Півзахисник київського «Динамо» Андрій Ярмоленко після закінчення матчу 1/4 фіналу Ліги Європи з італійською «Фіорентиною» (0:2), який відбувся в минулий четвер у Флоренції, не обділив увагою українських журналістів……у мікст-зоні стадіону «Артеміо Франкі», і відповів на всі без винятку прозвучали на його адресу питання.
– Сьогодні нам, звичайно, було дуже важко. І не тільки з-за видалення: навіть коли ми грали повним складом, «Фіорентина» нас «повозила»…
– А перед матчем з’явилася позитивна для вас новина: ваша жовта картка, отримана в матчі з «Волинню», скасовано, і тепер ви зможете зіграти з «Шахтарем». Коли про це дізналися?
– Я про це не думав. Ця картка має відношення до чемпіонату України, а перед сьогоднішньою грою я думав тільки про Лігу Європи, тільки про те, як треба зіграти, щоб перемогти «Фіорентину» і пройти далі.
А що стосується жовтої картки, то, думаю, всі бачили, що вона була показана мені несправедливо.
– У сьогоднішньому матчі стався схожий епізод: на цей раз жовту картку за симуляцію отримав Ленс…
– Повторів цього епізоду я ще не дивився, але, зізнаюся, не розумію суддів, які у матчах таких стадій єврокубків карають за подібне другою жовтою карткою. Дуже важлива гра, спірний момент, і відразу діставати другу жовту?.. Так просто не зупиняй гру, ти ж суддя, ти ж знаєш, у кого вже є в пасиві жовта картка (тим більше, що до того часу Ленс був єдиним футболістам, які отримали сьогодні попередження). Ти суддя, ти повинен тримати гру в своїх руках. Незрозуміло…
Але, повторюся, справа сьогодні не було у видаленні і не в судді: коли ми грали у повному складі, у нас не було ніяких моментів біля воріт «Фіорентини». До матчу домовлялися грати так, як уміємо, пресингувати суперника, але щось не виходило. У складі «Фіорентини» виступають футболісти високого рівня, і вони легко виходили з-під нашого пресингу.
Потім ми почали «опускатися», і м’яч відбирали вже тільки на своїй половині поля – одним словом, повторилася ситуація, яка мала місце в першому матчі з «Фіорентиною». Думаю, що гравці команди суперника відчували, що у нас не йде гра, і це тільки додавало їм впевненість у діях.
– А чому не вийшло пресингувати?
– Думаю, тут справа точно не в фізичних кондиціях. Тому що ви могли самі побачити, що ми і на 90-й хвилині бігли в атаку – значить, у хлопців ще були сили. У тому числі, для пресингу. І, як не дивно, у ворота «Фіорентини» з’явилися якісь моменти. Напевно, в такому ключі потрібно було грати і в Києві, і сьогодні з перших хвилинах матчах. Але чомусь це у нас не вийшло.
Просто десь не вдавалося правильно розібратися, щоб накрити всіх гравців команди суперника. «Фіорентині» як-то так вдавалося будувати гру, що один футболіст у них завжди залишався зайвим, і вони його використали, тим самим виходячи з-під пресингу. У кожної команди своя тактика. Напевно, сьогодні ми не підлаштувалися під суперника. Мабуть, просто дався взнаки клас «Фіорентини». Ти один раз попрессинговал, а суперник так розгорнув свою атаку, що в підсумку ти вхолосту пробіг 70 метрів. Другий раз спробував – такий же результат. Ось так три-чотири рази побігаєш, і чергові 70 метрів тобі бігти вже не хочеться – думаєш, що краще оборонятися на своїй половині поля.
– У чому потрібно додавати команді, щоб в наступному сезоні подібного не траплялося?
– Думаю, що зростання команди видно. Та й у самій Лізі Європи ми просунулися далі, ніж в минулому сезоні. Сподіваюся, в наступному році ми знову покращимо свої показники. Хочеться вірити, що вже в Лізі чемпіонів, а не в Лізі Європи. Будемо намагатися прогресувати з кожним роком.
А так, щоб в команду прийшов новий тренер, почав прищеплювати їй нову гру, і вона в цьому ж році виграла Лігу Європи – це, гадаю, просто неможливо. Будемо сподіватися, що в наступному році ми виступимо в єврокубках ще більш вдало.
– Чому сьогодні не вийшла гра на контратаках?
– Щоб виходила гра на контратаках, потрібно відбирати м’яч. А ми сьогодні, по суті, не робили. Практично всі атаки «Фіорентини» закінчувалися ударами по наших воротах. У такій ситуації важко розраховувати на контргру. При цьому і в центрі поля, гравці команди суперника не допускали помилок, дорожили м’ячем – всі передачі віддавалися чітко, точно в ніжку.
– Після заміни Теодорчика на Гусєва ти був пересунутий на позицію центрфорварда. Як почувався на ній?
– Нормально. Думаю, якщо мені дати зіграти в цьому амплуа пару матчів, то я буду готовий допомогти команді і в такій якості. Якщо, звичайно, тренерський штаб команди визнає за необхідне використати мене на цій позиції.
