевими органами влади, звертати увагу голів міських адміністрацій, керівництва стадіонів на існуючі недоліки та розв’язувати ці проблеми.

– Як бути з так званим «людським фактором» відвідувачів матчів? Деякі вболівальники можуть бути налаштовані надто агресивно і тим самим заважатимуть іншим відвідувачам отримувати задоволення від футбольних баталій…

– Футбольні хулігани – один із чинників ризику. Але ми його вже врахували, вивчивши досвід країн Євросоюзу, наприклад, Великобританії та Німеччині, де неухильно дотримуються принципу: «Не хочеш дивитися сам – не створюй небезпеку для інших». Тож такі особи на матчі там просто не допускаються.

У Міністерстві створено централізований облік даних інформаційної системи «Проблемний уболівальник», до якої інтегровано бази даних регіональних підрозділів. На сьогодні до цієї бази даних уже внесено понад тисячу осіб, які упродовж двох минулих років грубо порушували громадський порядок під час проведення футбольних матчів. У разі скоєння ними правопорушень до цих осіб будуть застосовуватися більш жорсткі заходи, передбачені законодавством України.

Ще одне важливе питання – забезпечення громадського порядку в місцях розташування офіційних та неофіційних фан-зон (кафе, паби, ресторани, вокзали, площі та інші місця масового перебування громадян тощо). Передусім, правоохоронцям слід звернути увагу на ті місця, де встановлені великоформатні телевізори, що транслюватимуть матчі, адже не можна виключати вірогідність того, що деякі неофіційні фан-зони спонтанно можуть зібрати значно більше вболівальників, ніж офіційні.

– Як МВС взаємодіє з польськими колегами?

– Ми тісно співпрацюємо, жодних непорозумінь. Не треба зайвий раз говорити, наскільки важливо досягнути узгодженості дій українських та польських правоохоронних органів під час проведення турніру. Тому при зустрічі із заступником Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща Адамом Рапацьким дійшли висновку, що необхідно організувати прийом представників обох сторін у форматі: «керівник стадіону – керівник служби безпеки стадіону – два представники правоохоронних відомств». На переконання УЄФА, це дасть змогу максимально уніфікувати дії керівництва спортивних споруд та правоохоронних органів, забезпечуючи громадський порядок під час проведення футбольних матчів.

– То невже у міліції і проблем нема у підготовці до Євро-2012?

– Я б цього не казав. На сьогодні одна з головних проблем, яка напряму від міністерства не залежить, –  матеріально-технічне забезпечення. Галузевою програмою МВС на ці потреби передбачено майже 326 млн грн, однак фактично нас профінансовано лише у 2009 році на 4,44 млн грн, тобто на 1,4% від запланованого. Станом на січень цього року органи внутрішніх справ забезпечені транспортом на 70,5% (23831 автомобіль). Проте 27,8% (6620 автомобілів) з цієї кількості вичерпали свій ресурс та підлягають списанню. У 2010 році для задоволення потреб міліції у технічному забезпеченні планувалося виділити 700 тис. грн, а в цьому році – майже 4 млн грн. Однак ні в минулому, ні в цьому році кошти не виділялися. Сподіваюся, що до закінчення другого кварталу заплановані 218 млн грн таки нам виділять, і ми зможемо спрямувати їх на оснащення наших підрозділів.

Микола Гулевич, «Урядовий кур’єр»