– Як у Польщі реагують на те, що три польські арени спізнюються зі здачею в експлуатацію?
– Попри корекції графіків – у нас ситуація некритична. Я бачив, як в Афінах готувались Олімпійські ігри: на аренах в останній день ще йшли роботи. А на стадіонах чемпіонату світу в ПАР за 2-3 місяці перед турніром засівали поле.
Ми для себе визначились із внутрішнім завданням – здати арени до половини 2011-го. Сьогодні стадіон у Познані повністю готовий. Гданській арені для завершення державної експертизи бракує підтвердження щодо безпеки від пожежної служби та поліції. У Польщі дуже строга процедура прийняття будівельних об’єктів. Та за тиждень-два усі дозволи з експлуатації ми отримаємо на руки. У Варшаві буде затримка у три-чотири місяці у зв’язку з необхідністю виправити вади зовнішніх сходів. Потім відкриємо стадіон у Вроцлаві.
УЄФА розуміє нашу ситуацію. У союзі кажуть: нічого страшного, якщо стадіон здадуть не 8 червня, а 25 червня 2011-го. Тим більше, що ми вступили в безматчевий період, коли всі футболісти відпочивають перед новим сезоном. Ми й так не змогли б запросити суперників для гри.
– І все ж, на Вашу думку, бурштинова арена вже готова?
– Усі роботи завершені. Сьогодні на власні очі можна переконатися, що це винятковий стадіон. Унікальна архітектура, бурштинова кольорова гама, яка переливається зовні і всередині стадіону, найдосконаліші технології. Система спостереження за вболівальниками забезпечується 400 камерами, які встановлені навіть в туалетах. Найцікавіші так звані «панічні» камери, які у випадку бійки виїжджають з-під землі і напрямляються на порушника. На високому рівні – телевізійні технології, трансляції, кабельна система для інтернету та передачі сигналу. Тут встановлена унікальна водостічна система. Оскільки стадіон розташований на болотистому місці, під землею підсушується ґрунт. Натомість на даху збираються опадові води, які використовуватимуть для споліскування туалетів, поливу трави. Навіть не віриться, що 4 роки тому тут були розливи Вісли, з намулами і торфами. Операція з очищення території від сміття коштувала 100 млн злотих (25 млн євро).
– Минулого тижня на стадіоні з’явилась назва PGE Arena Gdansk. Коли збираються продати назви інші стадіони Польщі і як вони використовуватимуться під час Євро?
– Усі комерційні назви стадіонів під час чемпіонату будуть відмінені. Цей пункт прописується в угоді з бізнес-партнерами. Усі спортивні об’єкти носитимуть прості назви – Арена в Гданську, Арена в Києві, Арена в Варшаві та інші. Можливо, за винятком «Донбас Арени», яка вже стала європейським брендом.
Усі ми розуміємо, що комерційна назва – це гроші для стадіону. Наразі в Польщі на імені заробляє лише «PGE Арена Гданськ». До Євро буде продано назви ще двох стадіонів. Познанська арена діє майже рік, але поки не знайшла собі партнера. У Вроцлаві комерційний партнер буде оголошений ближче до завершення робіт на арені. Варшавська арена, яка має національний статус, не виставлятиме на продаж імені.
– Щодо назви арен перевага віддається польській чи транснаціональній компанії?
– У цьому випадку не важлива національність грошей. Незалежно, польська це компанія, чи іноземна, – перемагає той, хто більше заплатить за право назви. Адже цей додатковий прибуток для господаря стадіону – стартовий капітал для управління дуже складним об’єктом.
– Три з чотирьох арен залишаються в місцевому управлінні. Чи справляться з об’єктами міста?
– У світі прийнято три форми співпраці при підготовці до ЧЄ. Є стадіони, які будуються урядом. Є стадіони, які готуються і управляються містами. Є арени у приватній власності. У кожному конкретному випадку добра та модель, де стадіон на себе заробляє.
У Польщі дуже розвинене самоуправління. Тому арени у Вроцлаві, Познані і Гданську – у міському управлінні. Тут мер може собі дозволити сказати: «Це – мій стадіон і я відповідаю за нього. Я хочу мати найкращу команду для управління ареною». Тож місто повністю відповідає за життєздатність арени, її заповнюваність та програму заходів.
Внесок держави по цих об’єктах складає 33%. Ще на початку ми визначили стандартну ціну кожного посадкового місця на стадіоні – близько 3 тисяч євро. І домовились, що на кожне місце з цих коштів центральна влада дає 1 тисячу. Решта – за містом. У випадку, якщо мерія хоче покращення умов, технологій – вона бере на себе додаткові витрати. Я, наприклад, можу сказати, що у 44-тисячний стадіон в Гданську Варшава вклала 44 мільйони євро. Загальний кошторис стадіону – 220 мільйонів.
– Чи є гарантія, що поляки полюблять ці об’єкти?
– Сьогодні наші команди на рівні найвищої ліги в Польщі грають на маленьких тісних стадіонах на 10-15 тисяч місць. Але якщо буде надсучасна арена, переконаний, кожен матч залучить 20-30 тисяч глядачів. Якщо команда буде показувати першокласну гру – повний стадіон забезпечений. У Познані на звичайний матч у вищій лізі приходить 30 тисяч. А коли клуб грав у Євро лізі – 40 тисяч і більше глядачів. Необхідно людям дати інформацію про те, що нові стадіони гарантують безпеку – і сюди можна приходити цілими сім’ями.
– Можете сьогодні підсумувати, які уроки отримала Польща від Євро?
– По-перше, ми працювали пліч-о-пліч з іноземними архітекторами та будівельними компаніями. Застосовували нові технології. Перейняли їх досвід – і в організації, умовах роботи, стандартів в усіх сферах життя. По-друге, поляки усвідомлюють, що всі об’єкти будуються для наших дітей – і нові дороги, і аеропорти, і стадіони. По-третє, Євро ми сприймаємо як трамплін. Треба зберегти такі ж темпи оновлення країни і після ЧЄ. Як свідчить економічний аналіз, чемпіонат матиме вплив на ріст ВВП – плюс 2% на рік.
– Окрім стадіонів, які пріоритети визначені в підготовці Польщі на 2011-й?
– На останній рік припало багато роботи. Минуло 11030 днів від Кардіфу, коли ми спільно виграли право на проведення турніру. Залишилось ще 353 дні, і вони будуть дуже кропіткими.
Важливо до кінця року вирішити на 100% питання стадіонів. Аеропорти будемо будувати до травня 2012-го. Ми готуємо чотири головні та два запасні аеропорти (термінали у Кракові та Катовіце). Реконструюємо ще 11, в тому числі й військові, усі з них – діючі.
Внесені корективи і в дорожній план – через затяжні тендерні процедури, відставання будівельників. Раніше планувалось побудувати до турніру 3 тисячі кілометрів нових автобанів і так званих швидкісних доріг. На жаль, встигнемо лише 1,5 тисячі. Це немало, хоча як громадянин Польщі, я не проти 3 тисяч.
Адже на дороги ми отримали чималу фінансову підтримку Євросоюзу.
Далі – залізниця. Ми проводимо модернізацію вокзалів та колії, збільшуємо середню швидкість поїздів з 60 до 160 км\год. У планах – закупити 15 швидкісних італійських поїздів, які запустимо через півроку. Хотіли оновити 15 вокзалів, та встигаємо лише сім – інші модернізуємо після 2012-го.
Щодо готелів, тут у нас все чудово. Залежно від того, на яку суму розраховує вболівальник, є великий вибір на рівні п’яти-, чотири-, три-зіркових об’єктів. Ми не хвилюємось ні за родину УЄФА, ні за звичайних вболівальників.
Українська реклама вже з’явилась на міжнародному рівні. Польський промоушн поки до кінця не розгорнувся. Та на мою думку, рекламу турніру треба робити спільно. Чемпіонат Європи вперше відбувається в Східній Європі. Треба пишатись, що ми в двох країнах проводимо один турнір.
– Відомо, що Польща застосовує надзвичайні заходи щодо приборкання хуліганів-вболівальників. Як справи з безпекою?
– Це складне питання. Тому що, згідно польських законів, безпеку на стадіонах, тренувальних базових центрах забезпечує федерація футболу. Ми також маємо організувати інформаційну безпеку, адже з нашого телетрансляційного центру отримуватиме сигнал 200 країн світу. Причому сигнал з 8 стадіонів треба як прийняти, так і передати через супутник на весь світ, враховуючи і різні зони, і часові пояси.
– Остання складова – спортивний успіх…
– Олег Блохін заявив, що він не проти поборотись за чемпіонство на ЧЄ. Що ж, я його вітаю, це мій друг. Ми говоримо про план-мінімум – це вихід з групи. Далі буде видно.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/181/48112/
