Наставник молодіжної збірної України Сергій Ковалець розповів про перемогу на «Antalya Cup» і спарингу з Узбекестаном.
– Сергій Іванович, на зборах у Туреччині ваша команда в непростому поєдинку з Іраном змогла зіграти в нічию, чого цілком вистачило для перемоги в «Antalya Cup». Розкажіть про матчі з арабської збірної…
– Як відомо, збір в Туреччині – це один з етапів підготовки до відбіркових матчів Євро-2017, жеребкування якого відбудеться 5-го лютого. Збірна Ірану готується до відбіркового циклу Кубка Азії, тому суперник був серйозного рівня і спаринг вийшов досить цікавим. Крім того, на кону стояло звання переможця «Antalya Cup». Наші хлопці проявили багато хороших якостей як в ігровому плані, так і в фізичному. Суперник добре контролював м’яч, досить потужно виглядав, але ми перші забили, могли подвоїти рахунок. На жаль, закріпити перевагу не вдалося і пропустили гол у відповідь.
Але для нас зараз найголовніше – це якість гри і те, як хлопці думають на футбольному полі. Так, є помилки, не все виходить, але було приємно спостерігати, що всі хлопці працюють з великим бажанням та самовіддачею. Звичайно, перемога в такому турнірі – це завжди дуже приємно.
– Забивши гол, Україна практично відразу дозволила іранцям зрівняти рахунок. Хлопцям не вистачило концентрації?
– Думаю, це скоріше елемент через не зіграність. Все-таки в такому складі ми проводили лише третій матч, і моментами у хлопців ще відчувається «незакінченість» в командних діях. Плюс, в тому епізоді непогано зіграли іранські футболісти.
Всього через день після виснажливого фіналу ваші підопічні з рахунком 2:0 переграли збірну Узбекистану (U-20), яка в цьому році візьме участь у чемпіонаті світу…
– Для нас важливо подивитися в справі всіх футболістів, у зв’язку з чим ми постійно проводимо ротацію. У матчі з Узбекистаном 60 хвилин зіграли ті хлопцям, які були менше задіяні в попередній зустрічі з Іраном. Як ви вже зазначили, Узбекистан U-20 – учасник молодіжного чемпіонату світу, і можу сказати, що у них сильна, зіграна команда. У першому матчі ми з ними розійшлися миром – 1:1, а тепер хлопці проявили характер. Були помітні і елементи зіграності, вдавалися нестандартні ходи, проходили комбінації. Плюс, організація гри була на дуже високому рівні.
– У кінцівці зустрічі проти Узбекистану неприємну травму отримав нападник Хобленко? Як він себе почуває?
– Сподіваємося, що до 31 числа Олексій повернеться в стрій і зможе зіграти тайм у матчі проти «Тромсе». В загально ж плануємо кожному футболісту дати можливість провести по тайму.
– Враховуючи те, що матч з «Тромсе» стане заключним на турецьких зборах, чи планується якась особлива підготовка? Може бути, ви захочете поекспериментувати?
– Ні-ні, нічого такого не буде. Готуємося в звичайному режимі, по одному тренуванню на день. Багато часу приділяємо тактичної підготовки, системної схемою нашої гри, в особливості перебудови в лінії оборони, переходу з оборони в атаку і навпаки. Це дуже важливо, адже у нас не так багато зборів, коли ми можемо поспілкуватися з хлопцями, дізнатися їхні людські якості, подивитися, що вони з себе представляють на футбольному полі. Тому хочеться сказати спасибі ФФУ за організацію цієї поїздки. У нас є можливість тренуватися і грати на натуральних полях.
– Наскільки взагалі хлопці сприйнятливі до вашої методикою, вимогам?
– Ви ж знаєте, що гравці 1994-го року народження викликалися і на Кубок Співдружності, на якому ми перемогли. Групу футболістів цієї вікової категорії ми також запрошували на товариські матчі проти збірної Молдови. Так що хлопці добре знайомі з нашими вимогами. Крім того, вони допомагають адаптуватися новачкам, допомагають, підказують. Здорова атмосфера у збірній – це дуже важливий елемент, тому хлопці прислухаються і всі заняття проходять на хорошому емоційному і професійному рівні.
