Голи Романа Зозулі та Андрія Ярмоленка наблизили команду Михайла Фоменка до виходу на ЧС-2014. Михайлу Фоменко вдалося зробити те, що здавалося неможливим, – виправити помилки попередників і вивести збірну з групи, нехай не на чемпіонат світу, але хоча б в плей-офф. 11 матчів поспіль без поразок, дев’ять з них завершилися на користь нашої національної команди, неймовірна суха серія з семи матчів… Все це вселяло оптимізм в серця українських вболівальників, але суперник жовто-синім випав занадто сильний, щоб Україна могла вважатися фаворитом у стикових матчах. Самовпевнені заяви гравців збірної Франції напередодні першого матчу на Олімпійському, звичайно, зачіпали, але статус команди Дідьє Дешама виправдовував такий настрій Ле Бле. На щастя, його не виправдала перша гра, а українці все сказали на полі.
Але початок матчу було тривожним. Вже на шостій хвилині Франція провела першу небезпечну атаку, яку завершив ударом головою Жиру. Благо, удар прийшовся по центру, а П’ятов зіграв надійно.
Україна відразу зуміла показати супернику, що й вона здатна потривожити Льоріса. Удар у Ярмоленко не вийшов, але сам вихід на ударну позицію вже був обнадійливим.
На 16-й хвилині претендента на ” Золотий м’яч ” Франку Рібері вдалося загострити ситуацію біля воріт П’ятова, але Кучер випередив Жиру на ближній штанзі і врятував нашу команду від великих неприємностей. У цьому епізоді Рібері зумів проявити себе, але надалі Артем Федецький при активній підтримці Ярмоленко, Степаненко і Ротаня максимально щільно грав з Франком, і за це правого захисника Дніпра можна сміливо назвати кращим гравцем матчу. Зрозуміло, що певна небезпека від Рібері все одно постійно виходила, але українці завжди встигали перешкодити йому зробити вирішальний дотик.
Загалом у першому таймі у обох команд оборона грала сильніше атаки, і тому по-справжньому гольових моментів глядачі не побачили. Напевно, ближче всіх до голу був Едмар, але його удар головою в падінні після подачі Ротаня виявився неточним.
На початку другої половини зустрічі французи організували серйозний тиск на ворота П’ятова, але чітка гра наших в обороні і відмінна взаимоподстраховка допомогли уникнути реальної загрози. А після години ігрового часу своє слово сказав Роман Зозуля, який до цього відзначався хіба що невдалими обробками м’яча. Але не менш важливу роль зіграли і Тарас Степаненко з Едмаром. Перший почав гольову комбінацію передачею на харківського україно-бразильця, той у дотик віддав передачу поперек штрафний у ноги Зозулі, і тут Роман зіграв напрочуд холоднокровно – на прийомі пішов від суперника, витримав паузу і пробив у нижній кут з близької дистанції. Льоріс м’яч дістав, але не відбив. Олімпійський радіє – 1:0.
Через кілька хвилин перший по-справжньому серйозний збій дала оборона збірної України, але Насрі цим не скористався і пробив точно в П’ятова.
У цьому епізоді Андрій став героєм, а на 81-й хвилині ледь не нашкодив. Його невдалий вихід з воріт при подачі кутового міг закінчитися плачевно, але Косельні, пробиваючи потилицею, не влучив по порожніх воротах.
А через хвилину на авансцену знову вийшов Зозуля. В цілому матч Роман провів відверто слабко, але два епізоди зробили його героєм. А цінність нападника проявляється саме в таких епізодах. Зозуля зумів зачепитися за м’яч у штрафному майданчику, під тиском Косельні не відпустив м’яч і спробував пробити, але в цей момент отримав удар під коліна від захисника Арсеналу. Пенальті? Пенальті! Чакир вказав на точку.
Навіть завжди невозмутимому особі Михайла Фоменка у цей момент можна було зрозуміти, які емоції він переживає всередині. Наставник збірної України не дивився, як Ярмоленко пробиває пенальті, і лише після захопленої реакції Олімпійського з полегшенням видихнув. Ярмоленко реалізував пенальті з працею. Бив на силу по центру, а Льоріс, який вже падав в кут, встиг викинути руку і відбити м’яча в поперечину. Благо, від неї м’яч опустився за лінію.
На останніх хвилинах Україні довелося відбиватися, але при цьому у неї було кілька хороших шансів добити суперника на контратаці. Самий небезпечний контрвипад організував джокер Безус, але він же його і зіпсував невдалої передачею на Ярмоленка, коли проти трьох гравців збірної України залишався один французький захисник.
У компенсований час Чакир встиг показати дві червоні картки. Обидві заробив Кучер, але першу для Косельні, а другу для себе. Лоран на емоціях штовхнув Олександра в обличчя і трохи раніше за інших футболістів відправився відпочивати, а сам Кучер потім був змушений зупиняти швидку атаку французів фолом і отримав другу жовту. Бензема зі штрафного пробив невдало, на кутовому наша команда теж вистояла, і після цього суддя дав фінальний свисток, який зафіксував дуже складну і неймовірно важливу перемогу збірної України.
Але після гри кожен футболіст нашої національної команди підкреслював, що ще нічого не вирішено і впадати в ейфорію ні в якому разі не можна. Так, попереду поєдинок на Стад де Франс. Ще 90 хвилин потрібно відіграти не гірше, ніж сьогодні. Без дискваліфікованих Федецького і Кучера. Але з хорошим запасом і вірою в себе, яку українським гравцям прищепив Михайло Фоменко, пише
Україна – Франція 2:0
Голи: Зозуля, 61, Ярмоленко, 83 (пен.)
Україна: П’ятов, Федецький, Хачеріді, Кучер, Шевчук, Степаненко, Ротань, Едмар (Безус, 76), Ярмоленко, Коноплянка (Гусєв, 90+2), Зозуля (Селезньов, 86)
Франція: Льоріс, Дебюші, Косельні, Абідаль, Евра, Матюіді, Погба, Ремі (Сіссоко, 62), Насрі (Вальбуена, 80), Рібері, Жиру (Бензема, 70)
Попередження: Шевчук, Федецький, Кучер – Жиру, Сіссоко
Вилучення: Кучер, 90+5 (друга жовта) – Косельні, 90+1 (пряма червона)
