Долю матчу вирішив динамівець Андрій Ярмоленко, який оформив другий хет-трик в історії національної збірної України і вийшов на друге місце в списку бомбардирів за всю її історію.
Перед поїздкою нашої збірної в Люксембург Михайло Фоменко кілька разів приніс свої вибачення суперникам, яких спочатку визнав відомими аутсайдерів відбірної групи. І це було, дійсно, хибна думка.
Люксембуржці, звичайно, не претендують на вихід у фінальну частину турніру, але вони можуть зіпсувати настрій будь-якому супернику середнього рівня. Це на початку нульових збірна герцогства розміром з Київську область роздавала окуляри направо і наліво. А в останні роки там підросло дуже пристойне покоління футболістів.
Фішка в тому, що люксембуржці навчилися не тільки вибудовувати масовану оборону, але й гостро контратакувати.
По ходу відбірного турніру Євро-2012 в цьому, зокрема, переконалися албанці, які поступилися на «Жозе Бартель» з рахунком 1:2. Під час кваліфікації ЧС-2014 Люксембург двічі зіграв внічию з Азербайджаном і набрав чотири очки в матчах з Північною Ірландією. Ну а на старті нинішньої кампанії команда Люка Хольца відвоювала 1:1 з Білорусією і мало не повторила трюк в матчі з Македонією, поступившись їй лише в компенсований час – 2:3.
Загалом, вважати цього суперника завідомо легкою здобиччю було вельми небезпечно. Власне, це і мав на увазі Фоменко, коли приносив свої вибачення. А стартовий відрізок суботнього матчу на все тому ж «Жозе Бартель» лише підтвердив, що легкої прогулянки у нашої збірної не передбачається.
Ясна річ, що наші з перших хвилин намагалися налагодити контроль над м’ячем і отримати територіальну перевагу. Проте користі з цього довгий час отримати не виходило. Більше того: хлопці Хольца були дуже близькі до того, щоб поставити гостей у дуже скрутне становище.
Будемо відверті: наше щастя, що все-таки клас футболістів Люксембургу залишає бажати кращого. Тому що, забий на 14-й хвилині Тюрпель (а він зобов’язаний був забивати!) – і нам довелося відіграватися, що робити на чужому полі, тим більше, в’язкому і важкому, – дуже непросто.
Ну і, звичайно, по цьому епізоду треба віддати належне Хачеріді і П’ятову. Женя у відчайдушному підкаті все-таки запросив швидкість м’яча після удару форварда, а Андрій встиг його накрити. Між іншим, на самій стрічці.
Дзвіночок, звичайно, був дуже тривожний. І що дивно – гравців у жовтій формі на нього якось навіть і не відреагували. Інакше чим пояснити ще кілька провалів української оборони під час контратак Люксембургу на кінець півгодини гри? І повторюся – нам пощастило. Тому що Тюрпель знову міг забити, але не влучив у ціль, а Мартінс з чудової позиції пробив П’ятова.
Якщо чесно: стало навіть якось тривожно. Ні, підопічні Фоменко, звичайно, не втрачали часу дарма в пошуках підходів до воріт Жонатана Жубера. А найбільше, мабуть, намагався повернувся в збірну Денис Олійник, який діяв на позиції під нападаючим. Але контрвипади Люксембургу однозначно виглядали більш гостро. Нашим же просто не вистачало солідності. І явно не вистачало гравця, який би повів команду за собою.
Втім, такий герой у результаті знайшовся. Те, що не зміг зробити Олійник (пробивши повз ворота після навісу Коноплянки), зробив у підсумку Ярмоленко. Після подачі кутового на 33-й хвилині динамівець виявився першим на підборі і, смачно приклавшись до м’яча, увігнав його під поперечину воріт Жубера.
Це був, безумовно, ключовий епізод матчу: наші хлопці позбулися зайвої нервозності, яка автоматично передалася супернику. Ну а Андрій, між іншим, після цього удару вийшов на друге місце в списку кращих бомбардирів збірної України за всю її історію, випередивши свого нинішнього клубного тренера Сергія Реброва.
Надалі хід матчу повністю перейшов під наш контроль. Ще до перерви непоганий момент, аби подвоїти рахунок, упустив Коноплянка (там, втім, Жубер зіграв майстерно, закривши ближній кут). А на самому початку другого тайму шикарний момент упустив Олійник, який не зумів замкнути передачу Ярмоленка, який стягнув на себе трьох суперників, міг забити сам, але виклав м’яч, як на блюдечку, що знаходиться у вигіднішій позиції партнера.
Цей епізод, напевно, став для Андрія свого роду сигналом – бери ініціативу на себе! Ну він і взяв, в результаті вирішивши долю зустрічі. На 53-й хвилині динамівець подвоїв рахунок, відзначившись ефектним обвідним ударом після вдалого перехоплення. А ще через пару хвилин Ярмоленко забив і третій м’яч, свій 18-й за головну команду країни, який вийшов майже копією попереднього, тільки з тією різницею, що цього разу Андрія був асистент – Сергій Сидорчук, класно стимулюючий контратаку.
Власне, на цьому гра і заспокоїлася. Футболісти Люксембургу, ще пару раз огризнулися: зокрема, після навісу Жоашима м’яч несподівано потрапив у стійку воріт, а потім відзначився Хачеріді, блокував удар форварда суперників. Тільки це була агонія смертельно пораненого звіра.
Футболісти збірної України продовжували контролювати хід матчу і цілком могли забити ще кілька м’ячів, але пробачили суперників. Дійсно, 3:0 на виїзді – цілком достатньою.
Ну а на закінчення – ще раз респект Ярмоленко, чий хет-трик став другим за всю історію існування національної збірної. До цього три м’ячі в одному матчі вдавалось забити лише Марко Девіча у ворота Сан-Марино.
Так що не даремно, виходить, Сергій Ребров в минулі вихідні дав нашому кращому лідеру невеликий перепочинок. Так, «Динамо» втратило очки у грі з «Карпатами», але зате у виграші виявилася головна команда країни.
ЛЮКСЕМБУРГ – УКРАЇНА 0:3
Голи: Ярмоленко (33, 53, 56).
Люксембург: Жубер, Тюрпель (Девілль, 77), Хольтер, Жанс, Мутш, Бенсі (Жоашим, 63), Мартінс (Да Мота. 53), Жерсон, Шнелль, Йениш, Шано.
Україна: П’ятов, Сидорчук, Ракицький, Федецький, Шевчук, Олійник (Ковальчук, 85), Коноплянка (Морозюк, 77), Зозуля (Будківський, 72), Ярмоленко, Тимощук, Хачеріді.
Попередження: Мартінс (11) – Сидорчук (14), Хачеріді (34).
