Олена Говорова: «Країна потребує змін»

За рік до Євро-2012 почали вимальовуватися контури майбутніх об’єктів. За кілька місяців здадуть в експлуатацію стадіон у Львові, перших відвідувачів прийме НСК «Олімпійський», аеропорти Києва й Донецька зможуть приймати літаки будь-яких категорій, а вболівальники зможуть розраховувати на комфортні номери в привабливих готелях. Причепурюється вся країна, лад наводять не лише в містах, де проводитимуться матчі чемпіонату. Наплив туристів очікують Одеса і Ялта, Ужгород і Тернопіль, Чернігів і Полтава.
Серед тих, хто не просто спостерігає осторонь, а безпосередньо переживає за будівельний фронт підготовки до Євро, – заслужений майстер спорту Олена Говорова. Як і на Олімпіаді в Сіднеї, в звичайному житті її стрибок виявився настільки потужним, що у неї не залишилося конкурентів і в спортивній журналістиці.

– Пані Олена, ви є найчарівнішою ведучою в національному телепросторі. Як би, якщо трапиться така нагода, сприйняли пропозицію вести церемонію відкриття НСК «Олімпійський»?

– Дякую за комплімент. Звісно, погодилась би. Адже така нагода надається раз у житті. «Олімпійський» стане обличчям українського спорту в світі. Для мене це дуже відповідальна і почесна місія.

– Нині дуже багато розмов про те, що на об’єкти Євро використовується чимало коштів, і їх можна було б використати на інші потреби. Ви поділяєте таку точку зору?

– Це питання треба розглядати з іншого боку. Я багато виступала за кордоном і бачила, в яких умовах живуть люди. Аеропорт, наприклад, це – обличчя країни в будь-якому місті, Донецьку, Харкові, Сімферополі чи Одесі. Якщо ми хочемо викорінити комплекс меншовартості, то маємо на рівних почуватися з представниками Західної Європи. У нас так само мають бігати швидкісні потяги, дороги бути безпечними, а рівень сервісу піднятий на такий рівень, щоб не відбивалося бажання подорожувати країною. Не наша провина, що інфраструктура нам залишилася від радянського минулого. Але нам необхідно її вдосконалювати. За лопати необхідно було давно братися. А чемпіонат Європи з футболу став поштовхом до кардинальних змін.

– Але ж це суто спортивне свято.

– Я б так  не сказала. Спорт – це не тільки спортивні результати. На виступи спортсменів ходять так само, як на виступи акторів або співаків. Спорт об’єднує людей. Чемпіонат Європи дивитимуться мільйони. За останні чотири роки ставлення до нас дуже змінилося. Місяць тому Донецьк приймав юніорський чемпіонат світу з хокею, незабаром там відбудеться світова першість з легкої атлетики, якої місто не бачило кілька десятків років. Київ виборов право провести дорослий чемпіонат світу серед хокеїстів, в чергу на проведення в нас турнірів високого рівня стають інші спортивні федерації. Нам повірили, і тепер від нас залежатиме, наскільки ця довіра закріпиться в очах світової спільноти. Якщо вдасться все робити так, як належить, то згодом зможемо розраховувати на проведення будь-яких змагань.

– Такі великі форуми, як правило, віддають країнам, які диктують моду в спорті. У нас же, скажімо, в зимових видах лише в біатлоні пробиваються перші паростки перемог.

– Їх і не буде, якщо не забезпечити спортсменів тренувальними майданчиками. На «Олімпійському» не лише в футбол гратимуть. Це буде сучасний комплекс, де можна проводити й легкоатлетичні змагання. Існує проблема заповнення арени, адже популярність королеви спорту у нас в країни поки що не така, як в провідних країнах. Але для початку можна й одноденні турніри проводити. Про них на церемонії вручення премій «Людина спортивного року» заявив Сергій Бубка.
Те саме стосується й інших видів спорту. У нас немає центрів, які б відповідали необхідним умовам, ані в сноуборді, ані в лижних гонках, ані в біатлоні. Якщо побудувати в Карпатах сучасний центр зимових видів спорту, то й кількість бажаючих на них займатися істотно збільшиться. А чим вище конкуренція, тим кращі результати. Взагалі спорт треба розвивати не ситуативно, а в комплексі, щоб в кожному регіоні бажаючі реалізувати себе в спорті мали таку можливість.

– Ви бували в багатьох країнах, кожна з них має свій колорит. З чим Україна асоціюється в іноземців?

– На жаль, цей набір не змінюється роками. Нас знають завдяки перемогам братів Кличко, Сергія Бубки, Андрія Шевченка. І, на жаль, завдяки трагедії в Чорнобилі. Це трохи образливо, адже нам є що показати, у нас живуть розумні й красиві люди, тільки про наші позитивні риси мало хто не знає. Імідж треба створювати роками. Спортивні змагання в нашій країні – це вагома частина в популяризації нас, як гарних і доброзичливих господарів.

– Які б місця Ви особисто порадили б вболівальникам відвідати в Києві зокрема і в Україні взагалі?

– Безумовно, це Києво-Печерська Лавра, Володимирський собор. Я б рекомендувала обов’язково прогулятися Дніпром – через могутність цієї річки можна відчути справжній дух нашої країни. Відвідати мальовничі Карпати – влітку там просто неможливо надихатися. І радила б відвідати Одесу. Гадаю, через місцевий колорит проведений час в Південній Пальмірі запам’ятається назавжди.
Взагалі, кожному українському місту є чим похвалитися. Якщо правильно розробити екскурсійні маршрути, то за місяць, протягом якого відбуватиметься чемпіонат, можна встигнути відвідати безліч історичних і культурних місць – в Кам’янці-Подільському, Івано-Франківську, Чернігові, Білгород-Дністровському чи Батурині.

– Хто, на Ваш погляд, переможе на Євро-2012?

– Звичайно, бажаю успіху українській команді. Наша збірна, хоча й дебютант турніру, але, нерви може попсувати будь-кому. З групи мають виходити, а далі вже як карта ляже. Фаворитів є кілька, в першу чергу Іспанія, проте щось мені підказує, що фортуна посміхнеться Німеччині або Нідерландам.