«Французам можна пробачити, їм на Україну начхати по-французьки, тому можна висувати вимоги «або Юля, або Євро-2012». Незрозумілим є ажіотаж, який підняли навколо цього «інтелектуального» демаршу українські ЗМІ, – пише «Обозреватель». Принцип «на зло ворогам спалимо всі танки» завжди викликає сумніви у порядності або адекватності тих, хто його сповідує. Французи вимагають відібрати в України «Євро-2012» – саме так трактують вітчизняні медіа заяву Сальваторе Шиффера і компанії. Хоча насправді мова йде про інше: п’ять французьких діячів другого ешелону вирішили висловитися на тему, в якій нічого не тямлять. Причому вони ще й дискредитують себе відверто спекулятивними заявами щодо Євро-2012».
Видання закликає журналістів не маніпулювати ні проектом Євро, ні підготовкою країни до масштабного проекту, ні національними цінностями. Журналісти вважають, що ніякі політичні зміни в країні не повинні впливати на підготовчі роботи. Інакше – нам усім від цього буде тільки гірше. «Принцип «чим гірше, тим краще» розкручує маховик паразитичного маркетингу сильніше й сильніше. Це неминуче, аж надто ласий піар-шматок ця багатостраждальна тема з футбольним чемпіонатом. В Україну для перемоги в політичній боротьбі всі засоби хороші, можна і громадян лобами зіштовхнути, і міжнародну ізоляцію Україні організувати, і важливі інфраструктурні та іміджеві загальнодержавні проекти «зарубати». Але замислювалася опозиція, що залишиться від Україною після такої бійки і скільки зусиль знадобиться, щоб країні після всього відновитися? Чи не французьким ж інтелектуалам думати про це …», – розмірковує видання.
Нагадаємо, нещодавно проти Україні була запущена ще одна інформаційна технологія з серії «труднощі перекладу»: нейтральна стаття про підготовку до Євро-2012 на іспанському спортивному сайті завдяки творчому підходу перекладачів та рерайтерів зазвучала як якийсь міфічний «ультиматум Платіні». Втім, незабаром з’ясувалося, що ніяких ультиматумів немає, і УЄФА не збирається відбирати Євро-2012 в України.
На прикладі висвітлення підготовки до чемпіонату Європи з футболу – у нас і за кордоном – легко простежити міграцію технологій, спрямованих на дискредитацію України як держави, не здатної провести престижний європейський турнір. Якби так дійсно сталося, це було б ганьбою усього нашого покоління, адже апріорі йдеться не про облаштування спортивного змагання. На коні – престиж держави Україна.
Ще після оголошення рішення УЄФА про проведення чемпіонату Європи-2012 в Україні і Польщі ряд італійських сайтів розповсюдили повідомлення під гучним заголовком: «Італійці хочуть забрати в українців і поляків Євро-2012». Далі впродовж 2007-2009 рр. подібні «сенсації» з’являлися чи не щотижня. Багато нервів вітчизняним функціонерам і всім, причетним до підготовки турніру коштувала замітка з посиланням на «видання Independent» про те, що «футбольна асоціація Шотландії має намір запропонувати свою кандидатуру: УЄФА забирає це право у Польщі і України». Свої послуги в проведенні чемпіонату пропонували і низка інших країн, в т.ч. Німеччина, Англія, Угорщина і так далі…
А наприкінці жовтня 2010 р. із маніпуляцій ним звинуваченням виступив кіпрський футбольний функціонер Спірос Марангос, який наполягав, що п’ять високопоставлених офіційних осіб з УЄФА були підкуплені під час виборів країн-господарів Євро-2012. Проте, як і попередні інформаційні «качки», усі ці справи завершились пшиком. Як і слід було чекати, усе це виявилося чистої води провокацією.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/182/48784/