Минулий тиждень не подарувала українським уболівальникам вражень від матчів раніше запланованого 10-го туру чемпіонату України. За ініціативою МВС країни з-за виборів у Верховну Раду вони були зміщені на грудень.
Звичайно, нашим уболівальникам вистачило виплеску емоцій і за підсумками чотирьох зустрічей українських команд в єврокубках. Причому, емоцій, як «в плюс» після матчу «Шахтаря» в Борисові, так і «мінус» після трьох матчів у Лізі Європи. Таке ось «чорно-біле кіно». Не стану заглиблюватися в матеріали про цих зустрічах – там практично все сказано, сказано правильно. З усіх сюжетів обох програм, сюжетів, підкреслю, міцних і професійних я б виділив репортажі з Борисова Дмитра Поворознюка («ПФ») та Віктора Соколова («ВФ» з урахуванням есе про Луїса Адріано). При цьому зовсім не орієнтуюся на результат матчу в Білорусі.
Кілька слів про результат матчу в Ольборзі та про оцінку його в ефірі. Відмінно пам’ятаю власні враження від гри киян у цьому данському місті і 23 серпня 1995 року, і 11 серпня 1999 року, в якому Сергій Ребров на 11-й хвилині забив гол-красень. «Ольборг» і тоді був важкий горішок, таким він залишився і зараз. Тому поразка з рахунком 0:3 непередбачувано, але лише на перший погляд. Головний висновок бачиться не в програші, а в тому, що він повинен принести користь киянам – пройдена лише половина шляху групового етапу, нічого не втрачено з турнірної точки зору. А придбано головне – досвід, нехай і гіркий, зате корисний і бувалим і молодим гравцям для висновків, для самооцінки. Потрібно віддати належне конструктивної критики в студіях обох програм, особливо з боку Віктора Вацко та Олександра Севідова.
Осібно стоять цікаві портретні матеріали про форварда донецького «Металурга» Жуниоре Мораес і тільки призначеному головному тренері бременського «Вердера» Вікторі Скрипнике, першому українському тренера в команді з «топовою п’ятірки» континенту, нехай зараз і аутсайдері Бундесліги. І, звичайно ж, теплий, добрий матеріал про Віктора Прокопенка. Особисто для мене остання тема була зовсім нечужая – у свій час я багато разів приїжджав до Евгеньичу за журналістським справах у Волгоград, коли він керував «Ротором», і тому було багато можливостей оцінити його і величезне людське чарівність, і професіоналізм. Прокопенко – людина-оркестр, його зараз не вистачає футболу України.
Ударний матеріал для обох програм – публіцистичний спеціальний репортаж «УЄФА, ситуація з кримськими командами, символіка ультрас». «ВФ» два останніх випуску присвятив темі «баннеризации», хоча і зараз продовжив її. Сконцентруємося на важливому і великому матеріалі кореспондента «ПФ» Василя Пехньо про нинішній ситуації навколо кримських клубів, а також реакції дисциплінарних органів УЄФА на вивішування банерів та іншої символіки на трибунах стадіонів різних країн під час матчів, що проходили під егідою УЄФА.
Були озвучені різні статті Дисциплінарних правил УЄФА, зокрема, стаття 16.2. Були показані яскраві відеоматеріали зі стадіонів не тільки України, але й Іспанії, Росії, Німеччини, Португалії. Крім цього були оголошені різні точки зору функціонерів і простих уболівальників. Але я б не поспішав з односторонніми висновками про подвійні стандарти в діях чиновників Європейського футбольного союзу. Перш ніж заявляти таке, потрібно отримати офіційний коментар хоча б в прес-службі УЄФА. Тоді б і журналісти, і глядачі більш повно розібралися, в чому суть проблеми, аналізуючи аргументи обох сторін.
Повернемося до єврокубкових матчів. Щоб не було подвійних стандартів, так само суворо треба було карати і «Легію» за вивішування політичних банерів і антиукраїнські кричалки її фанатів на матчі «Металіст» – «Легія». «ВФ», до речі, навів відеодокази хамської поведінки, щоб не сказати жорсткіше, польських ультрас у Києві до початку зустрічі. Все так, але повернемося до ключового матеріалу «ПФ». Вважаю, що програма не довела свого розслідування до кінця, тобто не запропонувала глядачеві оптимальний відповідь на питання «Що робити?». Привівши різні, по суті, похідні статті Дисциплінарних правил УЄФА, автор сюжету не нагадав глядачеві головної статті – «тягача» – цих похідних, а саме статті 14 п. 7 «Забороняються будь-які форми ідеологічної, політичної і релігійної пропаганди». Джерело: http://www.ecaeurope.com/Legal/UEFА. Documents/2013_0241_Disciplinary Regulations.13.pdf
У світлі цього розчулює нібито наївність одного з лідерів львівського фан-руху Тараса Павліва в ефірі «ВФ», нехай УЄФА йому доведе, що у вивішеному банері є ознаки перерахованих дій. А чи УЄФА йому щось доводити, в чомусь виправдовуватися? Питання, зрозуміло, риторичне. Для цієї структури згідно з буквою зазначеного дисциплінарного кодексу немає ніякої різниці, симпатична саме нам як патріотів своєї країни певна символіка, або навпаки, неприйнятна для нас. Вона підпадає під ці кілька слів: «форми ідеологічної, політичної і релігійної пропаганди». І тоді, ймовірно, «ПФ» слід завершувати свій об’ємний і потрібний матеріал постановкою відкритого питання глядачеві: «Ми не згодні з таким трактуванням чиновників УЄФА. Але наша Федерація і клуби є її члени. Отже, нам залишається простий вибір: в прийнятому порядку представити свою позицію цивілізованим способом на Виконком або інші відповідні структури УЄФА (а нинішнє керівництво ФФУ якраз цього і не робить), або просто виходити з УЄФА в знак протесту, а далі грати у футбол за своїми правилами. Що ви, глядачі, віддаєте перевагу?».
А поки матеріал і висновки ведучого програми виглядають лише як популістське заохочення в ефірі «самостійність дій окремих фанатів. Ці дії, як доводить гіркий досвід, нічого корисного не принесуть футболу України, тільки постійно будуть викачувати гроші з ФФУ та клубів за допомогою узаконених Ньоном штрафних санкцій. А ті ж гроші ой як знадобилися б на розвиток дитячого та масового футболу. На жаль, Ігор Циганик завершив цей актуальний матеріал, нехай він вибачить на різкому слові, беззубою і ідеалістичної відведеннями: «Будемо сподіватися, що УЄФА схаменеться і зробить правильні висновки, Нам залишається лише сподіватись». Малувато буде.
«ПФ» Телеканал «2 + 2». Аудиторія 20 – 50+ Частка – 3,35% Кількість глядачів – 385 тис.
«ВФ» «Футбол – 1» Аудиторія 20 – 50+ Частка – 1,47% Кількість глядачів – 180 тис.
«Україна» Не було ефіру даного випуску «Великого футболу»
