Для «Дніпра» листопад став самим невдалим місяцем в осінній частині сезону. Судіть самі: у трьох останніх матчах чемпіонату підопічні Мирона Маркевича оступалися, що не могло не позначитися на турнірному становищі команди.
Але якщо втрати в матчах з грандами – «Динамо» і «Шахтарем» – фіаско не назвеш, то недавня домашня нічия з розташувалася в нижній частині таблиці «Говерлою» залишила у шанувальників дніпропетровської команди неприємний осад.
Інша справа – Ліга Європи, де в листопаді дніпропетровці порадували гостьовою перемогою над «Карабахом». Після цього ситуація в групі склалося так, що у «Дніпра» з’явився шанс поборотися за вихід в наступний раунд. У черговому матчі його суперником буде грізний «Інтер», який переміг у Києві на початку осені з мінімальним рахунком 1:0.
Тепер перед дніпропетровською командою стоїть завдання не тільки взяти реванш за прикру поразку, але і поліпшити турнірне становище.
Напередодні вильоту до Мілана головний тренер «Дніпра» відповів на питання.
КОЛИ НЕ ВИСТАЧАЄ КОНЦЕНТРАЦІЇ
– Чим ближче закінчення осінньої частини сезону, тим важче даються очки. Яке пояснення цього знаходите?
– Враження від нашої гри двоякі. Не можна сказати, що ми комусь сильно поступалися. Але ось проблема – кульгає реалізація, голи даються з великими труднощами. Пропускаємо ж іноді до болю прикро: у суперника є один момент, він використовує його – і все!
Оборона у нас не сконцентрована. На хорошому рівні вона діяла тільки в грі з «Шахтарем». «Динамо» начебто багато моментів не створила, але – забило три м’ячі. І це насторожує. От і в грі з «Говерлою» крім гола в наші ворота суперники ще й у штангу догодили. Гол, пропущений нами в суботньому поєдинку, взагалі не вкладається в голові. «Дніпро» і раніше страждав відсутністю концентрації: пару матчів провів на хорошому рівні, а потім були провали.
На жаль, мені ніяк не вдається змусити підопічних підходити до кожного матчу з думкою, ніби ця гра остання. І не має значення, хто суперник – «Говерла» або «Інтер». Потрібно виходити на поле з максимальною готовністю та бажанням перемогти.
– Гра з аутсайдером напевно розчарувала вас більше за інших.
– Так, розчарувала. Хоча на тренуваннях, що передували матчу, команда виглядала добре, і у мене не було ніяких побоювань. Але в самій грі виходило не все було важкувато, особливо збірників. У поєдинку з ужгородською командою вони виглядали, м’яко кажучи, не дуже.
– Ви очікували з боку «Говерли» настільки запеклого опору?
– Відчувалося, що билися ужгородці завдяки пристойному стимулювання. Ясна річ, коли майже вся команда діє в обороні, розкрити її непросто. До того ж у нас зараз мало футболістів, здатних зіграти індивідуально. Ну, хіба що Коноплянка. Ще я сподівався на уміє діяти нестандартно Бруну Гаму, однак він розчарував.
– У перші шість-сім років вашої тренерської кар’єри, коли очолювані вами команди виступали в союзному чемпіонаті, головною зброєю в подібних випадках були дальні удари. Тепер все йде по-іншому.
– Ось-ось. У грі з «Говерлою», на жаль, їх не було. Хоча пробити здалеку є кому. Але хлопці збилися на гру, лишившую їх можливості загрожувати воротам саме таким чином. Я їх просив застосовувати високий пресинг, але не всі до мене прислухалися. Звідси і невиразна гра.
Втім, ще до матчу по очах футболістів можна було прочитати: три очки, вважай, у нас в кишені. Як ми не закликали підійти до гри з усією відповідальністю, достукатися не вдалося. Коли ж наша команда відкрила рахунок, багато гравців і зовсім стали заручниками самовпевненості. Вважали: нікуди «Говерла» від нас не дінеться. Але все відразу стало на свої місця, коли через пару хвилин пропустили м’яч.
П’ЯТЬ ХВИЛИН ПРОФІЛАКТИЧНОГО НАГАНЯЮЧИ
– Після таких матчів головні тренери реагують по-різному: одні ініціюють покарання рублем, інші вдаються до збільшення кількості тренувань або їх інтенсивності. Ви теж прихильник суворих заходів?
– Та які тут заходи! Який сенс шарахатися з боку в бік, штрафуючи або ж додаючи навантаження? Головне, щоб футболісти відновилися до чергової важливої зустрічі з «Інтером». До того ж, треба об’єктивно дивитися на речі. Працювали ми в дворазовому режимі, в четвер і неділю гри. Багато футболістів грали за різні збірні, а один – Зозуля – взагалі приїхав хворим. Як і Стрініч. Добряче набігалися Федецький, Ротань і Коноплянка. Загалом, все В комплексі.
– Профілактичний наганяй після матчу з «Говерлою» футболісти отримали?
– П’ять хвилин, проведені в роздягальні відразу після закінчення гри, приємними для них не були. Але футболісти заслужили – не можна так ставитися до своїх обов’язків. Дозволяти суперникові забити м’яч таким чином професійні футболісти не мають права. Безладність і призвела до втрати двох очок.
До того ж втратили Калініча, який був вилучений за два попередження. Ми його просили в перерві грати акуратно, щоб не отримати жовту картку, але… На жаль, я просто не встиг хорвата поміняти. Він забив м’яч, після чого мене відвідала думка випустити замість нього півзахисника. Але я не думав, що так швидко пропустимо. Розраховував використовувати Калініча ще хвилин п’ять-сім. Все це час Ніколу провокували, і зрештою він не витримав.
– Останнім часом – як у чемпіонаті, так і в матчах Ліги Європи – ваші підопічні все частіше отримують червоні картки. Невтішний синдром…
– Ви маєте рацію. Ми постійно спілкуємося з футболістами на цю тему, і вони усвідомлюють її важливість: потрібно бути стриманішим і акуратніше. Тим не менш, без вилучень і раніше не обходиться. Але картка картці ворожнечу. Вважаю, що Ротаня в домашньому матчі з «Інтером» вигнали ні за що. Так відбувається і в чемпіонаті. Я не хочу скаржитися, але якось так виходить, що судді часто помиляються проти «Дніпра». Ось і нещодавно не зарахували наш чистий гол у ворота суперника.
– Не замислювалися про те, що коротка лава ставить вашу команду в невигідне положення в порівнянні з головними конкурентами за золото – «Динамо» і «Шахтарем»?
– Щоб ефективно грати на три фронти, лавки у «Дніпра», будемо відверті, немає. Май ми два рівноцінних складу, могли б безболісно проводити кадрову ротацію. Взяти, приміром, «Шахтар», у якого на лавці сидять гравці, здатні у будь-який момент вийти і підсилити гру. У чемпіонаті можуть грати одні, в Лізі чемпіонів – інші. Всі вони рівноцінні, а склад збалансований. У матчі з нашою командою на заміну вийшли Бернард та Фред – обидва гравці збірної Бразилії. А ще Марлос, який був у мене серед кращих в «Металісті».
Є з кого вибирати і варіювати складом тренерському штабу «Динамо». У «Дніпра» ж якщо хтось випадає – вже проблема. Але як би то не було, ми маємо намір до кінця вести боротьбу з гірниками і киянами. Це однозначно.
СТУПІНЬ РИЗИКУ НА «САН-СІРО»
– Не чи зіграють злий жарт з «Дніпром» на довгій турнірній дистанції травми і дискваліфікації футболістів?
– Від них ніхто не застрахований. Куди гірше, коли все це вносить дисбаланс у цілісність дій команди. Я прекрасно розумію, що поки ми не граємо так, як хотілося б мені і численним уболівальникам. Але для того є об’єктивні причини. Сказати щось по майбутньому Стрініча складно – то він йде, то залишається. Пора б, напевне, визначитися.
Що стосується інших, то в цьому питанні є чимало нюансів. Зараз в команді багато баласту, і варто це враховувати. Але, з іншого боку, усвідомлюєш, що футбол нині на другому плані – і від цього нікуди не дітися. Ми живемо у воєнний час, накладає відбиток не тільки на нашу гру, але і на повсякденне життя.
– Ви вже встигли переключити свої думки з чемпіонату на Лігу Європи?
– У нас ситуація проста. Не думаю, що «Сент-Етьєн» втратить очки з «Карабахом». Доля «Дніпра» напевно буде вирішуватися в останньому матчі з французами. Але як би те ні було, зіграти з «Інтером» на «Сан-Сіро» хочеться. І не просто зіграти, а постаратися показати гідний футбол.
– Що вас турбує найбільше перед матчем з «Інтером»?
– Відсутність Зозулі. Як я вже говорив, варто одному футболісту вибути з ладу – і виникає серйозна проблема. А якщо врахувати, що у «Дніпра» постійно хтось не грає через травми чи дискваліфікації, виставити оптимальний склад ніяк не вдається. Як почалося це з першого матчу сезону, так триває досі. Спочатку були відомі історії з Ротанем і Стрініч, потім, коли вони повернулися в стрій, зламався Матеус, а Коноплянка переніс операцію. Це прямо якась напасть. Сподіваюся, що з 2014 роком це закінчиться, і все буде по-іншому.
– Кадрові проблеми обмежуються Зозулею?
– На щастя, інші в строю. Всіх, хто є в розпорядженні нашого тренерського штабу, ми включимо в заявку на матч з «Інтером».
– Згадуючи про першу зустріч з італійцями в Києві, ви, напевно, відчуваєте розчарування. Адже в тому матчі «Дніпро» не заслуговував поразки…
– (Впевнено). Так. Не можу стверджувати, що ми тоді повинні були вигравати, але гра була нічийною – це точно. Я навіть не припускав, що можемо поступитися. Але все вирішило видалення Ротаня. «Інтер» є «Інтер», і фора в одного гравця в тому випадку мала величезне значення.
– У продовження кадрової теми: який ступінь ризику допускаєте в майбутньому матчі на «Сан-Сіро»?
– Переступати межу, зрозуміло, не стану. На гру з італійцями поставлю всіх, хто на сьогоднішній день виглядає сильніше і впевненіше. В суперництві з такою командою як «Інтер» треба проявляти характер.
ГРА «ВІД НОЖА»
– В останні роки гра «Дніпра» багато в чому залежить від форми її лідерів – Коноплянки і Ротаня. Чи Не здається вам, що на їх плечі ліг не тільки фізичний, але перш за все психологічний тягар відповідальності?
– Зрозуміло, їх усі сприймають як лідерів. Тому психологічний фактор і тисне. До цього подібна роль пропорційно розподілялася між ними і тим же Матеусом, а ще раніше і його співвітчизником Джуліану. Коноплянка ж і Ротань є лідерами не тільки в «Дніпрі», але і в збірній України. Вони повинні вести партнерів за собою.
– Ви згадали про Матеуса. Як він почуває себе зараз?
– У грі з «Говерлою» я його випустив. Розумію, що Матеус ще не повністю готовий, але довелося ризикнути. Можливо, мій ризик був не зовсім виправданий, проте мені хотілося, щоб він скоріше повернувся в стрій і став набирати кондиції. На бразильця я сподіваюся в матчі з «Сент-Етьєном». Такий гравець нам потрібен.
– Розчарувань за чотири місяці у вас було багато?
– Та які там розчарування! Єдине, що мене засмутило, так це неможливість зібрати оптимальний склад. Зірки кожен раз ставали таким чином, що використовувати всіх кращих футболістів з різних причин я не міг. Так у футболі буває, і нікуди від цього не дінешся.
– Які матчі за участю «Інтра» дивилися?
– З «Міланом». Ця гра вийшла, що називається, від ножа. В ній було багато боротьби, силових єдиноборств. Дербі є дербі. Що стосується майбутньої зустрічі «Дніпра» з «Інтером», то все залежить від того, який склад буде проти нас грати. Вважаю, що італійський клуб вирішив питання виходу у наступний раунд Ліги Європи на дев’яносто відсотків.
– Став «Інтер» з часу київської зустрічі сильніше?
– Те, що побачив у матчі з «Міланом», дозволяє зробити висновок: наш суперник став мобільнішим.
– Чи доводилося вам колись бувати в Мілані?
– Ні, в цьому місті вперше буду.
– З чим у вас асоціюється Італія?
– Вона для мене – казкова держава. Раніше бував там не раз, об’їздивши майже всю Італію. А ось до Мілана поки не добрався. Це футбольне місто, який володіє відразу двома провідними командами серії А. Кожна з них вважається однією з кращих в Італії. Мілан не байдужий для мене вже тим, що в ньому довгий час виступав Андрій Шевченко.
– При цьому вашим улюбленим закордонним містом є Флоренція…
– Абсолютно точно. Можу сказати, що 2015 рік я з дружиною зустріч саме в цьому чудовому місті. І нехай на мене не ображаються міланці. Але, можливо, побачивши їх місто, я зміню свою думку…
