Мундіаль тривав місяць, а підготовка до нього – 6 років
– Пане Андрісе, вже більше року минуло після чемпіонату світу в ПАР. Чи не згасли враження та емоції від турніру?
– Для нашої країни була велика честь приймати футбольний чемпіонат світу, що відбувся вперше на Африканському континенті. Турнір продовжувався лише місяць – з 11 червня по 11 липня. Але підготовка до нього тривала протягом 6 років (ПАР отримала право приймати чемпіонат у 2004-му). Було дуже багато оптимістів та песимістів щодо перспектив нашої підготовленості. Одні казали, що ми – відстала країна, інші – переконували, що все вдасться.
В свою чергу, ми наполегливо працювали над організацією проведення 64 матчів на 10 стадіонах в 9 містах. Нам довелося побудувати кілька стадіонів, ще кілька ми модернізувати, аби вони відповідали найсучаснішим вимогам. На щастя, у ПАР популярний регбі, а тому в нас було чимало вже збудованих регбійних стадіонів. Їх довелося лише переобладнати, щоб вони змогли приймати футбольні поєдинки. Окрім 10 основних стадіонів, ми мали підготувати ще 24 тренувальних бази для команд-учасниць. Тому чимало з уже існуючих арен були переобладнані під тренувальні бази.
– З якими серйозними проблемами зіштовхнулась ПАР при підготовці Мундіалю-2010?
– На щастя, ми не мали великих проблем зі стадіонами. Фактично нам довелося побудувати 4 великих арени, а решту 6 – просто підготувати. Щодо аеропортів, то ми планували їхню модернізацію ще з середини 90-их років. Тут нам довелося вкласти трохи більше грошей, аніж планували. Були також проблеми зі стоянками для автомобілів в аеропортах, дорожніми шляхами та швидкісними залізничними сполученнями, але ми їх усі вирішили.
Поряд з цим, для виконання вимог ФІФА до зв’язку, нам довелося повністю модернізувати комунікаційну систему країни.
– Ви сказали про вимоги ФІФА до організації турніру, на що, зрозуміло, було витрачено чимало коштів. Скільки інвестувала ПАР у підготовку?
– Відповідно до офіційних підрахунків, наша країна вклала в проект чемпіонату світу $ 33 млрд південноафриканських рандів (курс ранда і гривні приблизно рівні). Але ці гроші були витрачені конкретно на підготовку до турніру. Сюди не входять ремонт та модернізація аеропортів, доріг, залізниці тощо, оскільки гроші на них уже були закладені в бюджеті країни на розвиток інфраструктури. Загальні ж інвестиції – набагато більші.
Після ЧС-2012 ВВП ПАР зріс на 38 млрд рандів
– Де ПАР брала гроші на чемпіонат?
– Основними джерелами фінансування підготовки до чемпіонату були центральний та місцевий бюджети. На відміну від України, великі міста Південної Африки не перераховують кошти у центральний бюджет, тому вони досить багаті, а отже найбільшу частину витрат на підготовку взяли на себе саме вони. Важливим розділом програми була реконструкція аеропортів. А всі аеропорти в ПАР – приватні, отже, весь фінансовий тягар тут ліг на плечі відповідних компаній. Де знайти кошти – це було їхньою проблемою. Її вони розв’язали успішно. Те ж саме можна сказати і про індустрію гостинності, тобто про готелі, кафе і ресторани, туризм, усю сферу обслуговування учасників і гостей чемпіонату. Вони належать приватному сектору, який мав свої завдання. Вони теж були виконані.
– Що отримала ПАР від проведення ЧС-2010?
– Завдяки Мундіалю ВВП країни зріс на 38 мільярдів рандів. Інші вигоди від чемпіонату – найсучасніші дороги, інфраструктура. А вони, як відомо, працюватимуть на державу та її громадян ще багато років.
Було побудовано чимало нових готелів. Минулий рік був зенітом індустрії туризму. Протягом 2 місяців перед чемпіонату і під час його країну відвідало близько півмільйона туристів. Впевнений, що більшість із них приїдуть до нас зі своїми знайомими ще раз.
Крім того, якщо взяти загальну вигоду від чемпіонату, то аналітики називають Мундіаль-2010 одним із найуспішніших в усій історії футбольних світових чемпіонатів. Офіційна дані свідчать, що ФІФА отримав прибуток в $3,2 млрд.
На Євро-2012 – творчий підхід до спорудження арен
– Чемпіонат підняв дух південноафриканців?
– Для нас важливий також духовний результат Все, що було побудовано в ПАР до ЧС – зроблено виключно силами південноафриканців. Ми не залучали іноземні компанії, тому досягнення та успіх ЧС – виключно наш. Ми відчули, що можемо організувати один з найбільших світових подій.
Південноафриканці підняли рівень довіри до себе, а також самоповагу. Зараз ми впевнені, що, якщо ми змогли провести чемпіонат світу, то ми зможемо провести й інші масштабні турнірі.
Підготовка до турніру і саме його проведення консолідували всю націю. Цікаво, що за рік до старту турніру щоп’ятниці всі південноафриканці ходили на роботу у жовтих футболках – кольорах національної команди. Футбол не був першим видом спорту в ПАР, але за час Мундіалю він таким став.
– Як оцінюєте підготовку України до майбутнього Євро?
– Я не експерт, але скажу, що новий термінал F аеропорту «Бориспіль» просто вражає. Бачив, що хорошими темпами ведуться роботи на НСК «Олімпійський» та на новому терміналі «Борисполя», відзначу також високий рівень готовності «Донбас Арени». Вірю, що до Євро-2012 в Україні буде все зроблено. Песимістичні настрої існують щодо всіх країн, в яких має відбутися чемпіонат. Але всі справляються із поставленими завданнями.
– Які уроки можете дати із досвіду ПАР-2010 для України-2012?
– Потрібно підійти більш творчо до будівництва стадіонів, щоб ці об’єкти можна було використовувати й для інших – неспортивних потреб. Україна має не допустити, щоб арени стали «білими слонами», а навпаки – зробити стадіони прибутковими.
– Чи планують південноафриканці приїхати на футбольні континентальні змагання до України? За кого вболіватиме на Євро?
– ПАР буде цікавитися Євро-2012. Але не певен, що багато південноафриканців відвідає чемпіонат. Багато громадян ПАР відвідують Західну Європу. Можливо ті, хто це робитиме наступного року в червні, запишуть у своєму маршруті Євро в Україні та Польщі.
На ЧЄ-2012 буду підтримувати Україну. Шкода, що синьо-жовта збірна не змогла свого часу потрапити на Мундіаль-2010.
Оригінал публікації http://ukraine2012.gov.ua/news/196/49099/
