Брутальний Воронін став обличчям футболу в Росії (дивимося фото)

Так уже повелося, що в кінці року вручають футбольні нагороди. І навіть нинішній, розтягнутий до наступної весни сезон у Росії не порушить заведений порядок. Пані та панове, вітайте щасливого володаря трофея «Джентльмен року» – 2011!

Найелегантніший приз російського футболу, який ось уже 18‑й рік спільно вручають «Совєтский спорт» і «Комсомольська правда», вперше в історії дістався легіонерові – українському форвардові «Динамо» Андрію Вороніну.

Зустрічаємося з Вороніним біля входу в бутік «Pioneer», що на другому поверсі ГУМу. На порядку денному – вибір відповідного смокінга для церемонії. Адже смокінг – обов’язкова форма одягу для джентльменів!

– Навіщо тут камери? – питає Андрій. – Я ж неголений! І навіть зачіску не зробив!

– Традиція така – знімати джентльмена під час примірки.

– Ну, ви хоч у фотошопі зачіску виправте мені. А то не джентльмен, а. шахрай якийсь, – каже лауреат через двері примірочної. – Ось це шаровари! Може, мені в них і піти?

Воронін дефілює вздовж дзеркал, розважаючи всіх присутніх. Штани на декілька розмірів більші! З-під рукавів сорочки (вона теж завелика) на нас недружньо поглядають татуювання.

Таких брутальних джентльменів бутик ще не бачив!

– Я взагалі сильно здивувався, що мене вибрали джентльменом, – зізнається Воронін, натягуючи інші штані, по­розміру. – Я ж жорсткий хлопець! Якщо потрібно йти в стики – йду. Якщо «напхати» комусь – і це можу зробити. Поясніть, як я переміг?

Пояснюємо. Для перемоги в номінації не обов’язково приїжджати на всі матчі в циліндрі. Досить викликати повагу у партнерів і суперників – як на полі, так і поза ним. Бути сповненим гідності, навіть не потрапляючи в основу.

– Божович вже точно не розраховував на мене як на гравця основи, – Воронін згадує початок сезону.

– Але ви навіть після відставки тренера не дозволили собі лаяти його в пресі.

– За стільки років кар’єри розумієш, що немає сенсу поливати тренера. Буде тільки гірше. Я намагався на тренуваннях і в іграх щось доводити, а не через пресу з’ясовувати стосунки, – з піджаком між тим жодних проблем, сидить як народився в ньому.

… А ще бажано бути привабливим і чуйним в спілкуванні з пресою.

– В Європі навіть в контрактах прописано, що гравці зобов’язані контактувати зі ЗМІ, – говорить Андрій. – Траплялося, в Німеччині після поганої гри не було настрою спілкуватися з пресою, так на мене навіть ображалися. Настільки звикли, що я весь час відповідаю на запитання. Люди хочуть знати про нас більше, та які проблеми? Сьогодні ти на коні, а завтра про тебе забудуть.

– По кількості інтерв’ю «Совєтскому спорту» з вами може змагатися тільки Валерій Карпін.

– Приємно з ним конкурувати, – посміхається Андрій, так і сяк прикладаючи метелика.

– Тримаєтеся впевнено. Не вперше в смокінг вбираєтеся?

– У «Ліверпулі» ми на всі домашні ігри приїжджали в костюмах і краватках, тож наносився вдосталь.

– Те костюми, а тут – смокінг.

– За великим рахунком різниця тільки в метелику. У краватці якось… звичніше, – Воронін навіть морщиться.

– Єгор Титов під час примірки попросив червоного метелика. Може, і вам такого?

– Провокація! – Воронін будує злісні гримаси. – Я ж розумію, що червоний колір в «Динамо» не у фаворі. Не хочеться псувати стосунки з уболівальниками, які так добре ставляться до мене. Тим більше через метелика.

– Джентльмен-2009 Володимир Габулов, подивившись у дзеркало при повному джентльменському параді, порівняв себе з котом Леопольдом. А лауреатові-2010 Дмитру Хохлову в дзеркалі привидівся Аль Капоне. У вас які асоціації?

– Презентація, червона доріжка. Неначе потрібно йти на Каннський кінофестиваль.

– В якому жанрі знімав би режисер Воронін?

– Раніше мені дуже подобалися фільми Тарантіно, свій шарм у них. А ось останні одна-дві картини – перебір з агресією. Загнув щось Квентін.

– Отже, відчуваєте себе Тарантіно.

– Нехай буде Тарантіно, – регоче Воронін, скидаючи з себе піджак. Завзятий регіт справжнього одесита.

– Клуб одеських джентльменів – вам про щось говорить це словосполучення?

– Звичайно! Білі шалики, КВК. Мені в тій команді найбільше Филимонов подобався, я з ним одного разу, до речі, перетнувся в готелі, коли відпочивав в Еміратах. Поспілкувалися.

– Якщо ви тепер член клубу, то і на церемонії з вас – декілька жартів.

– Може, краще Семшов що-небудь заспіває? – намагається відмовлятися наш герой, переводячи стрілки на Джентльмена-2008.

Примірка закінчена. Церемонія нагородження – незабаром. Вже 23 листопада.