Головний тренер «Зорі» Юрій Вернидуб про підсумки року, що минає, кадрових питаннях і плани команди на майбутнє.
– Якщо підвести підсумки футбольного 2014-го року, то безумовно ми задоволені. Команда виступила досить рівно, великих спадів не було. Хіба що в кінці поступилися два рази на виїзді, але програли прямим конкурентам в боротьбі за місце в зоні Ліги Європи. Це єдиний мінус. Але в цілому ж, команда виглядала гідно і це заслуга всіх хлопців.
– Юрій Миколайович, вважаєте все ж головним випробуванням цього року – виступ «Зорі» в Лізі Європи?
– Вважаю, що це було справжнє випробування. Проходження шести ігор в Лізі Європи позитивно відбилося в плані психології. Хлопці по-іншому заграли навіть в чемпіонаті. Сподіваюся, що після закінчення нинішнього сезону ми знову посядемо те місце, яке дозволить нам виступати в Лізі Європи.
– І все ж, більше задоволення від виступів у Лізі Європи чи все ж розчарування від того, що не змогли пройти «Фейеноорд» в такій драматичній боротьбі?
– Зрозуміло, коли програєш на останній хвилині, то переважає розчарування. Але з цим треба змиритися. Головне те, що команду це не зламало. Ми зібралися і показували досить непоганий футбол на протязі всього чемпіонату. Було багато ігор, коли йшли без поразок. Хлопці молодці. Все проаналізували, зробили висновки і показали хороший футбол і в чемпіонаті, і в Кубку України.
– На ваш погляд, були ігри, де команда не добрала очок?
– Якщо брати в плані недобору, то звичайно були ігри, де ми повинні були вигравати. Але, на жаль, програвали, втрачали очки. Це футбол. Вважаю, що не добрали вдома з «Волинню», так і з «Олімпіком» теж. Хоча мені особисто ця команда імпонує і подобається. Але везіння було тоді не на нашій стороні. Це був період наших виступів у Лізі Європи. Не вистачило елементарної свіжості, плюс везіння. З «Волинню» та «Олімпіком» ми пропустили на останніх хвилинах. Так, десь не добрали, але ж взяли очки у матчах з грандами. Нічия з «Динамо», перемоги над «Шахтарем» і «Дніпром». Все це компенсувалося.
– Яку б оцінку ви поставили команді за рік, що минає? Виходимо з п’яти балів…
– За п’ятибальною шкалою я б поставив четвірку. Є до чого прагнути. Були прекрасні ігри, так і матчі-розчарування. Тому п’ятірку не поставлю. Будуть збори – будемо відточувати навички. Відпрацьовувати нові зв’язки, нові схеми. Постараємося компенсувати всі навесні. Думаю, що буде дуже серйозна конкуренція за місце в Лізі Європи. Команди з 4 по 10 місце мають всі шанси туди потрапити.
– Які будуть плани команди після відпустки?
– 12 січня ми збираємося і проведемо втягуючий тижневий збір у Запоріжжі. 20 числа полетимо в Туреччину, де проведемо перший навчально-тренувальний збір, який триватиме з 3-е лютого. В цей же день повернемося, три дні відпочинемо і 6-го числа знову полетимо в Туреччину на другий навчально-тренувальний збір. 20 лютого повернемося назад, а 28-е число – базовий день нашого матчу з донецьким «Олімпіком». Що стосується контрольних поєдинків, то 3 ми проведемо на першому зборі і 4-ри на другому. Поки що це лише попередні начерки. Плани можуть змінюватися.
– Ви неодноразово наголошували, що наше основне завдання – зберегти в обоймі тих футболістів, які вже є в нашому розпорядженні…
– Однозначно, потрібно зберегти кістяк. Я це вже неодноразово говорив. Крім того, ми маємо лише одного нападника. Ще один б нам точно не завадив би. Ці та інші питання ми будемо обговорювати на зустрічі з президентом команди Євгеном Борисовичем Геллером.
– «Зоря» пішла на перерву, перебуваючи практично в верхній частині турнірної таблиці. Але головне, не зменшити швидкість навесні…
– Хлопці самі поставили високу планку для команди і розуміють, що головне – це не зменшувати швидкість. Це буде неприпустимо і для команди, і для мене, як для тренера. Думаю, з цього приводу ми ще будемо з ними говорити. Вони все прекрасно розуміють ту відповідальність, яка на них покладена.
– Наша основна задача, як ви говорили, втримати гравців. Але якщо, приміром, по кому-небудь з хлопців надійде серйозна пропозиція від солідного клубу?
– Що стосується орендованих, то все буде залежати від тієї команди, у якій ми їх орендували. А якщо це буде стосуватися наших гравців – все буде залежати від їх бажання в тому числі. Але відповідати поки що складно. Буде пропозиція – буде, так сказати, їжа для роздумів. Плюс, дивлячись яка позиція. В принципі, я не прихильник того, щоб насильно утримувати футболіста, якщо надійде серйозна пропозиція від хорошого клубу, і воно влаштує і «Зорю», і футболіста.
– Андрій Полтавцев, Олег Бородай, Віталій Квашук і Павло Мягков за віком вже не підходять для гри за молодіжний склад. Яка їх подальша доля?
– Полтавців і Бородай їдуть з нами на збори. За Квашуку і Мягкову моя думка така, що їм потрібно шукати інші клуби. За дубль вони вже грати не зможуть. Потрібно робити крок вперед. Можливо, це будуть команди Першої ліги.
– Відбудеться ваша традиційна зустріч з президентом ФК «Зоря» Євгеном Геллером?
– Так, вона буде на днях. Сподіваюся, зустрінемося 11-12 грудня.
– У цьому сезоні «Зоря» – лідер з жовтим картками… Але це можна кваліфікувати не як грубість, а як повну самовіддачу на футбольному полі…
– Однозначно це боротьба і самовіддача. Багато карток, до речі, є, і які не тягнули на жовті картки. Не хочу говорити про це. На полі є судді, і вони приймають рішення. Ті картки, які отримали хлопці, я не бачив в них, щоб це була дійсно груба гра з метою нанесення травми супернику. Футбол – контактний вид спорту і всі картки були отримані в спортивній боротьбі.
– Ваша думка про гравців, які не так давно влилися в колектив, але вже стали його повноправними членами. Це Андрій Пилявський, Прінс Сегбефия та Олександр Караваєв…
– Що стосується Андрія Пилявского, то вважаю, що він замінив Тоні Шуніча. Так, я не шкодую, що Тоні пішов, адже ми дали йому путівку в життя. Андрій Пилявський виправдав наші надії. Справляється зі своїми завданнями, а якщо до всього серйозно ставитися, то буде тільки прогресувати і додавати.
За Прінса Сегбефию все говорить та гра, яку він показує на футбольному полі. Він – хороший гравець для розвитку атак. Плюс добре діє у відборі м’яча.
Саша Караваєв дуже швидкий гравець. Данило він замінив не в повному обсязі, але й каші не зіпсував. При його бажанні і здібностях все у нього вийде.
– Не можу не запитати пару слів про Ігоря Левченка і Павла Худзике…
– Ігор Левченко втратив дуже багато часу. Потрібно просто час для того, щоб його реанімувати. Думаю, в наступному році він отримає свій шанс, якщо так старанно буде працювати і далі. Думаю, на зборах він ще серйозніше підійде до справи і доводити свою спроможність.
А ось Павло Худзік… Потрібно подивитися, коли у нього закінчується контракт. Я не бачу перспектив його перебування в нашій команді. Особливо в першій. Я був правий, коли відправив його в дубль. Це, до речі, послужило уроком і для інших. Після цього команда заграла по-іншому. Так, Паша – досвідчений футболіст. Якщо хоче розвиватися і далі – нехай робить крок вперед і шукає іншу команду. Якщо доведе і буде грати на високому рівні, я буду тільки радий.
– На збори ви напевно візьмете кого-небудь з молодіжного складу?
– Так, ми візьмемо чотирьох гравців. Це захисники Михайло Шершень і Олександр Сухарьов і двох атакуючих гравців Максима Слюсара і Максима Банасевича. Можливо, візьмемо і Діму Тертышного. Потрібно подивитися на хлопця уважніше і дати шанс.
– Питання традиційне: найкращий і найгірший матч в цьому сезоні?
– Найкращий – це перемога над «Шахтарем». Найгірший – гра вдома з «Волинню». Ми не повинні були програвати. Крім того, вважаю, що не дуже вдався матч з «Металістом». Є над чим працювати і виправляти помилки.
– Безумовним плюсом стало попадання в національну збірну України п’ятьох наших гравців…
– Це свідчить про те, що ми на правильному шляху. Тренерський штаб національної збірної став звертати увагу на нашу команду. Це тільки великий плюс всім нам і хлопцям. Все в руках футболістів. Їм потрібно підтверджувати ці виклики і далі, показуючи на футбольному полі ту гру, яка буде подобатися і вболівальникам, і керівництву, і тренерському штабу.
– Юрій Миколайович, однозначно важко грати без своїх уболівальників…
– Не те слово. Якщо б грали на «Авангарді» в Луганську, то менше 12 тисяч ні на одній з ігор не було б. А те, що «яблуку ніде було б впасти» на іграх Ліги Європи – так це сто відсотків. Дуже шкода, що вийшло так, як зараз. Дуже шкода…
– І наостанок, що б ви побажали уболівальникам в Новому Році?
– Світу, світу і ще раз світу!!! І якнайшвидшого повернення в Луганськ. А ми, в свою чергу, будемо радувати їх своєю грою. Найважливіше – мир у нашій країні і тоді все буде добре.
