Вперше за десять років чемпіоном Іспанії може стати не «Барселона» та «Реал». Мадридський «Атлетіко» за шість турів до фінішу йде на першому місці в турнірній таблиці (жодної поразки в шести матчах з «синьо-гранатовими» і «вершковими»!). Клуб з Мадрида вже вийшов у півфінал Ліги чемпіонів, вибивши саму «Барселону». «СРФ» розбирається у феномені головного відкриття євросезону.
БІЛЬШЕ НЕ «ПРОКАЖЕНИХ»
Кажуть, з часом домашня тварина і його господар стають схожими один на одного. Притираються характерами, знаходять спільні звички, мимоволі копіюють міміку один одного. У п’ятірці провідних європейських чемпіонатів складно знайти команду, більше нагадує свого тренера, ніж «Атлетіко».
Аргентинський півзахисник Дієго Сімеоне, п’ять сезонів (1994-1997 і 2003-2005) захищав кольори «матрацників», визначав свій ігровий стиль словосполученням «тримаючи ніж в зубах». Такого ж принципу дотримується і «Атлетіко» тренера Симеона – одна з найбільш жорстких і колючих команд континенту. Стилістична протилежність «Баварії» і «Барселони» приблизно з такими ж амбіціями.
Головний акціонер клубу Мігель Анхель Хіль Мартін з 1996 року змінив 16 тренерів (тактика цілком у дусі його батька – Хесуса Хиля), кожне міжсезоння здобуваючи в середньому 14 нових гравців. Захисник «Зеніту» Крістіан Ансалді перед зустріччю з іспанцями в Лізі чемпіонів зауважив: «У «Атлетіко» завжди були сильні збірки з різних країн. Але команда нічого не вигравала, оскільки, за винятком класу, у неї не було видно ні агресії, ні бажання. Сімеоне привніс потрібні компоненти».
Колишній напарник Сімеоне за «Атлетіко» Кіко Нарваес згадує, як одного разу перед дуже важливою грою Дієго взяв і скасував в команді сієсту – традиційний денний відпочинок в Іспанії. У Сімеоне
просто не вкладалося в голові, як можна спати в такий момент. Є й інша історія. В 1996 році «Атлетіко» останній раз ставав чемпіоном. Титул був оформлений за тиждень до кінця сезону. Команда вже зазначала успіх, але Дієго цього було мало. Він переконував усіх, що потрібно обов’язково виграти і в останньому турі. У підсумку саме Сімеоне став автором переможного м’яча у домашній зустрічі з «Альбасете» (2:0), яка поставила крапку в тріумфі «матрацників».
До повернення Симеона в Мадрид в якості тренера вболівальники інших клубів називали «Атлетіко» не інакше як El Pupas – «прокажених». Зараз фанати «кольчонерос» сміливо вивішують на «Вісенте Кальдерон» банери «Atleti, aplasta» («Атлетіко», зламай їх!»). Не обіграй, а саме зламай. В дусі Дієго Сімеоне – жорсткого і непоступливого опорника-цербера.
ТЕНДЕНЦІЇ ВСУПЕРЕЧ
Ще на початку сезону Сімеоне прямим текстом заявляв, що контроль м’яча – не догма. Після стартових турів «Атлетіко» йшов у лідерах Приклади, але був 10-м за володіння м’ячем (а якщо брати тільки виїзну статистику, то й зовсім четвертим з кінця), сьомим – з точних передач і шостим – за ударів. У той же час гравці мадридського клубу частіше, ніж інші, вступали в єдиноборство, допустили менше всього ударів по своїх воротах і пропустили найменше голів. Це здавалося анахронізмом на тлі визнаних законодавців моди – колишньої і нинішньої команд Хосепа Гвардіоли, чемпіонів Іспанії та Німеччини. Для порівняння, в інших топ-лігах клуби, чиї гравці робили найбільше відборів м’яча, в кращому разі вважалися середняками («Вердер» – 11-е місце в Бундеслізі, «Тулуза» – 11-е місце в Лізі 1, «Парма» – 9-е місце в Серії А, «Крістал Пелас» – 18-е місце в Прем’єр-лізі).
На даний момент в десятку кращих футболістів Приклади з відбору м’яча входять відразу три гравці «Атлетико» – Філіпе Луїс (в середньому 3 відбору за матч), Габі (4) і Тьягу (10). Вважався ще пару років тому явним аутсайдером у боротьбі з сильними форвардами Дієго Годін – в десятці з перехоплення (в середньому 3 за гру).
Сімеоне змінив критерій успішності. Його кращий форвард Дієго Коста відмінно відчуває себе без м’яча і постійно пресингує захисників, його кращий півзахисник Коке може діяти по всьому периметру поля, а вінгери «Атлетіко» частіше допомагають центральним хавам, ніж борознять бровку. Навіть уявна вчорашнім днем схема 4-4-2 у аргентинського тренера заграла новими фарбами.
При цьому жорсткість «Атлетіко» практично ніколи не переходить у жорстокість. Серія «матрацників» з 30 матчів без червоних карток (не рахуючи кваліфікації) – рекордна в історії Ліги чемпіонів. Зрозуміло, в цьому заслуга не тільки Сімеоне. Але саме при ньому «Атлетіко» перетворився в найбільшу малопропускающую (5 голів) команду Європи. Саме при ньому вперше з 1977 року клуб здобув перемогу в плей-офф Ліги чемпіонів і вперше з 1997-го вийшов у чвертьфінал турніру. Нарешті, саме за аргентинце «Атлетіко» вперше за 18 років очолив турнірну таблицю Приклади.
СЛУХАЮЧИ ІРЕН ВІЛЬЮ
Приблизно за півтори години до матчу, коли його команда розминається, Сімеоне заходить в роздягальню, де незвично тихо, і дзвонить на батьківщину в Аргентину. Розмова триває зазвичай не більше хвилини і нагадує скоріше якийсь ритуал. «Якийсь час я можу побути звичайною людиною», – пояснює тренер.
Як правило, трубку на тому кінці дроту піднімає старший син Дієго – Джованні. Коли його батько виступав за «Атлетіко», він займався футболом в 50 метрах від тренувальної бази клубу, в місцевому «Райо Махадахонда». Потім сімя повернулася до Аргентини, забравши Джованні з собою. Зараз йому 18 років, і більш відданого вболівальника «Атлетіко» у світі не знайти.
Відданість – це те, що виховує Симеона-старший не тільки в сім’ї, але і в команді. З капітаном команди Габі він грав пліч-о-пліч, коли той ще був зеленим юнаком.
Перед фіналом Суперкубка Європи-2013 (проти «Челсі» – 4:1. – Прим. ред.) Сімеоне раптом не сподобався настрій двох гравців на тренуваннях. «Я сказав їм (тренер не став уточнювати, кого саме. – Прим. ред.), що думаю на цей рахунок. Якщо я бачу щось, то кажу. Раніше я був сором’язливим. Але зараз приносить плоди саме спонтанність», – зізнається Дієго.
За день до матчу 31-го туру Приклади з «Атлетиком» у Більбао Сімеоне покликав на збори команди Ірен Вілью. У 1991 році по дорозі в школу машина її матері підірвався на бомбі, закладеної активістами терористичної організації ЕТА. Жінка позбулася руки і ноги, а Ірен деякий час пробула в стані коми. Їй відірвало ноги, вона пошкодила хребець і втратила три пальці на руці. У якийсь момент лікарям і батькові Ірен здавалося, що боротьба за життя вже не має сенсу…
Їй було 12 років. Зараз Ірен 35, вона працює журналістом, виступає з публічними промовами і представляє Іспанію на зимових Паралімпійських іграх у слаломі. «Життя може збити з ніг, але тобі потрібно вставати після кожного падіння. Ніколи не переставай битися», – цитувала Вілья гравцям «Атлетіко» уривки зі своєї книги. «Ніщо так сильно не зворушувало мене за довгі роки», – сказав після її виступу захисник «матрацників» Луїс.
Здобувши на наступний день перемогу, «Атлетіко» став першою командою, якій двічі за сезон вдалося виграти на «Нуево-Сан Мамес» (новий стадіон «Атлетика»). І це при тому, що гості програвали вже на сьомій хвилині матчу. Однак зусиллями Дієго Кости (гол), Коке (гол) і Тібо Куртуа (суперсейв в кінцівці) «матрацники» здобули вольову перемогу, вже 36-ю в сезоні – рекордний показник в історії клубу.
«Людям дуже просто ототожнювати себе з нами, – каже Тьягу. – Суспільство переживає не кращі часи. Ми намагаємося боротися в Примері і Лізі чемпіонів з командами, що володіють значно більшими бюджетами та ресурсами. Ми немов Робін Гуд».
«Я намагаюся прожити кожен день як останній. З ентузіазмом і ідеями, які я намагаюся донести до гравців. Завжди думаю, що завтра мене можуть звільнити. Так що фокусуюся тільки на найближчому матчі». Таке кредо Сімеоне. Таке кредо мадридського «Атлетіко». Команди з ножем в зубах.
До речі
Обидві єврокубкові дуелі з іспанськими клубами в єврокубках залишалися за «Атлетико». У Лізі Європи-2011/12 «матрацники» у півфіналі обіграли «Валенсію» (4:2, 1:0), а у фіналі – «Атлетик» (3:0).
Між тим
Півзахисник «Атлетіко» Коку з 13 результативними передачами очолює список найкращих асистентів чемпіонату Іспанії. Останнім гравцем «Атлетіко», який зробив більше десяти асистів за сезон, був Аріель Ибагаса (2003/04).
25 голів
У чемпіонаті Іспанії забив форвард «Атлетіко» Дієго Коста, займаючи друге місце в списку кращих бомбардирів турніру (стільки ж у Мессі, на першому місці Роналдо – 28 м’ячів). Крім того, Коста входить в трійку гравців, на кого найчастіше порушують правила (3,4 фолу за гру).
Джерело: sovsport.
