Сергій Бубка: «Олімпійський» – історія наших перемог

–  Це історична арена, на якій відбувалися видатні події і досягалися епохальні звершення для вітчизняного спорту. Варто лише відзначити, що свого часу стадіон приймав футбольний олімпійський турнір Ігор 1980 року, тут палав олімпійський вогонь. НСК «Олімпійський» –  багатофункціональний спортивний комплекс для проведення змагань найвищого рівня. Чим більше подібних споруд буде з’являтися, тим більше користі від цього матиме український спорт.
 
–  Як Ви ставитесь до ідеї створення Олімпійського музею на території НСК? Яким він має бути?

–  Музей – це вкрай необхідний атрибут будь-якої установи, не кажучи вже про спортивну сферу та олімпійський рух. Україна – велика спортивна держава, якій є ким і чим пишатися. Саме на прикладах наших олімпійців, яскравих героїв, і має зростати молоде покоління. Як кажуть, хто не знає минулого, той не має майбутнього. Тому надзвичайно важливо передавати традиції та історію від покоління до покоління і музей тут відіграє ключову роль. Разом з тим, на території стадіону чудово б вписалася Олімпійська алея – це гарний крок як з точки зору виховання молоді, так і з огляду екології. Слід подумати й над тим, щоб площа біля стадіону також носила символічну назву. Національний спортивний комплекс має бути не лише ареною для проведення змагань або тренувань, а й нести виховну функцію.
 
–  Нещодавно МОК прийняв рішення віддати зимові Олімпійські Ігри 2018 року корейському Пйончангу. Ви вважаєте, що це вірне рішення?

– Так вирішили члени Міжнародного Олімпійського Комітету. Всі три претенденти – Пйончанг, Мюнхен, Анессі –  представили чудові заявки, провели величезну підготовчу роботу. Вони працювали над своїми заявками багато років. За кожною – робота сотень людей, а ще – мрії та прагнення сотень тисяч мешканців міста і всієї країни. Кожна заявка – це величезний внесок у розвиток спорту, в утвердження Олімпійських ідеалів на планеті.

Корейцям допоміг досвід – адже це була третя поспіль заявка Пйончанга на зимові Ігри. За ці роки вони довели усю структуру до досконалості, виконали усі зобов’язання перед МОК щодо будівництва інфраструктури, логістики. Корея провела багато змагань, дала справжній поштовх для розвитку зимових видів в Азії та отримала чудову репутацію. Це урок для всіх, хто в майбутньому прагне приймати Ігри – досвід і активність на ринку спортивних змагань дає велику перевагу. Ігри-2018 стануть лише третіми зимовими Іграми, що пройдуть в Азії. МОК залишається вірним принципу розширення географії Ігор.

І нарешті, один з найважливіших факторів – це компактність заявки Пйончанга. Якщо брати історично, це будуть найкомпактніші Ігри за всі часи. З об’єктивних причин більшість об’єктів на зимових Іграх традиційно розкидані на великі відстані. Тому пропозиція корейського міста, в якій найбільші переїзди між двома кластерами займають 20-30 хвилин, підкорила багатьох. Адже це економить не лише час і сили спортсменів та вболівальників, а й – в глобальному масштабі – фінансові та енергетичні ресурси.   
 
– Україна разом з багатьма іншими країнами претендує на проведення зимових Олімпійських Ігор 2022 року. Як Ви оцінюєте шанси нашої держави на перемогу в конкурсі?

–  Триває боротьба за право приймати Олімпійські ігри – адже це дуже престижні і конкурентні змагання. Для нас, людей спорту, дуже приємно, що така ініціатива пролунала від Президента України, який підтримує розвиток спорту. Важко загадувати, хто переможе. Боротьба буде дуже складною, але те, що перша особа держави ініціювала таке питання – багато про що говорить. Не варто думати, що Олімпійські ігри – це лише спортивні змагання. Якщо мислити масштабніше – це чудова можливість прискорити економічний розвиток України, пройти його на 20-30 років швидше, залучити інвестиції, розбудувати соціальну інфраструктуру – дороги, аеропорти, готелі. Для західного регіону країни це також додаткові робочі місця, адже всі ми знаємо, що зараз більшість людей не в змозі знайти гідну роботу з відповідною оплатою. Олімпіада-2022 – це можливість відкрити Україну світу, покращити туристичну складову. Для спорту ж навіть боротьба за право проведення головного зимового форуму планети – епохальна і знаменна подія, хоча б з огляду розбудови спортивної інфраструктури, яка працюватиме не лише на зимові, а й на літні види спорту. Водночас, ці комплекси слугуватимуть як зимові й літні туристичні комплекси – а це оздоровлення людей, залучення іноземних капіталів.
 
– Чи зможе Україна підготуватись до змагань такого рівня?
 
– Навіть бути кандидатом на проведення Олімпійських Ігор – вже престиж країни. Є підтримка влади на найвищому рівні, є спеціалісти, є бажання і потужний потенціал спортивної України. Отримати це право непросто, але я повністю впевнений, що нам до снаги провести «білі» Ігри на найвищому рівні. Вже створений і працює організаційний комітет з підготовки та супроводу нашої заявки на чолі з Віце-прем’єр-міністром Борисом Колесніковим, підготовлена концепція Ігор. Нещодавно на наше запрошення Україну відвідав виконавчий директор Олімпійських ігор Жільбер Феллі, президенти міжнародних спортивних федерацій, які ознайомилися з нашими можливостями та дали необхідні рекомендації. Ми працюємо над залученням провідних міжнародних експертів для оптимізації концепції проведення Олімпійських ігор.
 
– Як проходить підготовка наших спортсменів до Олімпійських ігор у Лондоні? Чи є якась спеціальна програма підготовки?  

– Підготовка вийшла на фінішну пряму. Зараз триває відповідальний етап – проходять кваліфікаційні змагання, в яких спортсмени виборюють олімпійські ліцензії. Наразі в активі українців 70 заповітних перепусток. Загалом очікуємо, що наші атлети здобудуть більше 200 ліцензій. Першочергове завдання на цьому етапі для всіх нас – консолідувати зусилля і забезпечити максимально ефективні умови для підготовки наших олімпійців. Тут необхідно об’єднання держави та влади на місцях, громадських спортивних організацій, меценатів та спонсорів – всі ми повинні працювати як єдина команда на єдиний результат.  
 
– Сьогодні висловлюються припущення з приводу того, чи потрібен Україні чемпіонат Європи з футболу. Адже це колосальні бюджетні витрати. Як Ви до цього ставитесь?

– Наголошую ще раз, що такі проекти не можна розцінювати як спортивні змагання чи шоу.  Давайте подивимось на міста, які прийматимуть матчі Євро. Зводяться нові мости, будуються нові дороги, естакади, готелі, кардинально покращуються і розширюються аеропорти. Це не можна не помітити у Києві, Донецьку, Харкові та Львові – і це все залишиться після футбольного чемпіонату тут, в нашій країні і після футбольного чемпіонату!  До того ж, такий форум це не лише престиж України, яка прийматиме третю за рангом спортивну подію планети.  Ми часто говоримо про євроінтеграцію. Чи Євро-2012 не один з найкращих кроків до цього? Все те, що я розповідав про Олімпійські ігри, можна сказати і про футбольну першість Старого Світу. Недарма за право приймати ці дві події йде така напружена боротьба.
 
– Ви вже шість років є президентом НОК України. Які основні проблеми зараз існують в українському спорті, і які Ви бачите шляхи їх вирішення?

– Про одну з них – спортивні бази – ми вже говорили. Не може не турбувати питання роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл, підготовки нашого резерву. Більшість з них, на жаль, перебуває у доволі скрутних умовах, а це ж наше майбутнє. Болючою є  проблема молодих кваліфікованих тренерських кадрів, розвитку спортивної медицини і науки. Головне, що треба пам’ятати, що все починається з масового спорту, зі здорової нації. Якщо люди не будуть приділяти належної уваги власному здоров’ю, не будуть вести активний і здоровий спосіб життя, займаючись фізичною культурою, дарма говорити про спорт вищих досягнень. Наразі дуже важливо змінити менталітет наших людей, особливо молодого покоління, яке потонуло біля екранів телевізорів та комп’ютерних моніторів, страждаючи від ожиріння та інших захворювань.

Нам потрібні позитивні приклади і вони є – це наші олімпійці, уславлені герої, знані у всьому світі – Шевченко, Клички, Борзов, Клочкова та багато-багато інших. Давайте виховувати на їхніх прикладах, а не на постійних скандалах, брудних технологіях, кримінальних фільмах та алкогольній рекламі. Національний олімпійський комітет приділяє цьому багато уваги. Ми заснували і щороку проводимо на найвищому рівні по всій країні такі акції, як Олімпійський тиждень та Олімпійський день, Всеукраїнський олімпійський урок, «Олімпійське лелеченя», урочисту церемонію «Герої спортивного року», вшанування найкращого спортсмена та тренера місяця. Всі ці проекти покликані залучити широкі верстви населення до спорту, популяризувати здоровий спосіб життя. З перших кроків необхідно прищеплювати дітлахам любов до спорту, уроки фізичної культури повинні бути очікуваними і бажаними, а не перетворюватись у надання довідок про незадовільний стан здоров’я. Без здорової молоді ми не матимемо ніякого майбутнього.