Хоча знаменитий тренер з художньої гімнастики Альбіна Дерюгіна не входить до переліку осіб, котрим офіційно присвоєно звання «Друг Євро-2012», вона, безумовно, є другом майбутнього європейського форуму і футболу загалом. Взагалі, в Україні ці два, здавалося б, такі несхожі види спорту – художня гімнастика і футбол – пов’язані міцними, майже шлюбними вузами. Бо ж чимало відомих українських футболістів одружені на гімнастках-«художницях». Леонід Буряк і Жанна Васюра… Володимир Безсонов і Вікторія Сєрих… Генадій Литовченко і Ольга Родіонова…
Найпопулярнішою футбольно-гімнастичною парою, звісно ж, були легендарний Олег Блохін та дворазова абсолютна чемпіонка світу Ірина Дерюгіна, але їхній шлюб розпався. Проте Альбіна Миколаївна хоч і перестала бути тещею найпопулярнішого українського футболіста сімдесятих-вісімдесятих років, проте інтересу до «гри мільйонів» не втратила.
– Пані Альбіно, на вашу думку, які додаткові дивіденди отримає Україна від проведення чемпіонату Європи з футболу?
– Ну, про дивіденди я навряд чи щось скажу: прибутки й видатки хай рахують економісти. Але знаю точно: проведення спортивного заходу такого рівня нашій країні піде на користь. По-перше, це престиж, увага до України з боку всієї Європи. По-друге, все побудоване й реконструйоване – стадіони, готелі, дороги, тренувальні бази – все це залишиться й служитиме впродовж багатьох років. Взагалі, я впевнена, серед українських тренерів і атлетів, незалежно від виду спорту, немає байдужих до Євро-2012.
– Але ж представники інших спортивних дисциплін часто-густо до футболу ставляться з неприхованими ревнощами – мовляв, туди йдуть всі гроші, а нам залишаються лише крихти?
– Ревнощі, звісно, є. Але від фактів нікуди не подітися: футбол в нашій країні – найпопулярніший вид спорту, до нього найбільший інтерес з боку суспільства. Крім того, футбол – це справжній бізнес, на відміну від більшості олімпійських видів спорту. Але заздрити футболістам чи ображатися на них – це просто смішно. У випадку вдалого проведення Євро зростає ймовірність того, що й міжнародні федерації з інших видів спорту будуть більш охоче надавати Україні право організовувати чемпіонати світу, Європи. Та й наш Президент заявив, що в разу успішного завершення Євро-2012 Україна подасть заявку на проведення Олімпійських ігор. Якщо це трапиться, навіть сам факт висунення кандидатури, то всі олімпійські види спорту отримають відчутний поштовх для розвитку.
– Віктор Янукович мав на увазі зимову Олімпіаду-2022…
– Ну так після зими завжди наступає літо… А якщо говорити серйозно, то в спортивній сфері все взаємопов’язано. І я дуже сподіваюся, що після Євро-2012 зросте увага держави й до інших видів спорту… Я добре пам’ятаю період підготовки до Олімпіади-80 в Москві. Тоді по всьому Союзу розбудовували спортивну базу. Ми в Україні й досі користуємося тим надбанням.
– Ви гадаєте сьогодні, коли вже немає командно-адміністративної системи й у суспільстві панують зовсім інші настрої, Україні вдасться провести Євро-2012 на найвищому рівні?
– Українці – народ дуже працьовитий. Коли треба, наші люди здатні показувати фантастичні результати – як на спортивних аренах, так і на будівельних майданчиках. Тож, я впевнена, все буде збудовано вчасно. Ну а про гостинність годі навіть говорити – мало в якій країні вміють так зустрічати гостей.
– А ви самі прискіпливо слідкуватиме за перебігом подій на Євро-2012?
– Оскільки Олега Блохіна знову призначили головним тренером національної збірної, то слідкуватиму обов’язково. Може, навіть на стадіон виберусь, якщо буде можливість і час. Коли Олег сам грав, то я, бувало, ходила в Києві на матчі. Але частіше дивилася футбол по телевізору.
– На чемпіонаті світу-2006 в Німеччині збірна України під керівництвом Олега Блохіна потрапила до 1/4 фіналу, показавши найвищий результат в своїй історії. Як ви гадаєте, нашій команді до снаги на домашньому полі стати чемпіонами Європи?
– Прогнози в спорті – справа невдячна. Єдине, що я можу побажати нашим хлопцям – щоб вони в кожному матчі боролися, як то кажуть, не жаліючи живота свого. Щоб ми бачили на полі справжніх чоловіків – сильних, мужніх, налаштованих лише на перемогу.
– Як ви гадаєте, чому українські футболісти з такою охотою брали собі за дружин гімнасток-«художниць»?
– Як на мене, все пояснюється просто. Футбол – це справжня чоловіча гра. А художня гімнастика – найжіночніший вид спорту. Закон притягання сили і краси чи, як кажуть китайці, ян і інь. Де знайомилися? На спортивних базах (наші збори часто проходили в підмосковному Новогорську, де тренувалася й футбольна збірна СССР), в інституті, на зустрічах з громадськістю. Спортивні кола досить тісні, особливо в той час. Це зараз футболісти мають можливість спілкуватися з світовими зірками, топ-моделями. А в радянський час моделей не було. А були гімнастки – справжні красуні, нічим не гірші за «місок Всесвіту»…
– Від футболістів часто можна почути фразу: «Футбол – це не балет». Гімнасткам, чия майстерність невіддільна від основ класичного балету, мабуть, образливо таке чути?
– Навряд чи футболісти вкладають в цю фразу зневажливий зміст. Думаю, кожен з них розуміє, що в балеті, як і в художній гімнастиці, за зовнішньою красою стоїть важка праця. Багато гравців бували на наших тренуваннях. І дивувалися трудоємкості нашого виду спорту… Скажіть-но, невже Володя Безсонов, батько Ані Безсонової, скаже, що гімнастика – це легко? Він бо добре знає, яких зусиль доньці коштували дві її олімпійські медалі…
Взагалі, в будь-якій справі, щоб досягти успіху, треба – працювати, працювати і ще раз працювати. Тож я хочу побажати нашим футболістам, які гратимуть на Євро-2012, сили волі, терпіння й наснаги – на тренуваннях і під час гри. І щоб у вирішальну мить їх не зрадила удача…
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/48175/
